Український народ з споконвіку славиться своєю історією, звичаями та традиціями. Парадоксально, однак народ, який найбільше цінує мир, наразі, зазнає жорстоких війн. Ось і тепер, ми знову відстоюємо свої автентичні звичаї, культуру, мову, територію та суверенність. Проте, жодним загарбникам не відібрати в України того, що подарував їй Бог, не знищити те, що виплекав її народ та не завоювати тих, у чиєму серці живе віра в свою країну. Зараз нам, як ніколи, слід берегти та шанувати ті обряди, які ми успадкували від наших предків. Одним із таких звичаїв є розпис великодніх яєць напередодні світлого свята Пасхи. Точна дата появи перших писанок невідома, проте історія писанкарства сягає сивої давнини.
Особливостями створення писанок в домашніх умовах, лайфхаками з оздоблення крашанок з редакцією “Рівне Онлайн” поділилася відома майстриня народної творчості декоративно-ужиткового мистецтва, художнього писанкарства з Рівненщини Ольга Цюприк.
Писанка – невід’ємна частина великоднього кошика сучасної господині, так само як і паска. І чим майстерніший та цікавіший візерунок, тим привабливіша писанка. Багато жінок думають над тим як створити писанку в домашніх умовах. Не завжди все виходить з першого разу. Проте не варто засмучуватися, бо ж навіть справжні майстрині починали свою діяльність із невдач. Так було і у пані Ольги.
– Якось побачила писанку і подумала: як таке диво можна створити? Довго ця думка мене не відпускала. Зробила я з фольги свій перший пробний писачок, взяла яйце, фарбу, свічку, але тоді нічого з цього не вийшло. А чому – з’ясувалося пізніше. Справа була у свічці. Для написання писанки потрібен справжній бджолиний віск, а не парафін. Ось, у чому був секрет.
Як мистецтво писанки стало частиною життя
Ольга займається писанкарством з 2010 року, зацікавилася цим коли була студенткою. В інституті діяв гурток розпису писанок, де юна майстриня познайомилася із Данилюком Петром Олексійовичем – керівником гуртка, майстром декоративно-ужиткового мистецтва. Відтоді любов до створення писанок не залишає її й досі.
– На мою думку мистецтво писанкарства, і взагалі будь-яке мистецтво не має вікових обмежень. Ми або тяжіємо до мистецтва, або ні. Маю знайомих писанкарів із поважним віком і зовсім юних дівчат та хлопців, які вивчають це мистецтво, і в них досить добре виходить, – розповіла Ольга Цюприк.
Раніше Ольга мала гурток і займалася з дітьми цілий рік. Заняття відвідувало чимало учнів. До свят звичайно дітей ставало більше. Зараз майстриня іноді проводить майстер-класи. Її часто запрошують проводити їх у Львові, Дубні, Радивилові, Кременці тощо.
Жінка каже, що охочих навчитися розпису великодніх яєць завжди було багато, проте особливої популярності такі майстер-класи набирають безпосередньо перед Великоднем, оскільки всі хочуть дізнатися як самому зробити писанки. Після заняття учасники забирають свої роботи із собою – на пам’ять, на оберіг, в якості зразок чи для подарунку.
– Із народженням донечки я перестала брати участь у фестивалях і конкурсах, а взагалі до її народження їздила щорічно на такі як фестиваль-конкурс “Лемківська писанка” у Львові, Всеукраїнський фольклорний фестиваль “Писанка” у місті Коломия, брала участь у виставках “Великодня писанка” у Рівному. Запрошували якось у Дубенський замок із майстер-класами та виставками. Також у Кременці були невеличкі виставки,– поділилася майстриня.
Лайфхаки створення писанки
Аби зробити гарну писанку якогось особливого обладнання не потрібно. Головне – задум та хороший настрій, а також яйця, бджолиний віск, свічка, писачок та барвники. Варто звернути увагу на якість яєць, адже від правильного вибору буде залежати і вигляд писанки.
– Для створення писанки нам потрібно мати в першу чергу яйце, бажано того відтінку, який ми собі задумали. Якщо це має бути техніка “травлення”, то обирають темне яйце, якщо ж задумано створити традиційну писанку, то яйце потрібне світлого відтінку і з гладкою поверхнею, – розповідає Ольга Цюприк. – Чи правильно ми обрали яйце – стає зрозуміло під час роботи. Буває, що яйце зовні дуже нам підходить, але фарба просто не лягає на його поверхню. Це такі особливості яєць. Бувають яйця з тонкою шкарлупою, що також тріскаються в процесі розпису. Перед початком роботи особливих приготувань не потрібно. Якщо хочемо, щоб писанка була на вареному яйці, тоді потрібно його попередньо зварити. Якщо хочемо писати писанку на пустому яйці, тобто створити сувенірну писанку, то потрібно яйце видути до роботи або після написання писанки.
Не менш важливим є вибір фарбників для розпису яйця. Адже від якості забарвлення залежить вигляд писанки:
– Я пробувала різні барвники – і анілінові, і харчові, і спеціальні для яєць. Особливої різниці у них не побачила. Барвник або вдалий і він фарбує, або ні. Звичайно, ми усі готуємо писанки до Великоднього кошика і такі писанки обов’язково повинні бути вареними. Тому бажано застосовувати харчові барвники, адже іноді є охочі з’їсти таке яйце. Проте найкраще брати органічні барвники. Одним з них є цибулиння. Його використовують практично на всій території України. Цей барвник не потребує ніяких підсилювачів, або як їх ще називають, “квасців”. А взагалі можна фарбувати горіховими зав’язями, чорницею, березовим цвітом та іншими способами. Єдине, що потрібно пам’ятати, – це те, що їх потрібно підсилювати за допомогою спеціальних “квасців”.
Окрім яєць та барвників важливим є і малюнок, який ми наносимо на нашу писанку. Варто пам’ятати, що існує чотири види розпису яєць: крашанки, дряпанки, крапанки та писанки. Орнамент писанки несе певне значення. Ольга зауважує, що кожен регіон України має свої традиційні орнаменти та кольори. Рівненщину, наприклад, символізує ружа, а також кольори: червоні, зелені, сині, чорні.
Майстриня наголошує на тому, що писанки потрібно вміти правильно зберігати:
– Писанки не люблять прямих сонячних променів. Для довготривалого зберігання у деяких музеях використовують такий метод, коли зсередини писанку проклеюють клеєм або тирсою, зміцнюють поверхню шкаралупи або навіть створюють пап’є-маше зсередини, тобто обклеюють дрібними шматочками паперу. Зазвичай таких складних маніпуляцій писанки в домашніх умовах не потребують, і їх достатньо лише покласти в місці, де немає прямих сонячних променів, – каже пані Ольга.
Ні для кого не секрет, що писанку наш народ здавна вважав оберегом сім’ї та дому.
– Зберігали їх під образами, під стріхою в хліві, щоб оберігала худобу, також писанку приорювали в полі, щоб родила земля, – додає майстриня.
Писанка як символ життя та віри в перемогу
Наостанок майстриня поділилася своїми звичаями святкувати Великдень та думками про сучасний стан в Україні:
– Для мене Великдень це сімейне свято, тому, зазвичай, я святкую його зі своєю родиною та сім’єю. Наші традиції та нашу глибинну культуру, яка передавалася з покоління в покоління не можна змінити війною, революцією чи чимось іще. Нас не зламати. Бо ми бережемо наші традиції, мову, культуру і віру. Ми сильні і все подолаємо! – вірить майстриня Ольга.
Існує такий вислів “Світ існує доти, доки живе писанка”. Тому доки ми шануємо та плекаємо українські традиції – доти існуватиме український народ.
