додому Блоги Військовий облік для українок: Правильний вибір без зайвого поспіху. Блог Олени Хотенко

Військовий облік для українок: Правильний вибір без зайвого поспіху. Блог Олени Хотенко

128
Військовий облік для українок - Правильний вибір без зайвого поспіху. Блог Олени Хотенко

Українки у жовтні цього року готуються до того, щоб ставати на військовий облік. Це передбачено нашим законодавством та наказами Міноборони, і в умовах війни значна частина жінок задумувалася над цим достатньо серйозно. Чи ставати на військовий облік? Чи вступати до лав ЗСУ, якщо цього вимагатиме ситуація? Що я робитиму, якщо виникне така потреба?

Будучи учасницею публічного обговорення питання щодо військового обліку я мала змогу дослідити цю тему з двох сторін: з одного боку як представниця Інституту податкових реформ, з іншого – як звичайна українська жінка.

В першому випадку тему досліджувала ціла група аналітичних центрів країни. Аналітики вважають, що слід відтермінувати військовий облік для українок. Таких висновків експерти дійшли, проаналізувавши поточну економічну ситуацію, нормативні документи й потреби ЗСУ.

Читайте також: Імпортний збір 10%: Хто насправді виграє, а хто програє

Поясню. На сьогодні економічний стан в Україні навіть не складний, а вкрай складний. Причини зрозумілі та пов’язані насамперед з війною: в країні мільйони вимушено переселених, більшість секторів економіки скоротилася, зростає кількість масових звільнень. Це відчувається в різних регіонах, навіть там, куди бойові дії не докотилися. І з боку влади необхідні невідкладні кроки, щоб не обтяжувати додатково українців – як жінок, так і чоловіків, як тих, хто працює в Україні, так і тих, хто тільки повертатиметься із-за кордону.

Навіть заступниця міністра оборони Ганни Маляр стверджує, що необхідності ставити на облік усіх українок немає, оскільки ЗСУ потребує кадрового поповнення за трьома конкретними напрямками – медицина, радіотехніка та харчові технології. Тому експерти звернулися до влади, щоб там уточнили відповідні переліки спеціальностей на рівні законів та нормативних актів. Адже наразі ці норми нечіткі через поняття “суміжних спеціальностей”, якого, власне, потрібно позбутися. Серед причин для таких кроків – і велика кількість фейків та маніпуляцій, які активно поширюються в суспільстві завдяки такій невизначеності.

Часу внести зміни небагато, але достатньо – до 1 жовтня. Сам облік варто відтермінувати до січня, забезпечивши його добровільність. Відповідні висновки й рекомендації вже на столі у керівництва Міноборони та ВРУ.

Важливо розуміти, що поки армія воює з ворогом, цивільні мають безперебійно відбудовувати Україну та нашу економіку.

З цієї ж причини аналітики рекомендували запровадити проєкт “е-Відрядження”, напрацьований та погоджений робочою групою з Відновлення економіки Плану відновлення України – це так само знизить навантаження на бізнес, працівників, сприятиме оздоровленню економіки.

Читайте також: План відновлення України: Як змусити його працювати

Якщо задуматися, то з цими висновками сперечатися важко навіть не будучи експертом. Гнати до лав ЗСУ усіх підряд, роздувати штат армії, робити “статистику” у військкоматах, відправляти на фронт непідготовлених людей без корисних там навичок – недоцільно і навіть шкідливо. Знову ж, це стосується не лише українців, які в обов’язковому порядку стають на облік, але й українок.

Що ж робити жінкам, поки триває війна? До чого готуватися, якщо таки доведеться іти на облік, а потім – і на військову службу?

З власного прикладу можу сказати, що до початку широкомасштабної війни ніколи не тримала в руках зброю і не вчилася стріляти. Лише навесні цього року мала змогу відчути “запах пороху” на стрільбищі неподалік Рівного. Крім цього за останні пів року мої знання, особливо в галузі оборони, суттєво поглибилися: які бувають турнікети та класи бронежилетів, як працює Старлінк, з якими питаннями допоможуть в ГУР МО, як організувати та погодити логістику під час війни тощо – стільки нових компетенцій, що вистачить для написання книги під назвою “1000 та 1 спосіб допомогти ЗСУ”. І таких жінок у нашій країні сьогодні – сотні, тисячі й навіть більше.

Зрозуміло, що багато українок за цих шість місяців змінили відносно спокійне життя в тилу на службу у Збройних силах, або, як мінімум, серйозно задумувалися над цим. Добровільність військового обліку дозволяє саме вмотивованим і більш підготовленим жінкам одягати форму ЗСУ. Парадоксально, але завдяки цьому мотивація серед українок-військових буває навіть вища, ніж у багатьох чоловіків. Готовність іти на службу, ризикувати власним здоров’ям, життям, відкласти цивільні справи на час “після перемоги” дозволила багатьом з них розкрити нові таланти, значною мірою проявити себе та подати приклад, гідний поваги.

Тому, якщо буде необхідно, я, як і всі свідомі українці та українки, теж стану на облік і до лав Збройних сил України. Розумію, що кожна жінка чи чоловік сьогодні повинні виконати свою власну корисну функцію, де б не знаходилися, і займатися тією справою, яка виходить найкраще. Проте ми всі сьогодні маємо бути готові зробити щось більше, якщо це буде потрібно нашій країні, незалежно від рішень ВРУ та Міноборони, в тому числі щодо військового обліку жінок.

Зрештою, сьогодні українська армія об’єктивно має найвищу боєздатність за всі роки Незалежності та регулярно укомплектовується. Нагальної потреби мобілізовувати усі доступні ресурси на потреби ЗСУ наразі немає. А всі, хто залишається в тилу, мають зосередитися саме на відбудові країни.

Ми всі маємо вірити в спільну перемогу. Ми всі повинні працювати заради перемоги і бути готові зробити щось більше, а за потреби – піти служити. Та на перемозі ми не повинні зупинятися, бо після неї на нас чекають нові виклики – і до них ми теж маємо бути готові.