додому В регіоні Рівнераду закликали не блокувати Хартію рівності чоловіків і жінок

Рівнераду закликали не блокувати Хартію рівності чоловіків і жінок

516

На черговому засіданні Рівненської міської ради перед депутатами виступила голова Центру підтримки громадських ініціатив “Чайка” Лариса Гунько зі зверненням щодо Європейської хартії рівності чоловіків і жінок у житті місцевих громад. На думку голови організації, скасування рішення про приєднання до Хартії стане помилкою, якщо депутати підуть на такий крок, тим більше, що юридичних підстав для цього немає.

Чому виникла потреба говорити про це після того, як Рівнерада підтримала проєкт-рішення депутатки Олени Хотенко, про приєднання міста до Європейської Хартії рівності, ми розповідали у матеріалі: В Рівнераді проти рівних прав чоловіків та жінок, бо мер – протестант.

Голова Центру “Чайка” Лариса Гунько у розмові із журналістами розповіла, що у сесійній залі почувалася дискомфортно, у першу чергу через тон міського голови Рівного Олександра Третяка. Під час виступу, він кілька разів перебивав доповідачку, робив необов’язкові зауваження та обмежив виступ у часі. Мало того, міський голова всупереч регламенту навіть хотів оголосити перерву в засіданні, щоб не заслуховувати звернення громадян, які, зазвичай, оголошуються перед перервою.

Виступ голови ГО Центр підтримки громадських ініціатив “Чайка” Лариси Гунько на сесії Рівнеради

Під час виступу пані Лариси на підтримку Хартії Рівненський міський голова доволі типово для себе спілкувався з представницею організації. Зрештою, Третяк припинив її виступ, так і не надавши передбачених регламентом трьох хвилин.

Депутатка Рівнеради Олена Хотенко розповіла нам, що після попереднього засідання, на якому виступали противники рівності чоловіків і жінок, представники “Чайки” вирішили заявити депутатам про підтримку приєднання до Хартії.

Депутатка Рівнеради, голова МФО “Рівні можливості” Олена Хотенко

Зауважимо, Центр “Чайка” уже майже 20 років надає підтримку слабозахищеним членам Рівненської громади, особливо жінкам та молоді, захищає, представляє та лобіює їх інтереси у суспільстві. Зокрема Центр займається питаннями запобігання домашньому насильству, щороку організовує та бере участь у всеукраїнській акції “16 днів проти насильства”, а також займається іншими питаннями захисту прав вразливих категорій населення.

Уже в перерві засідання пані Лариса розповіла про необхідність дотримання норм Верховенства права та положень Хартії.

За словами Лариси Гунько, своїм зверненням вони хотіли привернути увагу до того, що рівні права і можливості в першу чергу передбачають захист прав не тільки чоловіків і жінок, а й багатьох інших категорій населення.

Коли я вперше прочитала про приєднання до Хартії, то звернула увагу, що в ній йдеться про однакову політичну та громадську участь у житті громад жінок і чоловіків, відмову від суспільних стереотипів, забороняється дискримінація. Ми маємо досвід подолання цього спротиву. Колись і на проблему домашнього насильства не звертали уваги. В Україні на 80% від насильства, офіційно, страждають жінки, 12-16% – чоловіки, діти, люди з інвалідністю. Щороку в Україні від домашнього насильства гине 600 жінок – населення невеликого селища, – говорить голова Центру громадських ініціатив “Чайка” Лариса Гунько. – У Рівненській області цю проблему починають вирішувати – через законодавство, інструменти впливу на кривдників, сервісні установи, центри допомоги, консультативну службу та гарячу лінію. В Хартії я зауважила статті, які лягають в поле нашої діяльності, передбачають створення справедливого середовища у Рівненській громаді – забезпечення доступу до житла, безпеку, комфорт, нормальний громадський транспорт, доступ до освіти, охорони здоров’я, сприяння підприємництву, протидія домашньому насильству, торгівлі людьми. Ці напрямки треба закладати в муніципальні програми. Наразі є програми, які рясніють словами “вдосконалення”, “поліпшення”, “сприяння”, але у них немає людського обличчя. Ми не можемо сказати, скільки коштів витрачено на чоловіків, жінок, хлопців, дівчат, хто конкретно і яке поліпшення отримає, які є прогалини, на що слід звернути увагу. Хартія передбачає, що місцеве планування проводиться з урахуванням потреб усіх категорій населення. У нас дуже різнорідне населення.

Лариса Гунько, виступ на сесії Рівнеради на підтримку Хартії
Лариса Гунько, виступ на сесії Рівнеради на підтримку Хартії

Лариса Гунько висловилася і щодо власного виступу на засіданні ради.

Мені прикро, що сьогодні мене поправив мер. Просто перед моїм виступом оголосили перерву, мене перебивали, дорікнули, що я згадала католицьке Різдво. Це повторення минулої сесії, де ми всі християни, але мер – протестант, і тому не може підтримати Хартію, – говорить Лариса Гунько з подивом. – А гендер – це взагалі анафема. Хоча гендерній політиці в Україні стільки років. Всі соціальні послуги та стандарти містять компонент гендерної чутливості – для чого зараз опиратися знову?

Юристка громадської організації Тетяна Мельник прокоментувала можливі підстави для скасування рішення Рівнеради про приєднання до Хартії.

Юристка Тетяна Мельник та голова Центру “Чайка” Лариса Гунько

Мене дуже обурило ставлення до людей, які прийшли з пропозиціями, – їх залишили на завершення засідання. Вже зрозуміло було, що скоро перерва, і всі втомилися. Було скеровано: “швиденько, швиденько”. Коли Лариса Петрівна (Гунько, – ред.) виступала, то вона просто хотіла подякувати депутатам, які проголосували за Хартію і загострити увагу депутатів на темі домашнього насильства, рівності прав чоловіків та жінок. У цей час мер дозволив собі неодноразово її перебивати, уточнювати та нагадувати про регламент. Я була до кінця, прослухала людей, громадян, виборців, які прийшли з пропозиціями. Ні до кого не було такого упередженого ставлення. Це мене, чесно кажучи, обурило. Потім люди виступали, висловлювали свою думку, чітко, хоч і не по регламенту. Чесно, обговорювати тему домашнього насильства, рівної участі жінок та чоловіків у житті громади – це дуже актуально і корисно для громади, якщо проблема буде вирішуватися. Власне, ми і прийшли це сказати, але нас не дуже хотіли слухати, – з очевидним обуренням говорить юристка Центру “Чайка” Тетяна Мельник, – Кожна особа, установа, організація, звісно, має право звернутися до суду, щоб скасувати рішення. Але для цього потрібні певні аргументи, певна база. На сьогодні такої аргументації у противників Хартії немає. Як на мене, це все одно, що оскаржувати Конституцію України або фундаментальні права і свободи. Адже Хартія – це абсолютно європейський документ, який базується на правах людини.

Про кроки для створення суспільства рівних можливостей та необхідний алгоритм подальших дій міської влади дій нам розповіла депутатка Рівнеради та авторка ініціативи, голова МФО “Рівні можливості” Олена Хотенко:

Перше, що має зробити міська влада – це почути та зрозуміти запит суспільства. Тобто, що саме для міста у цьому напрямку актуально: чи це боротьба з порушеннями прав людини у планах закупівлі, чи порушення прав людей з інвалідністю, які не можуть доїхати, дійти до зеленої зони, чи це порушення прав жінок у будь-якій галузі. Тобто спочатку потрібно розробити певний індекс, щоб з’ясувати, де саме у місті потрібні зміни, які б зрівняли права та надали рівні можливості для всіх категорій населення. А потім, залежно від результату проведеного аналізу, вже потрібно розробляти безпосередній механізм для усунення цих нерівностей, – говорить Олена Хотенко.

Зауважимо, що у зверненні Центру “Чайка” йдеться, зокрема, про статистичні дані щодо соціально вразливих категорій населення – жінок, дітей, людей з інвалідністю, а також, про появу нових вразливих груп – переміщених осіб, учасників АТО/ООС, трудових мігрантів, біженців тощо. У тексті звернення представники організації нагадують про однозначну законодавчу заборону дискримінації в Україні – у всіх галузях життя та за будь-якими ознаками.

У зверненні Центр “Чайка” наголошує на необхідності загальнодоступного місцевого планування, відмови від стереотипів, об’єктивного сприйняття поняття гендерної рівності, а також пропонують ряд кроків та заходів для реалізації політики рівних можливостей для жінок та чоловіків у Рівненській громаді.