Кого ми дивимось і навіщо?

Дівчина задається питанням: чому тексти, які не пробуджують нічого, крім агресії і зневіри, щоразу збирають значну кількість лайків і перепостів? При тому, що майже завжди побудовані на сумнівних розповідях якоїсь куми сусіда чи подруги чоловікового колеги?

Здається мені, подібні пости публікують ті, кому дуже хочеться уваги інших людей, але при цьому вони не виявляють у себе вражаючих знань чи талантів, які дозволили б її здобути. От і намагаються виглядати гордими і безкомпромісними Дон-Кіхотиками, які наперевіс зі своїми смішними списиками кидаються на вітряки потворності недосконалого світу …

Байдуже, що двобій від початку приречений. Зате ж усі бачать, як Ви б’єтеся… Зате навіть у найгіршій ситуації можна, багатозначно посміхнувшись, зронити: я ж казав! Світ влаштований так, що саме таких людей є найбільше, а тому аудиторія, з якою зрезонує їх контент завжди знайдеться.

Будь-яка пишуча людина Вам розповість: нема нічого складнішого, ніж створити текст, який надихне, розсмішить, спонукає когось замислитися, а тим більше – діяти. А от виливати свій біль, розчарування, безпомічність навпаки – під силу фактично будь-кому.

Здавалося б, і що поганого у тому, що кожна людина тепер здатна самоствердитися як вміє? Переконаний, більшість з них спеціально нічого поганого робити не бажає, просто знаходить таку собі віддушину для власних емоцій і вражень.

Проблема в іншому. У тому, що, коли таких людей збирається значна маса, вони мимоволі створюють тренд, який починають підхоплювати наші лідери думок – від політиків, аналітиків і журналістів до блогерів, коучів та інших світських левиць. Усіх, кому потрібне те, що нині називають модним словом хайп.

Тепер, коли соцмережі дозволяють не зважати на будь-які норми та шаблони, для усіх них головне – знайти тему, що влучить просто у громадський нерв. І одразу почнуться лайки, перепости, сотні-тисячі коментарів і, як результат, такі жадані збагачення та самоствердження за рахунок зібраної аудиторії.

Реалії такі, що гонитва за усім вищепереліченим для багатьох інфлюенсерів сьогодні набагато важливіша за поточні інтереси держави і суспільства, частиною яких вони є. Часто ці люди взагалі не дивляться на свою діяльність з такої точки зору, ба більше – коли їм про це нагадують, щиро обурюються і починають кивати на суспільний запит, маніпуляції заздрісників і т. д.

Людина видерлася нагору і їй важливо вриматися на виду. В якийсь момент те, що точно зрезонує і «зайде» стає для неї набагато важливішим за щось по справжньому важливе і змістовне. Блогер починає діяти суворо за календарем публікацій, націлюватися виключно на хайп. Постійно рахує, скільки іще лишилося до омріяної позначки у мільйон підписників…

Бачите щось подібне – це перший сигнал, що інфлюенсера, якого Ви слухаєте, час змінювати на інше джерело інформації. Просто щоб не марнувати свої увагу і час… Якщо сто років тому, коли каналів інформації була обмежена кількість, публічні люди прагнули стати інтелектуальним орієнтиром і вести за собою маси, то сьогодні їм стало вигідніше банально опуститися до рівня чим ширшої аудиторії.

І вже не інтелектуали для неї, а вона для інтелектуалів почала генерувати нові ідеї та сенси. Як результат, не ми піднімаємося до вищого культурного рівня, а наші моральні орієнтири деградують, щоб не випасти з тренду.

Хтось скаже: з цим нічого не поробиш, бо усім подобається споживати щось яскраве і смачне. Погоджуся, але у гонитві виключно за цим, всі ми ризикуємо потрапити, м’яко кажучи, не туди, куди хотілося б.

Звісно, усім набагато більше подобається, коли їм кажуть щось приємне, називають мислячим і прогресивним. Чути інше, за великим рахунком, нікому не хочеться. Але кожен, хто є по справжньому мислячим і прогресивним не може весь час стояти на місці і не розвиватися.

Сьогодні хтось повинен говорити українцям речі, яких більшість з них поки не хоче чути. Не хоче, але говорити усе одно треба. Можливо, десь експериментувати з формою, змінювати подачу інформації, але стукати, стукати, стукати і у жодному випадку не опускати руки.

Поступово різниця між забронзовілими хайпожерами і тими, хто пробує нести щось якісно інше стане очевидна і тренди неминуче зміняться. Відповідальний бізнес називає це «виховувати нові смаки», «вирощувати собі клієнта». Справа це довга, важка і кропітка, але лише так можна вивести наше суспільство на якісно інший рівень розвитку.

Що для цього може зробити кожен з нас? Варто просто забути про старі тренди і стати частиною тих, які закликають мислити і діяти. Чим більше нас ставатиме, тим більше маргіналізуватимуться тренди, побудовані на зраді і протиставленні нас одне одному.