Мистецтво вишивання своєю історією сягає сивої давнини. Наші предки вважали, що вишиті речі є сильним оберегом від усього поганого. Тому в давні часи українські оселі рясніли вишивкою. Часто таким рукоділлям займалися жінки, які чекали своїх чоловіків із війни. Щоб заспокоїтися і зосередитися вони вишивали. Цей психологічний прийом передався через покоління й нам, сучасним українцям. Серед різних видів терапії є один, що має назву «вишивкотерапія». Цінують та люблять вишиті речі й рівняни. Саме тому сьогодні у Рівному відбувся майстер-клас з вишивкотерапії.
Ініціаторами заходу стала відома рівненська мисткиня Олена Медведєва, ГО «Центр креативу» та ГО «Носителі миру». Учасниками були маленькі рівняни з батьками, а також внутрішньо переміщені особи.
-Сьогодні ми вишиваємо не лише хрестиком, сьогодні вчимося вишивати літери, ми занурюємося в українські тексти як минувшини, так і сучасності. Будемо вишивати казку про перемогу України, – розповідає Олена Медведєва.
Казку написала дівчинка Софія Баєва, яка переїхала до Рівного з Херсона.
Пані Олена каже, що казка була написана у неї в студії психологічної підтримки, потім її надрукували у книжечці та зараз разом з учасниками майстер-класів вишивають. Таким чином рівняни беруть участь в міжнародному проєкті «Діти проти війни», який збирає дитячі твори воєнного часу – малюнки, щоденники, вірші. Усе, що меморіалізує пам’ять про російсько-українську війну. Проєкт ініціювали перші арткуратори: дитяча письменниця та очільниця Астудії Університету Грінченка Мар’яна Ангелова і душа «Українського культурного центру» в Таллінні Анатолій Лутюк. До нього долучилися учасники з Польщі, Чехії, Франції, Італії, Канади, Ізраїлю, Лівану. 
-Вони запропонували нам взяти участь і ми погодилися. Дали нам розмір цієї сторіночки. Я розкроїла полотно, а діти пришили свої ілюстрації до казки і зараз її вишивають. До нас вже долучалися і журналісти, і дітки які ходять до мене на студію, їхні батьки та всі небайдужі, – зауважує Олена Медведєва.
Такі заходи планують продовжувати і надалі.
– Я помітила що ця робота надихає дітей на щось своє. Вишивка під час війни є насправді сакральною, тому що допомагає повернутися подумки до наших прабабусь. Ми хочемо повернутися туди, ми хочемо підтримати історію України саме в такий спосіб. Тому, що це правильно – триматися нашої історії і навіть модернізувати вишивку, – додає пані Олена.
Що може бути кращим, аніж усміхнені та натхненні власною працею люди, особливо якщо це діти. Процес вишивки дає змогу поринути у власні думки, виразити емоції і просто створити щось красиве. Віримо, що скоро сотні яскравих вишивок прикрасять полотна на честь перемоги України, перемоги добра над злом!
