Щодня наші захисники та захисниці мужньо боронять нашу землю та нищать ворога. Клята війна з росіянами щодня забирає на небеса найкращих синів і дочок. І це наші найболючіші, найтрагічніші втрати. Сьогодні, 1 серпня у Рівному на майдані Незалежності сотні містян на колінах провели в останню путь двох Героїв України – Едуарда Поліщука та Сергія Сілюка. Вони віддали свої життя, захищаючи Україну від ворожої російської навали, щоб у їхніх дітей та кожного з нас було майбутнє у мирній та незалежній країні.
Едуард Поліщук народився у Рівному. Навчався у 22 та 20 місцевих школах, а після 9 класу вступив у Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж. Він пішов воювати, щоб захистити власного сина, а виявилося знайшов своє покликання. Та ворог став на заваді багатьох нереалізованих планів та задумів.
Потяг до електроніки та комп’ютерних технологій підштовхнув до розвитку, вирішив продовжити навчання й здобути вищу освіту за спеціальністю «Кібернетика». Проте, настала війна…
У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов добровольцем у військкомат. Його викликали на службу 6 травня. Едуард найбільше у житті любив свого сина – семирічного Женю. Називав його своєю відрадою, і всі плани на майбутнє будував саме для хлопчика.
Йому назавжди 33. 27 липня рівнянин, старший солдат Едуард Поліщук загинув, захищаючи нескорений та багатостраждальний Харків.
Сергій Сілюк народився у Бресті, де служив його батько Михайло. У 1990 році сім’я переїхала у Рівне. Тож завершував шкільне навчання Сергій вже тут – спершу у 20, а за тим у 19 школі. Потім навчався в Рівненському інституті слов’янознавства КСУ за спеціальністю «товарознавець та експерт у митній справі». Строкову службу проходив у прикордонних військах, потім працював у ДСНС, а чотири роки тому пішов на контрактну службу в ЗСУ.
Його донька семирічна Злата постійно повторювала, коли Сергій вирушав захищати Україну, що тато поїде на війну, заб’є путіна і повернеться додому з перемогою. Проте, життя 36-річного солдата Сергія Сілюка обірвалося 29 липня у Запоріжжі.
Їхня коротка, на жаль, життєва дорога заслуговує якнайбільшої шани і поваги, є взірцем служіння своїй Батьківщині. Поховали рівнян на кладовищі “Нове”.
Редакція “Рівне Онлайн” висловлює щирі співчуття рідним, близьким та побратимам справжніх патріотів українського народу! Вічна та світла пам’ять Героям!
Ми не маємо права забувати про подвиги наших захисників та захисниць! Цього росії пробачити ніколи не можна! І не пробачимо!.. Схиляємо голови та шануємо усіх, хто поклав своє життя за свободу і любов до рідної землі!
