Невимовно боляче бачити згорьовані очі осиротілої родини та усвідомлювати страшну ціну безневинного бажання українського народу – жити в мирі та спокої, жити у незалежній та вільній Україні. Ціна перемоги страшна. Її платять наші Воїни, Тероборонівці, Волонтери, її платить мирне населення, незалежно від суспільного статусу чи посади. Сьогодні, 6 січня у центрі Рівного, на майдані Незалежності рівняни віддали шану, попрощалися з вірним воїном Олександром Ковальчуком. Подякували йому за неоціненний подвиг та можливість щодня зустрічати новий світанок та новий день. Йому назавжди 49…
Герой Олександр народився у Рівному, закінчив 8 школу, музичну школу, де грав на трубі в оркестрі. А за тим вступив до Державної льотної академії України у Кропивницькому, де здобув спеціальність інженера з обслуговування повітряного руху.
Дружина Захисника Олександра Людмила розповіла, що тоді перед випускниками академії поставили вибір – присягати на вірність Україні чи росії. Це був час розпаду срср. Олександр не вагаючись обрав Україну, тим самим, фактично, залишився без роботи, навідміну від тих, хто пішов за росією.
Проте він ніколи не опускав руки. Олександр разом із товаришем винайняли контейнер на ринку та розпочали торгівлю. А згодом чоловік, який мав технічний склад розуму, опанував ще й роботу з проведення ремонтів. Особливо гарно виходило в нього вправлятися з плиткою, а за тим і гіпсом.
Іще на початку антитерористичної операції на Сході нашої країни, Олександр був готовий взяти до рук зброю. Служив іще в радянській армії, де отримав звання сержанта. Та патріотизм спонукав захищати саме ту країну, на вірність якій присягав.
На другий день після початку війни покинув роботу на Волині, і пішов у військкомат. Там же тисячі чоловіків було, то навіть не один день ходив, але таки добився свого. Казав: “Я під жіночою спідницею сидіти не буду! Ви мене не вговорите! Чи треба дочекатися, щоб вас, як у Бучі, за коси з дому витягли?”.
Олександр з дружиною прожили разом 20 років. Доньку Людмили від першого шлюбу Анастасію вважав своєю, дуже її любив. Нещодавно у них народилася внучка їй усього рік і сім місяців. Саша так радів… Коли пішов на війну, жартував, що не може загинути, бо ж іще внучку заміж хоче видати…
49-річний сержант Олександр Ковальчук загинув 28 грудня 2022 року під час відбиття штурмових дій противника в районі міста Соледар на Донеччині…
Редакція “Рівне Онлайн” висловлює щирі співчуття рідним і близьким захисника України. Складаємо доземний уклін родині, яка виховала справжнього патріота, та розділяємо невимовний біль важкої втрати.
Олександр віддав своє життя за захист не лише України, а й кожного з нас, наш край, нашу свободу і незалежність. Світла пам`ять про захисника України збережеться у серцях тисяч краян.
Спогади дружини: Рівненська міська рада
