18 травня набули чинності ухвалені місяць тому зміни до законів України про проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Представники військоматів разом з поліцією перевірятимуть військово-облікові документи, громадянам треба буде оновити персональні дані у ТЦК, обмежено придатним – повторно пройти ВЛК.
Після затвердження цих нововведень у суспільстві почалися бурхливі дискусії, що не вщухають і дотепер. Перша нещадна критика пішла від парламентської опозиції. Пропонуємо з’ясувати, як саме в нинішніх умовах мобілізацію бачить вона?
Почнемо з партії «Голос», яка 18 квітня за зміни до мобілізації дала 16 голосів. Але, як пояснив її представник Роман Лозинський, зробила це лише тому, що попросило присутнє у залі військове командування.
Звернувся по коментар до представників фракції «Голосу» у Рівнераді Романа Денисюка і Святослава Клічука. Вони сказали, власної думки у цьому питанні не мають і порадили ознайомитися з позицією їх однопартійця, секретаря парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Романа Костенка.
➖Основним завданням закону про мобілізацію було не мобілізувати українців до війська, а поставити людей на військовий облік, – вважає, представник «Голосу» Роман Костенко,
➖закон прийняли, щоб побачити реальний потенціал України. Скільки у нас взагалі є людей, скільки з них непридатних, скільки осіб з інвалідністю, скільки виїхало.
Щоб суттєво поповнити ряди оборонців України, вважає Роман Костенко, військовослужбовців слід нормально мотивувати. Це заохочуватиме йти до війська передусім молодь і потреба мобілізувати так багато людей відпаде.
13 лютого разом з однодумцями він зареєстрував у Парламенті законопроєкт про зміни підходів до мотивації військослужбовців. Каже, саме звідти у підписаний Президентом Закон потрапила норма про виплату їм 70 тисяч гривень за перебування на передовій протягом 30 днів.
Законопроєкт, зокрема, містить пропозиції підвищити зарплатню тим, хто перебуває безпосередньо в окопах та винагороду за захоплення різних видів військової техніки ворога. Підписантам контракту про проходження військової служби на термін не менше трьох років пропонують платити одноразову допомогу у розмірах від 120 до 200 тисяч гривень.
Як окремий бонус передбачена можливість безмитного завезення авто для тих, хто певну кількість місяців брав участь у бойових діях. Роман Костенко вважає, аргумент міністерства фінансів про надто великі витрати на реалізацію такого закону переконливим не є:
– Що значить багато коштів? Люди, які виконують серйозні завдання, це не всі люди в Україні. З усього нашого населення зараз воює лише мільйон. Ми не маємо шкодувати грошей для них. Ті, хто пішли на фронт, хто ризикує життям, повинні мати нормальний фінансовий стан, а їх сім’ї мусять бути повністю забезпечені. І робити це повинні ті, хто в тилу. Треба почати говорити із суспільством на непопулярні теми.
Народний депутат вважає, влада має укласти з українцями новий суспільний договір. Хтось воює, хтось на них працює. Хто не бажає мобілізуватися має бути готовий сплачувати вищі податки. В армії, мовляв, потрібні мотивовані люди. Від тих, хто воювати не хоче клопоту часто більше, ніж користі. На думку Костенка, від служби не варто захищати також і громадян від 18 до 25 років, яких сьогодні, згідно з чинним законодавством, не призивають:
– Це саме ті солдати, які нам необхідні для роботи в новій асиметричній війні. Маємо перемагати за рахунок нових технологій, а у нашій армії тепер більшість людей від 40 років.
Багато з них з цими технологіями ніколи у житті не зустрічалися.
Чи співпадають думки Романа Костенка з думками представників «Європейської солідарності» і «Батьківщини», які за зміни не дали жодного голосу, дізнаємося вже у найближчі дні.
