Повернулася з Балтійського бізнес-форуму з дуже чітким інсайтом: Україну мало просто «відбудувати» – її потрібно повністю переформатувати. Починаючи з енергомереж.
Коли ми намагаємося пояснити американським чи французьким колегам, чому через приліт по одній ТЕЦ чи підстанції цілий мегаполіс на кшталт Києва може залишитися без світла, вони щиро не розуміють. Чому? Бо вони живуть у зовсім іншій моделі енергозабезпечення.
радянський спадок залишив нам систему тотальної глобалізації та монополізації: кілька олігархічних гігантів, кілька надпотужних об’єктів, і якщо ворог «вибиває» один із них, рушиться вся система. У Європі та США все працює інакше. Там замість одного монстра діють 500 маленьких підприємств, які самі генерують, зберігають і балансують енергію.
Військова криза довела: енергетика перестала бути просто товаром. Це питання національної безпеки. І вихід тут один – тотальна децентралізація та диверсифікація ризиків. Простіше кажучи: не класти всі яйця в один кошик.
Сучасна європейська модель, яку ми зараз адаптуємо в Україні, чітко ділить енергосистему на два рівні:
- *Базова генерація* . Це атомні станції (АЕС) та велика гідроенергетика (ГЕС). ТЕЦ на мазуті чи вугіллі згідно з кліматичними програмами ЄС поступово виводяться з експлуатації – під них більше не дають кредитів і грантів, на них ніхто не робить ставку.
- *Альтернативна (розподілена) генерація* . Це велика кількість маленьких, локальних джерел. І це не лише класична «зеленка» (сонце чи вітер). Це когенераційні установки (переробка газу в електрику і тепло), біогаз, метанові технології тощо.
І головне завдання альтернативи полягає у тому, щоб забезпечити енергонезалежність кожної окремої громади, бізнесу та приватного господарства.
Давайте поясню, як це працює «на пальцях» і при чому тут ринок?
Енергія – специфічний ресурс. Її не можна просто покласти на склад, якщо вона нікому не потрібна. Скільки згенерували, стільки ж має бути спожито, інакше вона просто йде в «нікуди». Саме тому НКРЕКП та оператор ринку щодня формують тарифи на «день наперед» по годинах: вночі, коли споживання падає, електроенергія коштує копійки. А у (ранок та вечір) ціна злітає, бо системі важко покрити попит.
Суть нашої нової стратегії: ми вчимося накопичувати енергію тоді, коли вона найдешевша, і видавати її в мережу в пікові години за допомогою промислових систем зберігання та альтернативної генерації. Для кінцевого споживача це НЕ буде дорожче, адже тарифи жорстко регулюються державою, а сама система стає гнучкішою та стійкішою.
Що ми робимо на рівні нашої громади? Точно не чекаємо глобальних реформ «зверху», а діємо вже зараз. Держава створює спецумови: спрощено процедури виділення землі, розробки техдокументації та підключення до мереж. Амбітна мета Рівного – забезпечити до 70% потреб громади за рахунок локальної альтернативної генерації та систем зберігання енергії на випадок блекаутів. На сьогодні загальне споживання нашої громади складає понад 100 МВт. І ми вже переступили позначку в 40% завдяки активному впровадженню когенераційних установок. Тому рухаємося далі до планових 70 МВт автономної потужності. Ми максимально спрощуємо умови для місцевого бізнесу, щоб вони ставили сонячні панелі, запускали власні генеруючі потужності та віддавали надлишок у мережу громади.
Коли кожне місто, кожна громада зможе самостійно закривати хоча б 50-60% своїх енергетичних потреб, жодні ракетні удари по магістральних мережах не зможуть занурити країну в темряву, а повне руйнування великих об’єктів більше не призведе до глобальних блекаутів. Тому працюймо всі разом на енергетичну.
Нагадаємо, цифровізація на варті бюджету: Рівне протестує інноваційні інструменти від YouControl для управління громадою.
