Так звучить один з найрепрезентативніших коментарів, якими українці у соцмережах зустріли статтю у «Financial Times» про те, що американському політичному істеблішменту, буцімто, не подобаються українські удари по російських нафтопереробних заводах. Уявляєте? Це в умовах піврічної відсутності військової допомоги від США, коли росія суттєво активізувала удари по наших цивільних об’єктах…
Якщо коротко, троє співрозмовників на умовах анонімності розповіли журналісту Крістофу Міллеру, що топ-посадовцям СБУ та ГУР неодноразово надсилали чи то прохання, чи то попередження, мовляв, не треба бити по енергоінфраструктурі росії, бо це може спровокувати підвищення світових цін на нафту і у підсумку вдарити по результату Джозефа Байдена на президентських виборах.
Українські журналісти звернулися за офіційним коментарем у Раду Нацбезпеки США. Там відповіли: США не заохочують та не уможливлюють українські удари по цілях на території росії. Кажучи іншими словами, якщо якісь удари і є, Америка до них ніякого відношення не має. Жодної іншої заяви Держдепу і досі не прозвучало.
А що іще коментувати, якщо у публікації «Financial Times» не вказано не те, що імені інформатора – навіть відомства, яке він представляє. Хто саме просить Україну не атакувати НПЗ агресора? Білий Дім? Держдеп? Розвідка? МЗС?
Коментарі від української влади натомість посипалися один за одним. Радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк заявив:
– Після двох років повномасштабної війни диктувати Україні, як воювати ніхто не буде. Для росії паливо є базовим інструментом ведення війни. Тому Україна буде і далі руйнувати її паливну інфраструктуру.
Віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина додала:
– Ми воюємо тими спроможностями і ресурсами, які маємо. Знищуючи інфраструктуру, яка дає ворогу можливість бомбити українські міста, Україна діє відповідно до найкращих стандартів НАТО.
Найлаконічнішим виявився Секретар РНБО Олександр Данілов:
– Ми не збираємося ні в кого питати, що атакувати на території Росії. Україна продовжуватиме нищити росіян там, де буде знаходити і ні в кого не питатиме дозволу.
Приведені цитати я дещо скоротив, але їх суть і тональність загалом зберіг. Жоден з промовців, як на мене, «тєрпілу» не нагадував. На додачу до усіх їх коментарів у ніч проти 23 березня на росії почули нові вибухи. У Самарській області спалахнув Новокуйбишевський нафтопереробний завод. У місцевих соцмережах пишуть: перед пожежею чули звуки безпілотників.
Завважимо, Новокуйбишевський НПЗ є одним з основних виробників та постачальників палива для всіх видів транспорту всередині росії. Тиждень тому він також горів унаслідок атаки дронів. За даними агентства «Reuters», останнім часом тільки СБУ – без ГУР – успішно атакувала щонайменше 12 нафтопереробних заводів на росії.
За даними розвідки Великої Британії, за останній час було виведено з ладу щонайменше 10% російських нафтопереробних потужностей. Найвіддаленіші з них знаходяться приблизно за 900 кілометрів від України. В аналітичній записці йдеться:
– В уряді РФ заявили про плани розгорнути системи ППО «Панцирь» для захисту нафтопереробних заводів, але, враховуючи розмір та масштаби її енергетичної галузі, росія навряд чи зможе захистити усі вразливі об’єкти. Капітальний ремонт вже вражених, швидше за все, суттєво затягнеться через санкції.
Чи впливають російські проблеми на вартість бензину у США? Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман написав:
– Ціна нафти на американському ринку росте, бо на планові ремонти зупинили низку НПЗ, власниками яких виявилися республіканці. Вони можуть навмисно розвивати цю ситуацію, щоб під вибори трохи підвищувати ціну на пальне. Український вклад у цю величезну гру всередині передвиборчої кампанії у США може бути не більшим за 1%.
– Ціна на сиру нафту марки «Brent» за два місяці піднялася із $77 до $87, – пише ізраїльський аналітик Ігаль Левін, – але це пов’язане не стільки з ударами по російських НПЗ, скільки з атаками хуситів на танкери, які транспортували нафту через Червоне море.
Російський сайт про нафту і газ «Oilcapital» оприлюднив дані, що впродовж найближчих двох тижнів росія збирається відвантажити найбільшу за останні два роки кількість сирої нафти зі своїх портів. У підсумку, пишуть, її експорт у березні збільшиться на 9,4%. Тобто кількість нафти на світовому ринку через ситуацію на росії точно не зменшиться.
Зменшиться виключно кількість бензину та дизельного пального всередині самої росії. Свідченням цього є, наприклад, те, що з 1 березня російський уряд на півроку заборонив експорт бензину. Очевидно, це робиться, аби попередити його дефіцит на росії, через який довелося б збільшувати витрати на покупку і логістику нафтопродуктів з-за кордону.
З огляду на все вищеприведене, стаття у «Financial Times», яку ми процитували на початку виглядає звичайнісіньким іпсо, оприлюдненим в авторитетному виданні або через недогляд, або за гроші. На думку про імовірність такої версії наштовхує, зокрема, контент-аналіз інших публікацій її автора Крістофера Міллера.
Виявляється, останнім часом він писав про «найбільший після Бахмута успіх росії в Авдіївці», «багатомісячні протистояння між Президентом Зеленським та Головкомом Залужним», «погану репутацію генерала Сирського» і таке інше…
На виході маємо очевидний факт: росія задіяла увесь свій інструментарій, аби припинити обстріл своєї енергоінфраструктури. Удари дронів по НПЗ є для них по спражньому болючими, а отже варто просто не збавляти обертів і уважніше придивитися, наприклад, ще і до портів у Калініграді та Владівостоку…
