Михайло народився у Рівному, навчався у ВСП “Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП”, а за тим залишився працювати у закладі майстром виробничого навчання. Викладав в групі кваліфікованих робітників за професією «Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування», «Електрозварник ручного зварювання». Відповідальний, щирий, добрий, завжди позитивний — його любили та поважали учні, а він понад усе любив свою дружину та 4-річну донечку Ульяну.
Про це інформує Рівненська міська рада.
Коли в лютому в Україні пролунали перші вибухи, Михайло не сказавши нікому ні слова пішов у військкомат, аби записатися до лав тероборони. Та врешті опинився в ЗСУ, хоч досі не мав жодного досвіду.
-Михайло не служив в армії, мав “білий” військовий квиток, адже доглядав за хворою мамою. Але це його не спинило. Він любив свою країну, повторював, що якщо всі сидітимемо в дворах на лавках, то Україну не буде кому захищати. Тому мови про те, щоб сховатися чи втікати і бути не могло, – розповідає дружина Михайла Анна.
Війна йшла за Михайлом Мазуром по п’ятах… Спершу ворог атакував Яворівський полігон, на щастя, воїн поїхав звідти за кілька днів до того… А за тим на Михайла чекало справжнє пекло боїв Золотоноша, Бахмут, Сєвєродонецьк, Лисичанськ
-Вони здобули потрібний бойовий досвід і навіть більше за 56 днів, які вони утримували Сєвєродонецьк. Так казав їх командир. І це було справжнє пекло. Міша казав, що це важко витримати психологічно, це при тому, що він завжди був позитивним, оптимістично дивився на світ. Вже у Лисичанську стало трохи спокійніше, він став більш спокійним… Так тривало кілька днів, а потім все повторилося… Міша майже не говорив про події останнього місяця там, сказав лише, що там пекло і страшно, і такий відчай в очах, навіть коли про щось спілкувалися, то видно було, що думками десь далеко, – продовжує Анна.
Життя 31-річного гранатометника солдата Михайла Мазура обірвалося 29 червня під час ворожого обстрілу у боях за місто Лисичанськ.
Прощання із Героєм відбудеться завтра, 9 липня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають Михайла, як і заповідав дружині, в селі Ставичани на Хмельниччині, де покояться його батьки.
Редакція “Рівне Онлайн” висловлює щирі співчуття рідним та близьким патріота українського народу! Вічна та світла пам’ять Герою!
