Освітянка Світлана донедавна проживала у Слов’янську Донецької області, працювала у дитячому садку музичним керівником. Має вже понад 20 років досвіду. Проте війна все змінила – і плани, і бажання, і мрії. Швидкі збори, евакуаційний потяг – і жінка опинилася в Рокитному в родички.
Про це інформує Рівненська ОВА.
Світлана розповідає, що її колеги теж повиїжджали. Хтось знайшов прихисток у Житомирі, інші – в Києві, Вінниці, Полтаві. Але усі мріють повернутися додому.
Освітянка у невідому подорож взяла лише валізу і документи.
Зазначає, що завдяки ініціативі Рокитнівської громади, яка обладнала комп’ютерні місця в бібліотеці, вона тепер має змогу працювати далі. Нині жінка продовжує писати освітянську документацію, займається самоосвітою та готує конспекти нових занять, сценарії свят, згадуючи слов’янських малюків.
Світлана додає, що разом із нею в бібліотеці користуються комп’ютерами і учні-переселенці, які також були змушені виїхати з гарячих точок.
-Ось так відбувається дистанційна робота і навчання по-рокитнівськи, – усміхнено підсумувала жінка та додала, що світ – не без добрих людей.
