Як “вижити” підприємству під час проблем з електропостачанням та який у рівнян був шанс платити менше за комунальні послуги, розповів “Рівне онлайн” засновник GOLDI Льонокомбінат Олег Червонюк.
– Олег Казимирович, як війна вплинула на роботу льонокомбінату?
– На сьогодні, ми адаптувалися до роботи під час війни. Була проблема з великою міграцією працівників. 30% наших фахівців виїхали за кордон. Але, ми відновили склад працівників. У тому числі і завдяки переселенцям, яких у нас працює більше тридцяти осіб. На сьогодні, виробництво відбувається в стабільному режимі, ми враховуємо потреби ринку та адаптуємося до тенденцій. Передаємо на фронт тканину та термобілизну для захисників.
Читайте також: Відповідальний бізнес Рівного “озброюється” електрогенераторами
– Зараз болюче питання з електроенергією. На одній з Ваших фабрик встановили сонячні панелі. На що вистачає їх потужності?
– Фабрику у Шепетівці ми добудували і запустили вже під час війни. На даху встановили сонячні панелі. Якщо до війни це була, можна сказати, розкіш для підприємства, то на сьогодні це життєва необхідність. В сонячний день, навіть восени, панелі повністю забезпечують фабрику та магазин електроенергією. Це гарна альтернатива, враховуючи ситуацію, яка склалася в енергетиці. На разі продовжуємо встановлювати сонячні батареї по всіх фабриках. Великий проєкт сонячної електростанції був запланований на весну. Проте, сьогодні життя вносить свої корективи. Корегуючи наші плани, було прийнято рішення розпочати будівництво меншої електростанції. А весною збудувати велику. Наше підприємство має декілька дизель-генераторів на рухомій платформі на випадок аварій на фабриках. На разі шукаємо стаціонарні та більш потужні дизель-генератори для встановлення на всіх наших виробничих об’єктах. Цікаві пропозиції і по встановленню вітрових генераторів.
– На території льонокомбінату також є твердопаливна котельня?
– Коли я прийшов на льонокомбінат, тут не було котельні. Котельню, яка колись працювала на льонокомбінаті передали місту. Підприємство було фактично без джерела енергії. Тому в першу чергу, ми збудували нову газову котельню, щоб відновити технологічні процеси. Коли почалися коливання по цінам на газ, я зрозумів, що необхідно шукати дешеві джерела енергії. В 2013 році ми побудували твердопаливну котельню, яка працює на біомасі. Ця котельня не тільки для опалення. Вона виробляє ще й технологічний пар, який ми використовуємо для виготовлення тканин.
Міській владі Рівного була зроблена пропозиція як виробляти власну електроенергію і достатньо дешеву теплу воду на місто. Але на жаль…
– Коли міським головою був Володимир Хомко, я йому казав: давайте збудуємо десяток котелень, які будуть працювати за таким же принципом і Рівне взагалі забуде про газ для опалення. Але це не було підтримано. Рік тому я спілкувався із сьогоднішнім мером Олександром Третяком. Запропонував йому збудувати ТЕЦ на льонокомбінаті. Так можна було б виробляти електроенергію і достатньо дешеву теплу воду для міста. Але він проігнорував, натомість порадив зробити офісний центр. Якби я почав цей проект (будівництво ТЕЦ), то за півроку його б завершили. Рівне мало би 5 мегават електроенергії і достатньо дешеву теплу воду.
– Рівненський льонокомбінат є одним з найбільших платників податків до місцевого бюджету. На Вашу думку, чи ефективно місцева влада використовує кошти з податків підприємств?
– Про це краще розкажуть місцеві пенсіонери, враховуючи їх рівень життя.
