У минулому дописі я розібрала, чому довкола оборонного бюджету звучать три різні суми. Тепер головне: звідки взялася потреба в 27 мільярдів доларів і чому вона зачепила не лише армію.
Причин чотири, і вони накладаються одна на одну.
- Війна подорожчала. За вісім місяців 2026 року військові витрати зросли більш ніж на 17% порівняно з минулим роком.
- Зброю треба оплачувати наперед. Дрони й далекобійну зброю виробник робить під передоплату. Платимо зараз, а отримаємо на початку 2027 року.
- росія б’є по доходах. Удари по заводах і шляхах експорту лише в серпні забрали приблизно половину очікуваних надходжень.
- Планування не встигло. Потреби змінювалися швидше, ніж їх перераховували.
Як розрив закривають: близько 7 млрд дол. уряд знаходить усередині країни, перерозподіляючи гроші й відкладаючи менш термінові витрати. Ще близько 20 млрд дол. залежать від партнерів.
А тепер про те, що відчули всі. Поки гроші затримувались, держава економила на інших статтях:
- Бізнесу призупинили повернення ПДВ. Станом на 1 жовтня підприємства чекали 44,7 млрд грн, які належать їм за законом.
- На паузу поставили ремонти доріг і житла, закупівлю шкільних автобусів, частину підготовки до зими.
Після голосувань у Раді 14–15 жовтня гроші від партнерів розблокували. За даними Мінфіну, у жовтні бізнесу повернули 25,9 млрд грн ПДВ, а всі призупинені виплати вже повернуто.
Для мене тут головний урок: затримка одного рішення запускає ланцюжок. Немає голосування, немає грошей від партнерів. Немає грошей, стоять виплати. Стоять виплати, страждають бізнес, громади й фронт. І навіть коли гроші зрештою надходять, втрачений час не повернеш: що пізніше оплата, то пізніше дрони на фронті.
У бюджеті війни важить не лише «скільки», а й «коли».
Нагадаємо, валютна лібералізація від НБУ: громадян почули, а бізнес залишився на узбіччі.
