Питання щодо роботи Центру з питань зниклих безвісти на Рівненщині, підсумки діяльності у 2022 році, роботу з рідними зниклих та полонених, приклади міжнародного досвіду щодо мирного післявоєнного врегулювання, сьогодні, 25 січня обговорили на онлайн-брифінгу перший заступник начальника Рівненської ОВА Сергій Подолін та координаторка в Рівненській області з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олена Хотенко.
Значну увагу спікери приділили питанням соціальної підтримки сімей військовослужбовців, які зникли безвісти, потрапили в полон або загинули, випадкам шахрайства та маніпуляцій на довірі родичів, питанню репатріації.
Згідно інформації уповноваженого Президента з питань прав захисників Альони Вербицької, яка була надана в кінці грудня 3,4 тис військовослужбовців знаходяться в полоні, 15 тисяч – в розшуку, як безвісти зниклі.
Координаційний центр з питань зниклих безвісти в Рівненській області приймає родичів військовополонених та зниклих безвісти за особливих обставин щодня, окрім вихідних. Однак консультанти часто підтримують звʼязок з родичами й в неробочий час. Завдання центру — зібрати дані про те, де, за яких обставин, з ким і коли людина зникла, або потрапила в полон, а також підтримати родичів у процесі пошуку.
– До нас щодня звертаються родичі зниклих безвісти. Зараз через те, що відбувається активна фаза бойових дій на сході України, то кількість звернень значно збільшилася. В нас вже понад 200 звернень, але серед них є не тільки наші рівненчани, а є й з інших регіонів, яким ми також допомагаємо, – розповіла координаторка в Рівненській області з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олена Хотенко.
Крім того, працівники центру консультують стосовно подальших дій близьких військовополонених та зниклих.
– Якщо військовий зник/не виходить на зв’язок і родина вже зв’язувалася з військовою частиною, побратимами, з тими, з ким вони мають безпосередні контакти і з’ясувалася, що є ймовірність того, що він безвісти зник, то перший крок – обов’язково йти у поліцію та писати заяву, здавати ДНК. Потім, звертатися до Національного інформаційного бюро з відповідною інформацією, а також звертатися до Координаційного центру. Де ми безпосередньо супроводжуємо людину від першої такої сумної звістки і до того часу, поки не буде відомо результату щодо особи, яку вони розшукують, – продовжує пані Олена.
У центрі також займаються вивченням міжнародного досвіду щодо мирного післявоєнного врегулювання, наприклад війна на Балканах. Їхня ситуація відрізняється від нашої, але все ж деякі уроки, цифри, досвід можна звідти взяти.
– Згідно цифр Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти, за їхнім звітом під час війни на Балканах було понад 40 тисяч людей, які знаходилися в розшуку. Вже пройшло понад 20 років і ще понад 11 тисяч перебувають у статусі не знайдених. Червоний Хрест на тій війні виконував свої функції і він був помічником в цих питаннях. В нашій ситуації, Червоний Хрест взагалі не виконує своїх функцій і я б навіть сказала, що в деякій мірі він і заважає. Тому на всіх рівнях піднімається питання щодо зміни цієї ситуації. Скоріш за все, наш український досвід буде таким, що на нас чекає багато змін у питаннях з гуманітарного права. Наразі, в Україні дуже гарно працює військова дипломатія і наш досвід говорить, що понад 1300 військових повернуто з полону, незважаючи на те, що військові дії тривають, – додала Олена Хотенко.
Часто, родичі зниклих безвісти військовослужбовців або тих, хто потрапив у полон самостійно починають шукати своїх близьких та виходити на шахраїв. Саме тому, координаторка в Рівненській області з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олена Хотенко та перший заступник начальника Рівненської ОВА Сергій Подолін закликають усіх рідних, хто розшукує своїх близьких ні в якому разі не реагували на заяви щодо так званих “республік” ЛНР та ДНР. Стосовно того – “Надайте нам інформацію про Вашу рідну людину, ми її тут знайдемо”.
Тому що всі ці шахраї та республіки знаходять Вас через Фейсбук, ТГ-канали, групи, де ви розшукуєте своїх рідних та вимагають ту інформацію, яка є шкідливою для розшукуваних та держави в цілому. Вони вимагають дані військового квитка, прізвище командира, просять, щоб ви вказали телефони, адресу локації, де перебував військовий.
Це робити категорично не можна, тому що Ви можете нашкодити, в першу чергу, своїй людині.
– Не можна звертатися або реагувати на ТГ-канали, інформаційні сповіщення тих, хто хоче нам “допомогти” з ДНР/ЛНР, я вважаю, наших ворогів. Тому що це агенти росії, які таким чином збирають інформацію про розташування, дислокацію наших військ і ведуть додаткову інформаційну війну проти України, – каже перший заступник начальника Рівненської ОВА Сергій Подолін.
Олена Хотенко також наголосила, що з’являються так звані люди, які говорять, що можуть знайти за гроші. Наголошуємо, ніхто ні за які гроші не здійснює діяльність щодо розшуку ваших близьких людей та їх повернення. Це шахраї.
Центру з питань зниклих безвісти на Рівненщині знаходиться у Рівному на вулиці Поштова, 11.
- Телефон гарячої лінії: +380681165009;
- Телефон Національно інформаційного бюро: 1648.
