Культура та традиції нашої країни пережили багато випробувань та негараздів. Не раз їх топтала нога лиховісного чужинця, проте вона, як квітка, що пробивається через товщу асфальтного покриття, вистояла та розквітла. Українці завжди славилися милозвучністю народних пісень, в яких описували життя простих людей, їх мрії та надії. І доки звучала народна пісня, в синергії з нею жила й історія нашого народу. В сучасному світі етнічність трохи поступилася місцем експресивній, іноді меланхолічній, сучасній музиці. Проте доки голос народу звучить з душі української молоді, не зникне й наша самобутність.
Гурт «Ватра» – це дві молоді дівчини, дві двоюрідні сестри, Дарина Кривицька та Мирослава Столярець. Нещодавно голосисті соловейки Рівненщини, саме звідти дівчата родом, відкрили себе Україні й всьому світу під час виступу на талант-шоу «Україна має талант». На приголомшливу реакцію залу та чотири “так” від суддів учасниці зовсім не очікували. Дівчата розповіли нам, що приховують лаштунки проєкту та чим буде дивувати публіку дует “Vatra” на шоу “Україна має талант”.
Зародилася в наших душах зернинка любові до української культури, яка з роками зростала та перетворилася в красиву квітку
– Дівчата, розкажіть, як склалося так, що ви вирішили разом співати і, як результат, створити свій дует?
– Змалечку ми співали в фольклорному гурті, там зародилася в наших душах зернинка любові до української культури, яка з роками зростала та перетворилася в красиву квітку. Співати дуетом ми вирішили два року тому, коли запостили в тікток наше відео, заспівали народну пісню «Ой там на горі», побачили, що люди нас гарно сприймають і вирішили створити дует.
– Чи граєте ви на музичних інструментах?
– Ми володіємо музичними інструментами, але використовуємо українські народні етнічні інструменти, на яких грали наші пращури, не беручи до уваги ноти. То було приладдя, яке не потребувало великих здібностей. Це дощовиця, яка імітувала звук дощу, це різні соловейки з глини, які видавали звуки пташечок, починаючи від зозулі і закінчуючи соловейком. Українці дуже талановиті і вміли створювати інструменти та естетично і грамотно використовувати їх у своїх піснях.
– Чому ви назвали дует «Vatra»? Що для вас символізує вогонь?
– Ватра символізує вогонь, полум`я, багаття. Ми маємо вогняний характер, оскільки ми запальні, завжди знаємо чого хочемо, стараємося максимально досягати своїх цілей. І от коли, почувши слово «ватра», вся душа перевернулася всередині нас, ми зрозуміли, що це дійсно те слово, яке могло б символізувати наш молодий новостворений дует.
– Чи очікували Ви на популярність відео, на якому ви виконуєте українську пісню, що опубліковано в соціальних мережах?
– Ні, на популярність ми не очікували. Нашою метою було, так би мовити, розворушити, підняти на ноги українську молодь і тих наших людей які перебувають закордоном. Адже їм не вистачає там української пісні. Тому ми хотіли, щоб глядачі були задоволені і розуміли, що етномузика є класною.
– Чи плануєте далі співати разом та які цілі ставите перед собою, як перед дуетом?
– Так, ми співаємо разом і плануємо співати. У нас є невеличкі ідеї і ми будемо старатися втілити їх в життя. Іноді буває важко, але ми стараємося завжди бути пліч-о-пліч і думати як зацікавити глядача.
Хто як не ми, молодь, має популяризувати культуру і традиції.
– Ви співаєте українські автентичні пісні, чому вирішили творити таку музику, адже зараз молодь більше слухає сучасні пісні, які практично не пов`язані з етносом?
– Звісно, молодь слухає сучасні пісні, але не всі можуть бути однаковими, виділятися з маси теж дуже добре. Часто, коли ти йдеш не в тому напрямку що й всі, можна відчути осудження, але я для себе розумію, що якщо в моїй душі є спокій і тепло – я на вірному шляху. Кожна людина має свої вподобання, має право на вибір. Ми з Мирославою розуміємо, що не всім ми подобаємося, але для тої невеликої кількості наших прихильників готові дійсно робити все, – розповідає Дарина.
– Хто заклав вам любов до традицій, звичаїв, музики українського народу?
– З дитинства ми відвідували фольклорний гурток «Намисто» в селі Городок і там, як було вище згадано, в нас зародилася ота зернинка любові. І був вибір, або тій зернинці трішки прорости і зів`яти або з кожним роком її вирощувати, усе залежало від нас. Ми вважаємо, що зараз ця квіточка розрослася, вона молода і їй є для чого цвісти, тягнутися до сонця. Також ми з дитинства співаємо в церковному хорі. Нам привили любов до жанру церковного співу. Звісно ми співаємо й естраду, в цьому немає нічого поганого. Але ми не можемо змусити себе більше любити пісні естрадних виконавців, аніж українські древні, в яких живе душа.
– Що для вас означає шанування історії та культури нашого народу?
– Шанування історії та культури дуже глибоке питання, тому що на нас лягла велика відповідальність донести молоді, що це дійсно класно, що це може бути драйвово, це можна поєднувати із красивим, правильним, точним вбранням, аксесуарами, правильною поведінкою. Бог нас наділив великою культурою, яку нажаль багато років чужинці хотіли знищити, але вона повинна процвітати в молоді, у цвіті української нації. Хто як не ми, молодь, має популяризувати культуру і традиції.
– Чи не хвилюєтеся ви щодо конкуренції зі сторони виконавців пісень інших жанрів?
– Щодо конкуренції ми не хвилюємося, оскільки важко порівняти естрадний жанр, академічний і фольклор. Вони всі різні. Щодо конкуренції, ми ніколи не вважали що є хтось кращий чи гірший нас. Це не правильно. Кожного артиста чи колектив оцінюють по-своєму. Можна в фольклорі бути найкращим або ж найгіршим, але знайдуться й в класичній музиці ті, які будуть майстрами своєї справи чи навпаки. Ми вважаємо, що займаємося справою свого життя, яку передамо нашим дітям та внукам.
– Як плануєте надалі популяризувати українську пісню?
– Ми плануємо популяризувати українську пісню через соціальні мережі, тому що в сучасності ми не знаємо, що нас чекає завтра, а в соцмережах багато молоді проводить чимало свого часу. Саме тому ми будемо поширювати нашу творчість через інтернет – платформи.
– Хто для вас є прикладом та наставником серед сучасних виконавців української естради?
– Когось назвати наставником я не можу,- зауважує Мирослава.- Проте, прикладом незламності духу для мене є Монатік, оскільки під час конкурсного відбору на шоу Х-фактор, де Дмитро співав вперше, один із суддів – Серьога, сказав, що в нього нічого не вийде, що його зусилля марні. Мене це тоді сильно зачепило. Проте, Монатік не припинив своїх зусиль і не слухав чужих слів.
Хто б що не казав завжди треба робити свою справу
– Хто був ініціатором подачі заявки на участь в шоу «Україна має талант»?
– Ініціатором подачі заявки на конкурс була Даша, оскільки я була на навчанні та й телевізор не дивлюся. Вона дивилася ефір одного з проєктів телеканалу СТБ і побачила як знизу в рухомому рядку була опублікована інформація про початок кастингу шоу «Україна має талант». Даша зателефонувала мені й запропонувала спробувати подати заявку. Я подумала, а чому б і ні?, – каже Мирослава.
– Чому ви обрали саме це шоу, адже на українському телебаченні є багато інших цікавих вокальних проєктів?
– Точної відповіді на це питання немає. Ми вважаємо, що це був знак згори, адже не може бути випадковістю, що інформацію саме про цей кастинг ми побачили напередодні.
– Ви розцінюєте участь у шоу «Україна має талант» як шанс власного піару та підвищення популярності?
– З одного боку, так, а з іншого – ні. Ми обоє за те, щоб поширювати в Україні традиції та культуру нашого народу, навчати молодь, аби не забували звідки вони й хто вони. Це є для нас першочерговим.
– Чи очікували ви на чотири «так» від суддів?
– Якщо чесно, взагалі не очікували. Ми не думали, що нас так зустрінуть. Після того як ми заспівали, нам найбільше сподобалася реакція Сергія Притули, тому що він так тепло і по-рідному нас сприйняв. Це було мега приємно. Звісно, ми хвилювалися, як на нас відреагують інші судді, чи їм сподобалося. Але ми були вражені, що отримали чотири «так».
– Яка атмосфера панує за лаштунками шоу?
– Атмосфера за лаштунками дуже крута. Це все треба бачити на власні очі. Кожен учасник, що готувався до виступу репетирував там, ми відчували їх хвилювання, воно настільки передавалося нам, що й ми трохи переймалися, проте опанували себе, вийшли і просто виступили.
– Чим плануєте вражати слухачів на шоу далі?
– Що буде далі розповісти не можемо, але плануємо вразити людей.
– Як гадаєте, ви виграєте шоу?
– На це питання відповісти важко. Кожен учасник має неймовірні здібності, від яких відбирає мову. І ми відверто не знаємо, хто виграє шоу. Далі буде видно. Але не відкидаємо варіант нашої перемоги.
– Чи з`явилися у вас прихильники після участі в шоу?
– Прихильники в нас були і до шоу. Ще від того часу, як ми виклали відео в тікток і сюжету на ТСН. Тому не дуже багато з`явилося, але нас підтримують ті прихильники, які були раніше, за що ми їм дуже вдячні. Ми дуже раді, що у нас є хоч і маленька, проте наша аудиторія.
– На останок, що порадите молодим виконавцям – початківцям ?
– Що можна порадити… Перше – вірити в себе. Це найголовніше. Ніколи не здаватися, не слухати інших, а слухати себе. Досягати своїх мрій і завжди йти до поставленої цілі. Якщо старатися, вкладати в себе час і сили, навіть кошти – усе вийде. Як би не було важко, хто б що не казав завжди треба робити свою справу.
