Нещодавно я записала відео, в якому розповіла про свій квест зі сплатою податків та лімітами. І нарешті сьогодні НБУ зробив довгоочікуваний крок – збільшено ліміти на купівлю та зняття валюти.
Це справді найбільший з початку повномасштабного вторгнення пакет валютної лібералізації, і такі зміни – абсолютно вірний та потрібний крок. Проте, як на мене, це послаблення все ще занадто мале. Сподіваюся, що це лише перший крок, адже попереду дуже багато роботи і системних змін. Головний плюс нинішніх рішень – відчутне спрощення життя для громадян і позитивний сигнал ринку, але зупинятися на цьому зарано.
Основний вектор лібералізації – звичайно, підтримка громадян в Україні та за кордоном. У 4 рази (до 200 тис. грн) підвищено щомісячний ліміт на купівлю безготівкової валюти. Удвічі зростає ліміт на зняття готівки з валютних рахунків – до 200 тис. грн на день. Для українців за кордоном щомісячний ліміт на розрахунки з гривневих карток підвищено також до 200 тис. грн, а в його межах дозволено оплату оренди житла та SWIFT-перекази з рахунку на рахунок. Окремо для валютних рахунків додано можливість прямих переказів до 200 тис. грн на місяць, а спеціальний ліміт у щомісячних 500 тис. грн на оплату проживання відтепер покриває також оренду житла та рахункові платежі.
Не забув Нацбанк і про стримуючі фактори для бізнесу та фінансового сектору. На додачу до так званого «донатного» ліміту запускається «додатковий» ліміт для юросіб на прямі благодійні внески на військові частини ЗСУ та Нацгвардії. Але загалом український бізнес досі залишається на узбіччі. Адже попри окремі точкові послаблення для компаній, ключові обмеження, які роками гальмують українське виробництво та інвестиції, залишаються чинними. Наприклад, жорсткі строки повернення валютної виручки, а це лише 180 днів. Виробники товарів із довгим циклом та логістикою до віддалених країн регулярно не вкладаються у визначені строки і наражаються на величезні пені. Ще до скарбнички штучних бар’єрів можете додати обмеження на репатріацію дивідендів, яке стримує залучення масштабних іноземних інвестицій, і відсутність повноцінного інтегрування сервісів на кшталт Stripe, PayPal чи Paddle, що змушує український цифровий бізнес та IT-розробників реєструвати компанії за кордоном.
Новини гарні, адже НБУ спростив валютні операції для споживачів та тих, хто витрачає кошти за кордоном. Проте для українського виробника, який створює робочі місця і заводить валюту в країну, регуляторний режим, як на мене, досі залишається надто суворим.
