У серпні Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України повідомило про початок громадських консультацій щодо розгортання Мережі єдності українців (Unity Network). Як авторка Стратегії глобальної єдності українців, я переконана в тому, що сильний зв’язок із Батьківщиною – це продумана система, а не чергове гасло. Я щиро вітаю цей крок Уряду. Проте будь-який урядовий проєкт на практиці стикається з безліччю деталізованих юридичних і функціональних «підводних каменів». Якщо систему не налаштувати правильно на самому початку, ми ризикуємо отримати чергову формальну бюрократичну структуру, яка не відповідатиме запитам реальних людей. Саме тому я ще на старті вношу свої пропозиції.
Ідея експериментального проєкту Кабміну (ПОСТАНОВА) проста та водночас надважлива: об’єднати Центри єдності за кордоном, громадські організації української діаспори та військові чи цивільні ініціативи на єдиній цифровій платформі «Додому». Мета проста – зберегти зв’язок наших громадян із Україною, надати їм якісну підтримку та підготувати підґрунтя для добровільного повернення і реінтеграції.
Саме тому в межах громадського обговорення я офіційно направила розлогий пакет зауважень та пропозицій до проєкту Порядку реалізації експериментального проєкту.
8 ключових пропозицій до проєкту «Мережі єдності українців»
Першочергово варто звернути увагу на функціональний профіль організацій, які стануть частиною Мережі. Запропонована Урядом модель передбачає, що учасники працюватимуть на підставі договору про використання бренду і матимуть різний обсяг повноважень, проте на вебпорталі планувалося відображати лише загальні види їхньої діяльності. Для звичайної людини за кордоном це створить плутанину, адже буде складно зрозуміти, куди саме звертатися з конкретною проблемою. Щоб усунути цей бар’єр, я пропоную чітко зафіксувати на вебпорталі поруч із кожним учасником перелік реальних функцій, напрями підтримки та доступні формати допомоги (онлайн чи очно). Це забезпечить повну прозорість для користувача та збереже партнерську гнучкість системи.
Не менш важливим є питання чіткого розмежування первинного інформування та спеціалізованої юридичної допомоги. Питання міграційного статусу, оподаткування чи соціального захисту в країні перебування нерідко вимагають не просто загальної довідки, а офіційного представництва інтересів або професійного тлумачення місцевого законодавства. У своїх пропозиціях я наполягаю на чіткій регламентації: консультанти Мережі надають базову інформаційно-консультаційну підтримку в межах своєї компетенції на основі офіційних джерел, а якщо ситуація вимагає спеціалізованої професійної допомоги, вони мають оперативно перенаправляти особу до компетентних державних органів чи профільних фахівців відповідної держави.
Окрім цього, нормативна база має гарантувати постійну актуальність інформаційної бази та наявність зворотного зв’язку. Урядовий проєкт детально врегулював первинне навчання консультантів, однак випустив із поля зору механізм підтримання їхніх знань у процесі роботи, коли законодавство та соціальні програми постійно змінюються. Для розв’язання цієї проблеми необхідно покласти на Оператора Мережі обов’язок систематично оновлювати методичні матеріали, оперативно доводити до консультантів зміни у процедурах і законодавстві, а також систематично враховувати узагальнені відгуки самих користувачів для підвищення якості сервісів.
З огляду на транскордонний характер Мережі та географічне розсіяння українців у світі, критично важливо гарантувати повноцінний дистанційний формат консультування. Людина не повинна бути обмежена у праві на підтримку лише через те, що в її місті чи регіоні відсутній фізичний Центр єдності. Саме тому в Порядку необхідно прямо зафіксувати можливість надання консультацій як в очному, так і в дистанційному форматі, а також зобов’язати Оператора висвітлити на вебпорталі всі доступні цифрові канали комунікації.
Також під час аналізу документа було виявлено внутрішню юридичну неузгодженість у процедурі укладення договорів про використання бренду Мережі. В одному пункті проєкту зазначається, що подання заяви про приєднання вже є акцептом публічної оферти, тоді як інший пункт передбачає проведення верифікації заявника вже після подання заяви, що створює плутанину щодо точного моменту укладення угоди. Щоб усунути цю правову невизначеність, необхідно встановити єдину та логічну послідовність дій: подання заяви, проведення верифікації документів, прийняття рішення Оператором та, як результат, укладення договору і набуття статусу учасника.
Окремої уваги потребують норми, що регулюють діяльність осередків, які вже функціонують за кордоном. На момент розробки нового Порядку деякі Центри єдності (зокрема у Стокгольмі) вже плідно працюють на основі раніше укладених міжнародних і організаційних домовленостей. Запровадження нових правил без відповідного перехідного регулювання створює ризик юридичної невизначеності для таких об’єктів, тому в документі слід обов’язково передбачити чіткі перехідні положення для плавної адаптації вже діючих центрів та залучених консультантів до нових вимог.
Поряд із цим необхідно розширити функціональну модель Мережі, переосмисливши роль наших співвітчизників за кордоном. Проєкт постанови переважно розглядає українців як отримувачів консультаційних послуг, залишаючи поза увагою їхній величезний потенціал як активних суб’єктів суспільного життя. Пропоновані мною зміни передбачають доповнення функцій Мережі обов’язковим інформуванням громадян про можливості участі у суспільних, волонтерських, гуманітарних та культурних ініціативах на підтримку України, що дозволить зберегти їхній дієвий зв’язок із Батьківщиною та зміцнити соціальну згуртованість.
Насамкінець, зміст підготовки консультантів Мережі має бути чітко узгоджений із задекларованою функцією протидії дезінформації. Хоча проєкт Порядку відносить інформування та підвищення рівня медіаграмотності до основних завдань Мережі, серед обов’язкових знань і навичок самих консультантів цей компонент окремо висвітлено не було. Враховуючи умови гібридної війни, до базової програми підготовки фахівців Мережі необхідно обов’язково включити навчальний модуль із основ медіаграмотності, фактчекінгу та розпізнавання ворожих інформаційних маніпуляцій.
Що далі?
Головна мета цих пропозицій – зробити Мережу єдності українців дієвим, прозорим і безпечним містком між державою та її громадянами у будь-якому куточку світу. Напрацювання нашої Стратегії глобальної єдності українців доводять: партнерська модель та цифровізація дають реальний результат тоді, коли вони базуються на чітких алгоритмах.
Дякую Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності за відкритість до діалогу! Розраховую на врахування наданих зауважень під час остаточного доопрацювання проєкту постанови та готова до подальшої спільної експертної роботи.
Нагадаємо, Стратегія глобальної єдності українців: від захисту до конкретних дій.
Просто про складне: чи передбачає СТРАТЕГІЯ ЄДНОСТІ аудит процесів, і як привернути увагу молоді
