27 грудня Кабмін ухвалив нову Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Даний документ напрацьовувався у закритому режимі.
Через війну економіка нашої держави зазнала значних втрат і потребує кардинальних кроків для відновлення. На наш погляд, на сьогодні є два підходи, які зможуть її підняти. Перший (повільний) – це створити умови для реального розвитку нашого бізнесу, створення робочих місць та як результат наповнення державного бюджету. Другий підхід (швидкий) – грубо кажучи, у тих, хто щось має, забрати це на потреби держави. І цей шлях, звичайно, дасть швидкі результати, але вони будуть короткочасними. Тобто отримаємо «сьогодні», але втратимо «завтра». Але ж ми воюємо саме для того, щоб зберегти наше майбутнє. І у всіх інших аспектах ми повинні думати не лише про сьогоднішній, а й про завтрашній день. А отже й створювати умови, які дозволять розвиватися нашій економіці, бізнесу та іншим сферам.
Тому дану Стратегію варто якраз і оцінювати з точки зору цих двох підходів: який із них займає там левову частку. Бо в ній вистачає як позитивних, так і негативних для суспільства рішень. Серед позитивних варто виділити: новий підхід до протидії корупції, ІТ-консолідацію інформаційних ресурсів, запровадження обміну митною інформацією з іншими країнами, що прискорить переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон тощо. Проте експерти в першу чергу вказують на негативні рішення у даній Стратегії, які можуть призвести до руйнівних наслідків для українського бізнесу, а як наслідок і для української економіки, вже у найближчому майбутньому.
На Рівненщині питання небезпечності даної Національної стратегії для суспільства та бізнесу підняла у своєму дописі депутатка Рівненської міської ради та голова ради Інституту податкових реформ Олена Хотенко.
Як зазначила Олена Хотенко: «Серед негативних та ризикових пропозицій, які містяться в даній Стратегії і можуть взагалі знищити вітчизняний бізнес, особливо варто виділити наступні:
- Податківці отримують повний доступ до інформації по банківським рахункам як юридичних, так і фізичних осіб.
- Спрощена система оподаткування стає наближеною до загальної і тоді нею не зможуть скористатися сотні тисяч малих підприємців, що призведе до масової тінізації.
- Скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору приведе до зникнення єдиної переваги українських фермерів, в яких немає значних дотацій, дешевих кредитів, якісної судової системи, так як є в ЄС.
- Відновлення прогресивної шкали ставок ПДФО створить стимул для ухилення від оподаткування.
- Державна податкова служба без рішення суду зможе накладати арешт на рахунки. Це створить значні корупційні загрози».
Олена Хотенко надіслала звернення до Кабінету міністрів та Верховної ради:
«Я, як голова ради Інститут податкових реформ, разом з представниками інших аналітичних установ закликаємо Кабінет Міністрів та народних депутатів організувати інклюзивний процес обговорення та змінити Стратегію доходів за участі провідних аналітичних центрів та бізнес-асоціацій, провести повноцінний аналіз ключових пропозицій Стратегії та опублікувати результати аналізу для публічного обговорення»!
Повний текст даної позиції можна побачити за посиланням
Хотілося б почути вашу думку з приводу нової Національної стратегії. До чого вона приведе наше суспільство?