Мабуть, не було ще такого року, коли б у Рівному не обговорювали способи та методи очищення річки Устя та Басівкутського озера. Річка Устя, яка колись була окрасою обласного центру та озеро, де завжди було людно, вже давно стали смердючими водоймами.
У Рівному досі залишилися не вирішеними проблеми підключення до каналізаційної мережі районів з приватною забудовою, які розташовані в безпосередній близькості до Басівкуського водосховища та річки Устя. Мешканці прилеглих до водойм вулиць нарікають на багаторічну бездіяльність міської влади. Мовляв, якби їх періодично чистили та карали винних у забрудненні, таких проблем можна було б уникнути.
Ось так влітку виглядає вода в озері.
– Проблема не тільки у септиках, а в тому, що їх елементарно деякі люди не встановлюють, а зливають нечистоти у воду. Викачування із септиків коштує кілька сотень гривень на рік, але навіть ці кошти шкодують заможні власники великих будинків, наприклад, мешканці вулиць Погоринська, Садова, Біляшівського, Прилужна, Зелена. Тому зливають їх у потічки, що ведуть до Басівкутського озера. Облаштувати каналізацію на цих вулицях це гарна ідея, – каже наш журналіст Дмитро Федоров, який проживає поруч із Басівкутським водосховищем.
На сайті Рівнеради зареєстрований проєкт-рішення “Про внесення доповнення до Програми розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення на 2020-2025 роки, затвердженої рішенням Рівненської міської ради 11.02.2021 № 47”, який депутати будуть розглядати 22 липня на засіданні сесії.
У проєкті-рішенні мова йде про те, що згідно з новими санітарним нормам, які пропонує Міністерство охорони здоров’я, вигрібні ями хочуть заборонити. У якості заміни, пропонують облаштувати локальні очисні споруди. Ці норми необхідні для того, щоб убезпечити потрапляння небезпечних речовин у ґрунт та підземні води, а також джерела і колодязі. Вигрібні ями будуть заборонені, а дворові туалети мають бути підключені до місцевих очисних споруд.
Науковець-гідротехнік Дмитро Стефанишин вважає, що наміри посадовців заборонити септики є позитивними. Однак, спершу потрібно виявити потенційних забруднювачів, які б несли відповідальність за шкоду людям та навколишньому середовищу.
– Наміри заслуговують на позитивну оцінку. Наскільки вдасться їх реалізувати залежить від конкретних технічних і правових рішень. Думаю, що робити все коштом бюджету, буде несправедливо. Спочатку, бажано було б виявити всіх потенційних забруднювачів (не тільки тих, що вже очевидно забруднює, а й тих, хто це може робити, бо є потенційна можливість). Забруднювач все-таки має нести якусь відповідальність за свої дії та відшкодовувати затрати на відповідні заходи щодо очищення водойми. Інакше знову з’являтимуться все нові та нові проблеми, які списуватимуть на бюджет міста, – розповів рівнянин, науковець-гідротехнік Дмитро Стефанишин.
Згідно із запропонованим проєктом-рішенням річку Устя та Басівкутське озеро, до 2025 року не планують очистити від нечистот приватних господарств, а лише розробити техніко-економічне обгрунтування розширення мережі гідротехнічних споруд в місті Рівному. Це значить, що наступних чотири роки будуть вивчати питання прокладання каналізації для будинків, які розташовані біля Басів Кута та Усті.
Депутат Рівненської міської ради Анатолій Чугуєвець журналістам “Четвертої влади” ще у 2013 році наголошував на тому, що єдиним порятунком для всіх міських водойм є ліквідація септиків через прокладання централізованої каналізації на вулицях Басівкутській та Малорівненській з приєднанням до неї прилеглих вулиць.
– У тому, що Устя перетворилася на каналізацію, «заслуга» тих, хто зливає вміст своїх септиків у потічки, які впадають в озеро Басів Кут, озера гідропарку та річку. Цього не було б, якби в цьому житловому масиві Рівного було прокладено централізовану каналізацію, – вважає Анатолій Чугуєвець.
Зайнятися облаштуванням системи каналізації районів з приватними будинками, що розташовані в безпосередній близькості до Басівкуського водосховища та річки Устя потрібно негайно.
– Питання очищення Басівкутського озера і недопущення подальшого його забруднення не просто на часі, воно є нагальним. Вже багато років про це говорять, але якогось результату немає. У внесеному на сесію проєкті-рішенні йдеться про розроблення програми, а саме, господарського бачення та економічного обґрунтування. Розробити програму добре, але це не припинять процес забруднення тут і зараз. Разом із запропонованими в програмі теоретичними дослідженнями, виконавчий орган міської ради повинен контролювати стан прибережної зони Басового Кута та змушувати приписами, у судовому порядку осіб, які зливають нечистоти у водойму відповідати за свої дії. Якщо ще наступних декілька років лише розробляти проєкти, то Басів Кут, який давно перетворився на септик, це не врятує. Потрібно розділити: комусь дати завдання досліджувати, комусь – припиняти вже забруднення, а комусь невідкладні першочергові заходи, – каже депутатка Рівнеради Олена Хотенко.
Якщо стічні води й далі будуть зливатися в Устю та Басів Кут, то екологічного лиха не уникнути. Про це говорять вже багато років, провели сотні досліджень, фахівці та навіть активісти давали міській владі багато пропозицій, але на жаль, ситуація з водоймами у нашому місті лишається жахливою. Проєкт-рішення, запропонований на розгляд депутатів це хороша ініціатива, яка можливо, зрушить це питання з “мертвого місця”, але поряд з тим, необхідно робити якісь дії й, першочергово, заборонити і проконтролювати виконання заборони – зливати свої відходи у воду.
