Примітка: блог – це ресурс, сайт, сторінка в мережі інтернет, де кожна людина представляє особисто себе, свої думки, інтереси, захоплення, знання чи будь що, що їй забагнеться. Редація не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за написання блогерів.
PREVIEW: “Коли ми глумимося з диявола і кажемо собі, що його не існує – він радіє найбільше”. Отець Ґабріель Аморт – головний екзорцист Ватикану 1986-2016 років.
Фільми про екзорцизм, такі як «Одержима» та “Екзорцист Ватикану”, приваблюють глядачів своєю атмосферою жаху, містики та протистояння з потойбічними силами. Втім, за яскравими спецефектами та моторошними сценами приховані більш складні питання, які часто залишаються поза увагою глядача. У цьому блозі спробую проаналізувати, чому перегляд подібних фільмів може мати негативні наслідки для психіки, етики та навіть сприйняття реальності. Cogito, ergo sum (прогуглите, що це означає)))
Фільми про екзорцизм часто навмисно грають на людських страхах: страху невідомого, смерті, втрати контролю над собою. Наприклад, у фільмі “Екзорцист Ватикану” сцени одержимості демонструються настільки реалістично, що у багатьох глядачів вони викликають панічні атаки та безсоння. Особисто у мене було безсоння, після перегляду філму “Шість демонів Емілі Роуз”. (тиждень прокидався за дві хвилини до третьої ночі).
Психологічний вплив: у таких кінострічках використовують страх як інструмент маніпуляції. Люди, які мають схильність до тривожних розладів, можуть переживати нав’язливі страхи та паніку після перегляду таких фільмів. Деякі глядачі починають вірити в можливість одержимості, що може призвести до параної або самонавіювання. Згідно з дослідженням Американської асоціації психологів, перегляд фільмів жахів з елементами демонічного вселення може викликати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) у вразливих глядачів.
Експлуатація релігійних символів та вірувань: фільми про екзорцизм нерідко використовують релігійні символи та тексти, як декорації для створення моторошної атмосфери. Це не тільки спотворює суть релігійних вчень, а й може образити почуття віруючих. Такі “кіна” часто “юзають” релігію як інструмент для заробітку, що спрощує та перекручує її сенс. Священики в подібних фільмах нерідко зображуються як єдині герої, що можуть перемогти зло, що створює викривлене уявлення про релігійну практику. Доприкладу, у фільмі «Одержима», використовують юдейський ритуал для вигнання демона з дівчинки, проте він подається у спрощеній і навіть неправдивій формі, що дискредитує релігійну традицію.
25-й кадр: чи маніпулюють фільми нашою свідомістю? Існує популярна теорія про так званий «25-й кадр», коли у фільми додаються приховані кадри, непомітні для свідомого сприйняття, але здатні вплинути на підсвідомість. Науково доведено (хоча це не точно), що використання 25-го кадру не має прямого підтвердження своєї ефективності. Однак техніки підсвідомого впливу,наприклад, за допомогою звуку чи візуальних тригерів, активно використовуються у фільмах жахів. У багатьох фільмах жахів використовуються низькочастотні звуки, які викликають почуття тривоги й навіть фізичний дискомфорт. Хоча конкретних доказів використання 25-го кадру у фільмах про екзорцизм немає, маніпулятивні техніки — цілком реальна штука.
Висновок: фільми про екзорцизм — це не просто розвага. Вони несуть у собі потенційні психологічні, етичні та соціальні ризики. Незважаючи на їхню кінематографічну цінність, слід підходити до їх перегляду з обережністю, особливо людям зі схильністю до тривожності або вразливою психікою. Якщо ви все ж вирішили подивитися подібний фільм, пам’ятайте – це лише художній твір, а не документальне підтвердження реальності. (Ящо на початку фільму пишуть, що знято все на реальних подіях – то все брехуня).
Гумор, або екзорцизм для чайників.
Отець Євлампій отримав свій перший виклик на обряд екзорцизму. Він відкрив книжку «Екзорцизм для чайників», перехрестився і набрав номер таксі.
— Куди їдемо? — запитав водій.
— На демонічний виклик! — гордо відповів отець.
— А, ну тоді ремінь пристебніть. Демони люблять ями на дорогах, — резюмував “бомбило”
Через 15 секунд реклами посеред фільму. він стояв у вітальні, де дівчина, що «одержима», дивилася TikTok, крутила спінер і раз у раз демонічним голосом кричала: «Це просто фільтр, батюшко!»
— В ім’я всього святого, демон, назви своє ім’я, — урочисто вигукнув отець.
— Я… Сірі, — відповів голос із телефону на столі.
Отець Євлампій проговорив молитву, дістав пульверизатор зі святою водою і почав оббризкувати все навколо.
— Ааа! Мій мейкап, — заволала «одержима».
— Здається, спрацювало, — прошепотів отець.
Свята вода залишилася недоторканою, а демон підписався на YouTube-канал отця Євлампія.
