До таких висновків дійшов після того, як витратив кілька годин життя на аналіз коментарів у різних фейсбук-спільнотах під новиною про конфлікт, що кілька днів тому виник поблизу селища Ворохта, на Івано-Франківщині.
Нагадаю, у соцмережі потрапило відео з великою кількістю автомобілів на гірській дорозі. Як виявилося, на них організовано приїхали люди, яким не подобається, що військовослужбовці місцевого ТЦК встановили блокпост на в’їзді у селище.
Військових почали голосно і агресивно обвинувачувати, що … туристи не їдуть у Ворохту, бо бояться насильницької мобілізації. А відтак місцеві жителі не можуть заробити. Доходить до бійки, в якій дісталося військовому, який повернувся з фронту після поранення. У нього діагностували хімічний опік та забої м’яких тканин носа й обличчя.
Чимало користувачів фейсбуку однозначно виступили на боці військовослужбовця. Коментарі лишали вражаюче емоційні:
– Воював, пройшов війну і окопи. Далі не зміг, перевели у ТЦК. Напали ті, за кого воював… Виходить, якщо загинув, то «Герої не вмирають!», а, якщо, хай і поранений, але в строю, то можна до нього скакати і обзивати?
– Сам факт, що під час війни хтось пробує протестувати проти військових і щось кричати в їх сторону — це ненормально!
– Жителі Ворохти – сєпари, шо почали силове протистояння з ЗСУ. Їх треба посадити та конфіскувати майно. Адекватною відповіддю суспільства має стати повне ігнорування Ворохти.
– Треба було, щоб під’їхав автозак із спецпризначенцями і запакував всіх тих биків-ухилянтів, без розбору.
– Податкова мусить навідатися до ворохтянських бізнесменів та перевірити, скільки податків вони заплатили за останні роки. Хай переносять бізнес у Часів Яр. Там ТЦК нема. Інфа сотка.
Зайшов на сторінку кожного з вище процитованих. Усі профілі активні, з постами та фотографіями. З них видно, що люди або самі воюють, або воювали, або є родичами чи друзями військових, або долучені до війни як волонтери.
Навіть агресивніше, ніж вони за побитого військовослужбовця вступилися публічні особи. Зокрема, колишня морська піхотиниця Ярина Чорногуз написала:
– Істоти з Ворохти, які напали на військових і розбили ветерану машину – ви кончені інфантильні г***и. Моя безмежна зневага вам. Кожен і кожна з вас мають бути у вʼязниці… Сподіваюся, вас усіх мобілізують і відправлять в посадку на найскладніші ділянки.
Колишній командир взводу батальйону «Айдар» Євген Дикий виявився іще жорсткішим:
– Наші захисники насправді ангели з крильцями. .. Щастя цих людей, що на блокпосту не я командував. Я би у цій ситуації застосовував би зброю на ураження. При чому саме на ураження. І одразу.
Зауважу, коментарів на захист людей, які напали на представника ТЦК було зовсім не менше. Градус деяких виявився так само високим. От тільки, коли почав заходити на сторінки таких коментаторів, виявив, що справжніх серед них не так вже й багато. Ті, що були належали переважно літнім людям.
Хтось з них пише, що побиття військового почалося, коли він сам штовхнув одну з жінок. Ще хтось обурюється, що блокпост встановили без погодження з місцевою владою. Трапляються і ті, хто вважає, що справжні військові не можуть іти у ТЦК… бо пройшли війну і совість не дозволить їм посилати туди інших…
Не оцінюватиму рівень логіки цих людей. Але зауважу: їх тон особливою жорсткістю не відрізняється. Чого не скажеш про коментарі власників закритих профілів. Далі цитуватиму виключно їх. Правопис ретельно збережено. Далі зрозумієте для чого:
– От вам і думка народу про продовження війни. Не хочуть люди більше воювати. Хочуть миру і спокою.
– Негайно треба зупиняти закон про мобілізацію! Негайно! Бо буде горе… Все треба повідміняти! Штрафи для тих, хто не обновив дані можна тільки адміністративні, до 300 грн …
– Узурпація влади організованою групою злочинців. Кордони України закриті. Не пройти, не проїхати із за цих людоловів! Зробили з держави концтабір!
Наративи нічим не нагадують російські? Між тим, рівень української мови у ботів – мушу визнати –відчутно виріс. Тепер можна хіба згадувати, як у 2022 вони, безпорадно намагаючись прикидатися українцями, з допомогою Google Translate перекладали свою пропаганду і народжували безсмертні меми про ракету «Крапка У» чи літаки «Мить-29».
Як зливали у мережі скріни повідомлень нібито від українців, які під час вимушених блекаутів скаржилися, що у них «відсутнє електрохарчування» і «немає сечі терпіти ці пекельні борошна». Мовляв, «понавибирали потвор і спываэмо про свою сумну частку»… Згадали класику?
Так от: наші вороги вже усвідомили, що недостатній рівень української мови робить їх в очах українців смішними, а відтак зовсім не ефективними. І – не повірите – вони почали її вчити! Вже цьогоріч, аналізуючи коментарі ботоферм під резонансними постами, на відвертий крінж я майже не натрапляв. Допускають, правда, іще смішну неграмотність, на кшталт:
– Тому и вийна в краине, на иньше не заслуговують.
– Речь о памятнике иде. Страшно, что можно задурыты людям голову, щоб думали, що минуле винно в усьому.
– Маэте рацію. Кощунство. Нэмае слив.
Російські боти тепер маскуються під простих українців куди вправніше. Якщо над правописом іще треба працювати, то саме звучання слів стало майже не відрізнити від справжнього.
Якби не тонкощі дискурсу. Вони особливо проявляються, коли вони пробують показати наші ТЦК репресивною структурою.
Так історично склалося, в українців місце ув’язнення для незгодних з владою асоціюється, передусім, з виправно-трудовими колоніями радянського ГУЛАГу. У росіян же, коли говорять про щось подібне, згадують німецькі концтабори.
Професійних карателів українці найчастіше називають радянськими термінами «енкаведист» або «кагебіст». А що ж пишуть російські боти проти ТЦК?
– Ви в курсі,що не можна військових використовувати проти мирного населення в обмеженні прав і свободи? Це тяжкий злочин!? ТЦК – це гестапо.
– ТЦК – то не військові, то гестапо. Тільки носять форму наших захисників.
– Військовий не має бути гестапівцем. Він давав присягу на вірнісь народові України! Воювати мають держслужбовці і їх діти!
Коментарів з терміном «гестапо» знайшов багато десятків. АБСОЛЮТНО УСІ виявилися написані з закритих профайлів без аватарок. Очевидно: боти отримали завдання максимально демонізувати український орган ВІЙСЬКОВОГО управління, який проводить мобілізацію на фронт нових бійців.
Абсолютно зрозуміло, кому і навіщо це потрібно. Потрібно настільки, що навіть «рускоязичьні челюсті» не завадили навчитися писати українською мовою майже без русизмів. Але цього мало.
Наступний рівень правдоподібності – наступити на горло власній пісні і почати називати тих, кого хочете показати кровожерливим катом не німецькими, а рідними совєцькими абревіатурами – КГБ і НКВД…
Читайте також: Легенді про «Божу кару» виповнилося 15 років
