Примітка: розпочинаємо цикл публікації, що стосуються освіти у Європі, Україні та на Рівненщини в рамках проекту ГО «Інститут податкових реформ» “Академія.ONLINE”.
Не секрет, що головним святом вересня є День знань, який символізує початок нового навчального року. Його з нетерпінням чекають першокласники та із сумом зустрічають батьки, бо їхні діти подорослішали на цілий рік.
Однак через пандемію коронавірусу деякі школи не відриються, а школярі взагалі не сядуть за парти. Принаймні деякий час навчатимуться в режимі онлайн.
Чого очікувати від нового навчального року? Чи готуватися до онлайн навчання? Які виклики стоять перед батьками, учнями та вчителями?
На ці та інші питання відповідь шукали у спецвипуску громадського медіапроекту «Академії online з Оленою Хотенко».
28 серпня Міністерство охорони здоров’я України опублікувало рекомендації щодо організації навчального процесу в умовах пандемії. У «червоних» зонах школи закриють, у «помаранчевих» вчителі будуть проводитимуть навчання у захисних щитках.
Як це буде відбуватися у Рівному, Олена Хотенко запитала у начальника міського управління освіти Василя Харковця.
«Навчальний процес у Рівному розпочався у звичному режимі. До школи цьогоріч пішли 30 500 учнів. Першокласників у місті – 3300, є 110 перших класів. Після кількох днів навчання якихось суттєвих непорозумінь немає. Зрозуміло, що батьки, учні, школа повинна адаптуватися до існуючих рекомендацій, проте наразі все проходить у звичайному режимі», – сказав головний освітянин міста.
Якщо у місті зміниться епідемічна ситуація, і Рівне потрапить до іншої карантинної зони, то, каже Василь Харковець, освітні заклади діятимуть згідно з нормами, затверджених Кабміном, головним санітарним лікарем країни.
Наразі Рівне перебуває у «жовтій» зоні. «Жовта», «зелена», «помаранчева» зони, вони практично ніяких змін у навчальному процесі не передбачають, окрім «червоної» зони. Хіба що у «помаранчевій» зоні вчителям рекомендують під час занять носити захисні щитки.
Контролювати обмеження і заходи безпеки у навчальних закладах повинен засновник та керівник освітньої установи.
За словами Василя Харковця, з огляду на ситуацію, передбачити, як відбуватиметься освітній процес надалі – не можливо. Навчальні заклади міста повністю забезпечені необхідним. Проте в місті готуються й до ситуації, якщо потрібно буде застосувати дистанційну форму навчання.
«Зрозуміло, що це – діти, і повного дотримання карантинних умов дочекатися неможливо. Поки що школярі адаптовуються. Ми бачимо, що є певні рухові моменти по школі, тому відкрили всі виходи. Санітарних норм дотримуються й у їдальнях», – додав пан Харковець.
Очільник освітнього управління додає, що наразі в країні готуються до підписання меморандуму з Microsoft, що полегшить чимало моментів, що стосуються впроваджень інформаційних технологій, що стосуються дистанційного навчання.
За словами директорки Олександріївської мистецької школи-інтернату Наталії Тарасевич, вона радіє, що в останній день літа Рівненський район вийшов із «червоної» карантинної зони й 1 вересня заклад зміг прийняти 164 дитини.
«Звичайно, організаційних питань було дуже багато. Оскільки потрібно було завчасно підготувати всі приміщення, аби діти мали змогу навчатися, забезпечити засобами індивідуального захисту. Проте до мистецької школи діти з’їжджаються з всієї області, інфраструктура не завжди дозволяє доїхати на навчання. Сьогодні гостро стоїть питання довезення працівників із Костополя до Олександрії, оскільки жодна маршрутка не їде навіть до центру села», – веде мову пані Наталія.
За словами директорки, до змішаної форми навчання у підшефному їй закладі готувалися завчасно. Відповідно, й готували матеріально-технічну базу до такого освітнього процесу, розробляли уроки.
Наталія Тарасевич зауважує, що особливо важко навчити грати на бандурі дитину. Оскільки Олександріїївська мистецька школа-інтернат спеціалізується саме в цьому напрямку. Тож у закладі записували відеоуроки. У закладі вже мають ряд напрацювань й готові, що можуть перейти на віддалений режим навчання.
Нова реальність, у якій ми опинилися, особливо помітна серед школярів. Їм важко пояснити, чому не можна спокійно бавитися із друзями в ігри, чому Перший дзвоник проходить не зовсім святково, чому навчання дома – майже альтернатива, а вчитель онлайн – реальна перспектива сьогодення.
Вчителька ЗОШ №18 міста Рівне Наталія Шуманська каже, помітно, наскільки діти за цей час скучили один за одним. При зустрічі вони хотіли обійнятися, поцілуватися…
«Але ж діти знають правила. У нас свідомі як діти, так і батьки. Тому ми надзвичайно швидко адаптувалися до нових умов. Діти – в масках, по школі пересуваються за створеною розміткою, дотримуються графіку входу та виходу зі школи. Батьки так само не заходять у школу, розуміючи, що це все – задля безпеки їхній дітей», – зауважує педагогиня.
Наталія Шуманська зізнається, зважаючи на те, що дистанційна освіта була новизною для всіх, перші кроки були важкими: і технічне забезпечення, і вміння користуватися певними програмами… Не всі вміли ними користуватися. Але вони подолали це й незадовго повноцінно працювали онлайн.
Проте не всі діти мали можливість вийти на зв’язок зі вчителем та долучитися до дистанційного уроку. Вчителям у такий спосіб було важко перевіряти зошити.
За новими правилами, батьки не можуть заходити до шкіл. Зробити це можна лише за нагальної потреби і з дотриманням всіх норм, які прописали у МОЗ. Через це у «першачків» не було звичного свята Першого дзвоника.
Всі зібрали на заднім подвір’ю, школярі без батьків зайшли до приміщення, де їх привітали з початком нового навчального року, для учнів прозвучав перший дзвіночок, проте не в звичних для всіх умовах.
«Якщо дітей переведуть на дистанційну форму навчання, важливо буде налагодити конструктивну комунікацію з вчителями. Без допомоги вчителя буде насправді складно. Особисто я готова до цього. Мій режим роботи дозволяє мені залишитися з сином дома й вирішувати з ним певні навчальні моменти. Але за умови підтримки вчительки», – каже мама першокласника, рівнянка Віта Климович.
Своєю чергою школярка Анна зізнається, що їй краще навчатися у школі, аніж дома. Оскільки там у неї є друзі, спілкування, «наживо» легше засвоювати навчальний матеріал.
Дівчина розповідає, до нових правил перебування у школі ще звикає. Намагається не забути одягнути маску в потрібний момент.
«Хвилюємося, що хтось із класу може захворіти, і тоді нам всім доведеться піти на карантин. Проте, сподіваємося, такого не станеться. Оскільки ми дотримуємося правил», – зазначає Аня.
Як бачимо, освіта намагається адаптуватися до нових умов навчання, настільки, наскільки це було можливо. Які це буде мати наслідки – побачимо згодом.
У Міністерстві охорони здоров’я України повідомили, що нинішня ситуація погіршиться. Проте якими будуть зміни – поки що не відомо.
У більшості країн правила для школярів подібні до українських. Але Польщі до «правила трьох» додали ще й щоденну дезінфекцію класів, а учням дозволили не носити захисних масок.
У Словаччині встановили так званий «епідемічний семафор». В «зеленій фазі» захворюваності школи працюватимуть без обмежень взагалі. При виявленні хвороби у учня чи вчителя включається «жовтий режим», а критичне збільшення кількості хворих в школі переводить навчання в «червоний» онлайн-варіант.
Чехи вирішили не міняти кількості учнів у класах, маски також дозволили не носити, а тести на хворобу проходитимуть лише ті, хто матиме симптоми.
А от в Сербії до школи пішли лише учні молодших класів. Перед входом до навчального закладу вони одягатимуть маски та митимуть руки. В класах дозволяється зняти захист, але між партами обов‘язково має дотримуватися безпечна дистанція. Сербські старшокласники навчатимуться позмінно – і частково дистанційно.
Найбільш обережною з країн-сусідів виявилася Туреччина. Уряд цієї країни не дозволив відкрити школи і навчання залишилося дистанційним. Учні поступово зможуть повернутися у школи до 21 вересня, якщо ситуація залишиться стабільною.
ОЛЕНА ХОТЕНКО
голова Ради ГО “Інститут податкових реформ”, ведуча програми “Академія.ONLINE з Оленою Хотенко”
