Кажуть, якщо не знаєш, куди рухатися, жодна дорога не приведе до потрібного місця. Схоже, на Рівненщині вирішили подбати про «еспешіал» навігатор заздалегідь. В області розпочали підготовку нової Стратегії розвитку на 2028-2034 роки.
За великим столом зібрали понад пів сотні представників влади, громад, бізнесу та експертного середовища. Попереду, визначення того, якою Рівненщина має стати через сім років, на чому зароблятиме, куди залучатиме інвестиції та які проблеми доведеться вирішувати.
Серед потенційних напрямів: Економічний розвиток і так звана смартспеціалізація. Якщо перекласти з чиновницької мови на людську, потрібно зрозуміти, у чому саме наша область сильна, які галузі здатні стати локомотивами економіки та де є реальні можливості для зростання.
До речі, у цій роботі допомагатимуть і міжнародні партнери. Рівненщина стала одним із пілотних регіонів програми REGION READY від U-LEAD з Європою. Тобто йдеться не лише про внутрішнє планування, а й про підготовку до залучення європейських ресурсів.
Втім, є одна важлива деталь. Стратегія – це не список красивих побажань і не чарівна паличка, яка сама відремонтує дороги, створить робочі місця чи приведе інвесторів. Кожен пріоритет повинен мати конкретний проєкт, бюджет, джерело фінансування та зрозумілий результат.
Наразі триває аналітичний етап. До 12 листопада робоча група має зібрати пропозиції та дані про соціально-економічний стан області. Але давайте спробуємо розібратися в яких саме галузях Рівненщина зможе розвиватися. Усі Дані взяті з офіційних джерел та органів влади. Тим більше, що частина цих напрямів уже фігурувала в попередніх напрацюваннях області щодо смартспеціалізації. А отже, це не просто наші фантазії.
ДЕРЕВООБРОБКА ТА МЕБЛЕВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Це, мабуть, один із найсильніших козирів області. У нас є сировинна база, підприємства, досвід виробництва та експортні ринки. За даними ОДА, меблева та деревообробна галузі забезпечують 22,4% промислового виробництва області та 46% товарного експорту. Такі цифри озвучив аступник голови Рівненської ОДВ Олександр Кохан на «Rivne Invest Forum», який відбувся в травні цього року.
ІТ ТА ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА
Це вже не лише історія про програмістів, які працюють на іноземні компанії. Цифрові рішення потрібні промисловості, аграрному сектору, медицині та місцевому самоврядуванню. На Рівненщині вже діє ІТ-кластер, який, за даними Рівненської ОВА, об’єднує близько 30 компаній і три тисячі фахівців. Перспективи: розвиток технологічних компаній, автоматизація виробництва, цифрові сервіси та підготовка фахівців.
ВИДУБОТОК І ПЕРЕРОБКА КОРИСНИХ КОПАЛИН
Тут у Рівненщини особливий потенціал: базальт, бурштин, торф, сировина для будівельних матеріалів. Область має значні поклади корисних копалин, зокрема унікальну базальтову сировину. В області налічується понад 600 родовищ корисних копалин, які представлені 18 видами. Державним балансом запасів корисних копалин зареєстровано 365 родовищ (в тому числі 11 комплексних), з них 124 експлуатуються.
Також вобласті працюють понад 120 гірничодобувних та переробних підприємств. У структурі мінерально-сировинної бази області 45% становлять корисні копалин паливно-енергетичного комплексу (торф, сапропель), 40 % – сировина для виробництва будівельних матеріалів, 12 % – підземні води, 2% – гірничорудні та 0,85 % – гірничохімічні корисні копалини. А ще Рівненщина володіє унікальною базальтовою сировиною, видобуток якої в області і становить 100 відсотків загального видобутку в Україні.
Також не варто забувати і про інші галузі. Зокрема про АГРАРНИЙсектор. Рівненщина вирощує зернові, картоплю, овочі, ягоди, має молочне та м’ясне виробництво. Та чи не варто зробити ставку на глибоку переробку, щоб продавати не лише сировину, а готовий продукт?
Або ж ЛОГІСТИКА ТА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА. Географічне розташування області – це серйозна перевага. Рівненщина знаходиться на перетині важливих транспортних напрямків, має сполучення із західними регіонами та вихід на європейські ринки. В перспективі: логістичні центри, складські комплекси, транспортні хаби, інфраструктура для експорту та перерозподілу товарів.
І це лише кілька напрямів, які можуть стати точками економічного зростання. Тож попереду велика робота. І дуже хочеться, щоб через сім років ми оцінювали не кількість проведених засідань, презентацій і написаних документів, а реальні зміни в житті нашого регіону.
Бо стратегія без виконання – це просто шлях намальований на папері. А нам би хотілося, щоб за ним нарешті кудись приїхали.
