Давно пора затямити: БЕЗ УКРАЇНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ У СУЧАСНОМУ ВИГЛЯДІ ПРОСТО Б НЕ ІСНУВАЛО.
І це я зараз зовсім не для красного слівця. Більшість монарших родин Європи мають частину крові київських князів. Оскільки після хрещення Русі європейські правителі починають укладати з членами їх родин династичні шлюби.
Князя Ярослава Мудрого, який правив з 1019 по 1054 роки і за якого Київська Русь сягнула піку своєї могутності часто і небезпідставно називають тестем Європи. Він сам був одружений на донці шведського короля Інгігерді. Його син Всеволод – на донці візантійського імператора Костянтина ІХ Мономаха Анастасії. Його сестра Марія-Доброгніва стала дружиною польського короля Казимира І.
Утім, найбільший «внесок» у кров європейських правителів зробили доньки Ярослава Мудрого. Найстарша Єлизавета вийшла заміж за норвезького короля, засновника норвезької столиці Осло Гарольда Сміливого, а після його смерті – за датського короля Свена Естрідсена. Середня сестра – Анастасія – пішла за угорського короля Андріана І.
Утім найвідомішою у Європі судилося стати наймолодшій Анні, яка побралася з французьким королем Генріхом І і народила правителю, який був бездітним до 40 років, аж чотирьох нащадків. Завдяки київській красуні королівська династія Капетингів не обірвалася. Її представники правили Францією до 1328 року, а по бічних лініях – аж до 1848. Загалом нащадками Анни Київської було 30 королів!
Одразу ж зауважу: у київських літописах згадок про Анну Ярославну мінімум, а тому інформацію про неї наші історики черпали майже виключно з французьких джерел. Те, що ми знаємо сьогодні не вражати не може.
За життя нашої героїні Франція і близько не належала до наймогутніших країн Європи. Заміжжя з її королем не було для дівчини монаршого роду чимось надто престижним. Щоб зрозуміти це, достатньо усвідомити: на той час у Києві проживало близько 50 тисяч людей, а у Парижі – лише 12 тисяч.
Діти князя Ярослава вивчали арифметику, історію, медицину, грецьку та латинську мови, вміли співати та малювати. Натомість, правитель тодішньої Франції навіть читати не вмів, а на державних документах замість підпису малював хрестик. Його придворні їли руками, не мали звички митися, а основною чоловічою чеснотою вважали вміння воювати.
Освічені чоловіки траплялися хіба серед духовенства, а освічених жінок не було узагалі!
Анна привезла в Париж багате придане – золото, хутра, коштовні тканини і килими. А іще частину мощей папи-великомученика Климента І, які зберігалися у Києві. Цього папу особливо шанує католицька церква. Вважається, що його хрестив сам апостол Петро. У часи гонінь на Церкву Климента заслали на каторгу у Крим, а пізніше втопили у морі, бо проповідував серед каторжан.
Донька Ярослава Мудрого, яка привезла таку цінну реліквію, швидко здобула неабияку політичну вагу. До цього жодну жінку у Франції не допускали до прийняття державних рішень. Не в останню чергу цьому сприяло те, що вона була єдиною, з ким особисто листувався папа римський Миколай ІІ.
Одним з перших розпоряджень нової дружини Генриха І стало спорудження при дворі лазні. Коли король і його придворні зрозуміли, як приємно бути чистими, Анна навчила їх їсти виделками,щоб не бруднити руки.
На той час влада Генриха І поширювалася виключно на Париж і околиці. Решта французьких земель належали заможним феодалам, які тільки й думали, як скинути з престолу бездітного правителя. Воювати з ними доводилося безперервно.
Коли молода дружина нарешті народила королю дітей, виховувати їх мусила фактично самотужки. Генріх І помер у 1060. Його насліднику Філіпу було лише 7 років. Анна Ярославна стає регенткою юного короля і підписує усі документи державного значення. Щоб не дозволити бунтівливим феодалам змістити його з трону, вже невдовзі виходить заміж за сильного і впливового графа Рауля Де Валуа.
Цей вчинок наражає молодят на гнів папи римського, оскільки граф одружився, перебуваючи у шлюбі із іншою жінку. Не відомо, було це кохання чи просто честолюбний розрахунок, але молодята продовжували жити разом, не зважаючи на гнів понтифіка.
Якщо до шлюбу з Анною граф мав амбіції самому сісти на трон, то опісля став захисником Філіпа І. Обмежився тим, що до досягнення ним повноліття підписував державні документи разом з дружиною. У підсумку Філіп І благополучно правитиме цілих 49 років, що є одним з найдовших королівських термінів в історії Франції.
Брат Філіпа Гуго стане одним з очільників І хрестового походу на святу землю і зрештою там і загине. Ще один брат – Роберт – помер ще хлопчиком.
Сестра Едигна після досягнення повноліття, уникаючи шлюбу, якого не хотіла, оселиться у стовбурі старої липи поблизу Мюнхена. 35 років вона лікуватиме місцевих жителів і навчатиме їх християнства. Про своє високе походження нікому не розповідатиме аж до самісінької смерті. У 1600 році католицька церква визнає доньку Анни Ярославни святою.
Остання згадка про саму королеву Анну у французьких хроніках датується 1074-им роком. Як і коли вона померла, достеменно не відомо. Швидше за все, після досягнення сином повноліття хронікери, які були представниками духовенств, а просто перестали про неї згадувати. Вочевидь, не останньою причиною було і те, що папа римський так і не пробачив королеві її другого шлюбу.
У 2017 у Париж приїхав президент росії владімір путін. У розмові з Еманюелем Макроном раптом заговорив, що історія взаємин його країни і Франції почалася – цитую – «коли сюди приїхала молодша дочка нашого великого князя Ярослава Мудрого і внесла суттєвий вклад у розвиток Франції». Макрон одразу ж відповів, що Анна Київська і справді є важливою фігурою. Але все таки у відносинах Франції з Україною.
Освіченим європейцям добре відомо, що донька Ярослава Мудрого жила у Парижі на майже 100 років раніше, аніж на заліських околицях Київської Русі буде засноване маленьке селище під назвою москва… Як то кажуть, коня кують, а жаба й собі лапу підставляє…
Нагадаємо, нещодавно вийшла авторська стаття журналіста Рівне Онлайн Максима Коломиса “Навіщо нам російська мова?”