додому Блоги Імпортний збір 10%: Хто насправді виграє, а хто програє. Блог Олени Хотенко

Імпортний збір 10%: Хто насправді виграє, а хто програє. Блог Олени Хотенко

126

Бажання додатково наповнити державну казну може зіграти злий жарт з цілою країною. Так, в Україні війна, ціни ростуть, бюджет під постійною загрозою дефіциту… Звісно, в таких умовах непогано мати додаткові джерела наповнення держбюджету, адже треба якось платити пенсії, зарплати військовим, вкладати кошти у відбудову звільнених областей.

Та чи настільки все критично, щоб вводити нові збори?

Ми з колегами-експертами впевнені, що ні, адже введення нових податків іноді може мати більше негативних наслідків для бізнесу і держави. Сьогодні додатковий збір на імпорт товарів у розмірі 10% – тема “№1” у бізнес-колах, серед економістів та податківців. Перш за все тому, що його введення зараз невиправдане, потенційно небезпечне, адже нові збори завжди стимулюють “сірі” схеми та викликають інфляцію…

Як одна з учасниць групи “Податкова та бюджетна реформа” Економічної експертної платформи (ЕЕП) я також була залучена до оцінки можливого нововведення. Експерти солідарні в тому, що новий імпортний збір – як для окремо взятого бізнесу, так і для країни загалом – не потрібен. Цьому є ряд причин, які наша платформа дослідила.

Як вплине імпортний збір на бізнес та споживачів

Наразі можна говорити про три основні наслідки введення додаткового імпортного збору:

  1. Подорожчання товарів та ріст інфляції.
  2. Стимуляція “сірого” імпорту.
  3. Створення неконкурентних переваг для експортерів.

Серед товарів, які взагалі не виробляються в Україні або значною мірою імпортуються із-за кордону, – велика кількість товарів першої необхідності і т.зв. критичний імпорт. Ліки, пальне, електроніка, про які було згадано у звіті ЕЕП, а також автомобілі та запчастини до них, валюта під імпорт тощо – це все подорожчає. Ріст цін та інфляція сьогодні і без того пригнічують пересічного громадянина. До чого призведе черговий підйом цін – цілком зрозуміло: українці змушені будуть себе обмежувати ще більше, проте вже не через воєнне вторгнення росії, а через податкову політику України.

Друга проблема – найбільша, на мій погляд, – це стимуляція “сірих” схем імпортерів. Бізнес, що займається імпортом, і без податкових нововведень зловживає “схематозами”. Таких схем стане тільки більше, і в підсумку держбюджет недоотримає надходжень. В той же час додаткові 10% навантаження поставлять у програшну позицію саме чесних підприємців, адже створюють умови для недоброчесної конкуренції.

Третій негативний наслідок – дисбаланс між імпортерами та експортерами на користь других. Тут проглядається певна економічна несправедливість. В той же час обґрунтувати нові збори перевагами для українського виробника теж не вдається, адже в такому випадку знизити податки для експортерів могло б бути більш доцільно.

Чи потрібні додаткові збори, коли бюджет у нормі

Однозначно, ні. І тут достатньо поглянути на стан виконання бюджету країни, на резерви, платіжний і торговий баланс, щоб точно сказати, чи потрібно нам ще більше податків.

Як уже відомо, за солідарними оцінками колег-експертів, введення додаткового оподаткування імпорту наразі несвоєчасне, а необхідності у ньому немає просто тому, що міжнародні резерви, платіжний і торговий баланс України – стабільні.

Згадаймо, що подібне тимчасове введення імпортного збору розміром 10% в Україні трапилося у складному 2015-му році. Навіть тоді окремі товари критичного імпорту (наприклад, деякі медичні вироби та нафтопродукти тощо) звільнили від оподаткування, на частину товарів наклали збір розміром лише 5%, і впроваджувалися ці збори лише на 12 місяців. А найважливіше розуміти, що метою цього збору була саме стабілізація платіжного балансу, з яким на сьогодні в Україні все гаразд – наскільки це, звісно, можливо в нинішніх умовах.

Більше того в Україні за підсумками першого півріччя скоротився дефіцит державного бюджету. Значною мірою завдяки міжнародній допомозі, про що теж не варто забувати, дефіцит скоротився до 3,7 мільярда доларів США – майже в 40 разів. У таких умовах тим більше немає необхідності термінового пошуку додаткових джерел наповнення бюджету.

Експерти в галузі податкової та економічної політики закликали законотворців врахувати застереження і звернулися до них з пропозицією не підтримувати новий імпортний збір. Адже ефективні рішення мають бути своєчасними та виваженими, а головне – корисними. А введення додаткового імпортного збору сьогодні несвоєчасне і може принести більше шкоди, ніж користі.

Олена Хотенко
Голова ради ГО “Інститут податкових реформ”
Віце-президент ВГО “Асоціація платників податків України”
Директор Директорату з питань фінансів та податкової політики