Микола Ковальчук народився у Рівному, навчався у місцевій школі-інтернаті, а за тим здобував фах зварювальника. За тим була служба в армії. Коли ж повернувся додому, в країні були непрості часи, з роботою було сутужно, але професія зварювальника завжди користувалася попитом.
Він працював і в Рівному, і по всій Україні, і за кордоном. Саме в Естонії Миколу і застав початок війни. Він відразу почав розпитувати, яка в нас ситуація. Невдовзі, він вже був в Україні.
Микола не став чекати виклику – пішов у військкомат записуватися добровольцем.
Тиждень Микола чекав телефонного дзвінка з військкомату, нервував і сердився, чому так довго не телефонують. І от в середині березня дочекався.
Про те, що довелося побачити, Микола не розповідав рідним. Заспокоював: «Мама, сама розумієш, це війна, всяке може трапитися». Натомість залюбки ділився тим, які у нього хлопці, як вони всі справно разом служать, як підтримують один одного.
На жаль, життя 48-річного сержанта Миколи Ковальчука обірвалося раптово. Побратими помітили, як йому стало вмить зле, дуже заболіла голова, піднявся тиск… Викликали «швидку», але врятувати захисника не вдалося… 4 листопада Микола Ковальчук помер у місті Кам’янка Черкаської області…
Віддати останню шану захиснику можна буде 6 листопада о 12.00 в Свято-Троїцькій церкві ПЦУ (вул. Басівкутська, 60). Поховають його на кладовищі «Тиннівське»…
