Вид з балкону: ПОСТСКРИПТУМ: Знаєте, що найбільше дивує в рівненській політиці? Не кадрові перестановки. Не війни між партіями. І навіть не те, що людина може втратити посаду через декларацію, а потім цілком реально претендувати на ту саму посаду вдруге. Найбільше дивує циклічність.
У нас роками змінюються прізвища, таблички на кабінетах, політичні союзи та гасла. Але сама система залишається незмінною. Одні й ті самі люди переходять з кабінету в кабінет, з партії в партію, з опозиції у владу і назад. Сьогодні вони воюють між собою до останньої краплі політичної крові, а завтра вже сидять за одним столом і домовляються про новий розподіл впливу.
Рівненська політика давно нагадує не шахову партію, де кожен хід змінює ситуацію на дошці. Це скоріше карусель. Коло за колом. Ті самі обличчя. Ті самі конфлікти. Ті самі образи. Ті самі амбіції.
І поки пересічний мешканець області думає про тарифи, мобілізацію, роботу та майбутнє своїх дітей, політична еліта продовжує з’ясовувати, хто кого переграв у черговій політичній війні.
Особливо показовою є історія навколо обласної ради. Формально мова йде про посаду першого заступника голови. Насправді ж це боротьба не за крісло. Це боротьба за контроль, вплив і право залишатися в політичній грі. Бо для багатьох місцевих політиків посада – це не інструмент роботи. Це підтвердження статусу. Доказ того, що ти ще не списаний з рахунків.
І саме тому в нашій політиці майже ніколи не буває остаточних перемог чи остаточних поразок. Тут можна програти сьогодні і повернутися завтра. Можна бути звільненим і знову претендувати на ту саму посаду. Можна роками вести війну з опонентом, а потім раптом опинитися по один бік барикад. Мабуть, це і є головний секрет виживання місцевих політичних ветеранів. Вони давно зрозуміли: у політиці головне не перемогти. Головне –ззалишатися в грі. Іноді складається враження, що єдина справді стабільна річ у рівненській політиці – це нестабільність.
Втім, можливо саме тому вона така захоплива. Бо де ще можна побачити, як учорашній переможець стає переможеним, а сьогоднішній політичний лузер раптом повертається у велику гру?
Ми, громадяни, можемо бути лише глядачами на цих політичних перегонах. А можемо бути журі, яке виставляє оцінки на виборах. І від того, яку роль ми оберемо, залежить не лише доля окремих політиків, а й майбутнє нашої країни. Вибір – за нами!!!!!
Нагадаємо, перший пішов: У Рівненській ОВА перше офіційне звільнення.
