«Ніщо не молодить, як втрата паспорта».
Дон-Амінадо
Рівненський пенсіонер, втративши паспорт, майже на півроку залишився без пенсії, а відтак і без будь-яких засобів для існування. Історія рівнянина Дашівського Миколи Миколайовича не унікальна. Це доказ того, що у соціальному забезпеченні цілої країни існує системний збій, котрий подекуди примушує людей поневірятися.
Миколі Миколайовичу 62 роки. Він людина з інвалідністю 3 групи. Одного дня він не зміг відшукати свій «внутрішній» паспорт громадянина України. Як каже сам пан Микола, він продовжував його шукати, адже думав, що просто забув, де поклав його вдома. 11 числа щомісяця йому держава виплачує пенсійне забезпечення. У відділенні «Укрпошти» йому відмовили у видачі грошей, хоча він приніс з собою документи, які підтверджують його особу: закордонний паспорт, пенсійне посвідчення, атестат з інституту, посвідчення судноплавця і навіть довідку про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру, видану Рівненським міським відділом Управління Державної міграційної служби України!
У поштовому відділенні Миколу Миколайовича добре знають – він неодноразово отримував там пенсію, та й у свій час там поштарем працювала його дружина. Але все ж пенсію йому не видали, мотивувавши відмову відсутністю паспорта громадянина України.
Завідувачка поштового відділення порадила йому звернутися до Пенсійного фонду, де йому б видали довідку про те, що він дійсно отримує пенсію. Він так і зробив. Отримавши у рівненському управлінні ПФУ довідку, пан Микола все ж отримав свої гроші. Цікаво, що довідка залишилася у працівників «Укрпошти». Наступного місяця пенсіонеру знову відмовляють у видачі грошового забезпечення і знову вимагають вищезгадану довідку, яка, як пояснили пану Миколі, «десь ділася».
У Пенсійному фонді рівнянину видали другу довідку, пояснивши, що цей документ є довічним. Саме так вказано і на бланку самої довідки.
Ще раз пан Микола зміг отримати свою пенсію, але наступного місяця йому категорично відмовили. Представники відділення «Укрпошти» чітко дали зрозуміти, що пенсію без паспорта громадянина України видавати не будуть. Навіть за наявності довідки, виданої Пенсійним фондом на підставі діючого пенсійного посвідчення.
Микола Дашівський опинився у замкнутому колі: для вироблення нового паспорта потрібні кошти (доволі значна сума з огляду на мізерний розмір пенсійних виплат), а пенсію він міг отримати лише за наявності паспорта, на поновлення якого потрібні гроші. До того ж людина пенсійного віку залишилася ще й без сервісу «Дія», тому що його телефон на той момент перебував у ремонті, який теж потрібно було оплатити.
Чоловіку не залишалося нічого іншого, як почати збирати каштани, картон та пляшки та нести результати свого збиральництва до пунктів прийому вторинної сировини. Пан Микола віддав знайомим свого улюбленого кота, адже не міг прогодувати навіть самого себе. Зі слів Миколи Миколайовича, він їв три рази на тиждень – грошей, які він отримував від збору вторсировини, ледь вистачало на нехитрі наїдки. Під час інтерв’ю він розповів, що йому вдавалося заробляти максимум 60 гривень на день.
«Коли я навчився виживати, я все ж забрав кота. Але ми хитрували. Він любив гуляти на дворі, де його підгодовували мешканці нашого будинку», – посміхається Микола Миколайович.
На його прохання видати йому хоча б востаннє пенсію на підставі довідки з ПФУ, працівники «Укрпошти» відповіли відмовою, порадивши йому «десь позичити гроші і виробити документи».
Одного разу пан Микола на смітниках знайшов старий журнал, датований 2020 роком. На його сторінках були рекомендації пенсіонерам від Олени Хотенко, яка сьогодні є депутаткою Рівненської міської ради. Чоловік вирішив звернутися по допомогу до неї.
У міськраді йому сказали, що у пані Хотенко є власний офіс. Взнавши, що Олена Хотенко депутат від політичної сили «Слуга народу», Микола Миколайович вирішив завітати до офісу Рівненської обласної організації політичної партії «Слуга народу». Там його скерували власне до пані Хотенко, а також зв’язалися з редакцією видання «RivneOnline».
Пані Хотенко одразу відгукнулася, вислухавши зворушливу історію рівненського пенсіонера. На той момент пан Микола вже майже три місяці не отримував пенсії. Під час візиту до відділення «Укрпошти» пана Миколи у супроводі депутатки йому знову відмовили у видачі грошового забезпечення – потрібно було дочекатися 11-го числа, тобто ще приблизно два тижні.
Здавалося б, наблизився щасливий кінець сумної історії. Але 11-го числа наступного місяця пенсіонеру знову відмовляють на «Укрпошті», вимагаючи пред’явити паспорт. Розуміючи безвихідь, Олена Хотенко оплатила ремонт телефона та термінове поновлення паспорта громадянина України.
13 жовтня пан Микола повідомив нам, що пенсію він отримав.
Дивує і той факт, що працівники «Укрпошти» вимагали у пенсіонера довідку з ПФУ. У відповіді на наш запит начальник Головного управління ПФУ у Рівненській області повідомив, що довідка про перебування особи на обліку в органах Пенсійного фонду не є підставою для виплати пенсії через поштові відділення.
Також нам повідомили, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в своїй діяльності керується п.29 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги (затвердженого постановою КМУ від 16.12.2020 №1279). А сам Порядок спирається на Закон України, затверджений правлінням ПФУ та зареєстрований Міністерством юстиції у далекому 2005 році. У Законі зазначено, що особою пред’являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України. Зазначені вище документи вносяться в електронну базу отримувачів пенсій та відповідно відображаються в документах на виплату пенсій.
Тож де саме стався той системний збій, який змусив літню людину бідувати, перетворивши його життя на низку випробувань?
Згідно наказу N 464/156 Міністерства транспорту та зв’язку і Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року затверджено інструкцію про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку. У статті V п. 5.3 цієї інструкції вказано, що «виплата пенсій, соціальних допомог провадиться працівником зв’язку особисто одержувачу після звірення даних пред’явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, з даними, зазначеними органом Пенсійного фонду, органом праці та соціального захисту населення…». Тобто, як і в Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги, у цьому документі йдеться про паспорт громадянина України. Чи можна вважати паспорт громадянина України для виїзду за кордон паспортом громадянина України?
Знаходимо відповідь у Законі України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України». У розділі 2 статті 8 цього нормативно-правового акту чітко вказано, що до переліку документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, входить і паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Ще його можна використовувати:
– під час подорожей залізничним або повітряним транспортом у межах країни;
– під час медичного обслуговування, банківських операцій;
– під час отримання адміністративних, готельних, телекомунікаційних, бібліотечних послуг, а також на пошті;
– для підтвердження особи на запит поліції та правоохоронних органів;
– під час придбання товарів у магазині;
– при вході до адміністративних будівель.
Експерти говорять, що при зверненні, наприклад, до відділення банку за отриманням будь-якої послуги (наприклад, касові операції, перекази, оформлення продуктів, отримання картки та інше), можна використовувати закордонний біометричний паспорт громадянина України. Тобто в цьому випадку закордонний паспорт є еквівалентом «внутрішнього».
Ми звернулися до юристів за роз’ясненням, яке нам дав представник Адвокатських об’єднань ANVO Group та «Юридичний Дім «Захист», співзасновник громадської організації «Рівне Прозоре» Назар Рибалко:
«Якщо відкрити Закон України про громадянство, то паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон є різними паспортами. І така ж сама ситуація в Положенні про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради. Там розмежовуються ці документи. Якщо ви, наприклад, плануєте піти на вибори і проголосувати по паспорту громадянина України для виїзду за кордон, ви не зможете цього зробити. Така ж сама ситуація і в «Укрпошті». Вони у себе на сайті або в соцмережах один раз пишуть «паспорт громадянина України», другий раз – «документ, що посвідчує особу», а третій – просто «паспорт». Тобто скрізь є ця розбіжність. Там, звісно, не повинно бути надмірного формалізму, адже йдеться про соціально незахищені верстви населення. Але в ідеалі, навіть якщо змінювати Порядок видачі коштів «Укрпоштою», то там потрібно не просто зазначити «та інші документи, які посвідчують особу». Там потрібно чітко зазначати, наприклад, паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Згідно закону, закордонний паспорт по факту підтверджує тільки громадянство України за кордоном. Як на мене, для адвоката питання тут взагалі немає, але законодавство у нас побудоване не для людей, і ви це повинні чудово знати. В ситуації з паном Дашівським мав місце надмірний формалізм. Для пенсіонерів має бути якийсь особливий порядок. Дуже часто закони у нас в країні пишуться правою рукою через ліве коліно, і люди від цього страждають».
То чому у нас й досі трапляються ситуації, коли люди, втративши паспорт, втрачають ще й можливість отримувати пенсію, якої і так ледь вистачає на бідове існування? Особливо якщо відновлення документу неможливе без коштів. Чи не час переглядати чинні норми і бути більш уважними до людей, які опинилися у полоні обставин непереборної сили?
Слово «паспорт» походить від латинських слів passer (проходити) і port (порт). Тобто це дозвіл на те, щоб корабель зайшов у порт. На щастя, старенький човник рівненського пенсіонера все ж кинув якір у рідній гавані. Але свій дрейф у безкрайньому морі байдужості та бюрократії він не забуде ніколи.
