додому В регіоні Рівненські судді відсудили майже вісім мільйонів суддівської винагороди за п’ять місяців роботи

Рівненські судді відсудили майже вісім мільйонів суддівської винагороди за п’ять місяців роботи

887

Обмеження у заробітній платі були встановлені у період карантину, через COVID-19, для усіх службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи місцевого самоврядування). Вони, також, застосовуються при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами. Проте, саме із суддівськими виплатами у законотворця виникла помилка: Верховна рада внесла зміни до бюджету країни 2020 року, а спеціальний Закон, який регулює діяльність суддів – лишила незмінним. Це дозволило суддям знайти шпарину і почати відсуджувати свої гривні.

Ми дослідили лише два суди, які розташовані на території міста Рівне – міський та апеляційний і дізналися скільки судді цих двох судів недоотримали грошей і це дуже кругленька сума. Загалом, лише на території  нашого міста є шість судів. А скільки в області? А на території України? Правом, відсудити свої кошти, можуть скористатися усі суди, а це мільярди гривень…

Дев’ятнадцять суддів міського суду та вісім суддів Рівненського апеляційного суду звернулись у місцевий окружний адміністративний суд із позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, бо вважають, що їм за квітень-серпень 2020 року не повною мірою провели грошові виплати. Мова йде, загалом, про майже вісім мільйонів гривень суддівської винагороди, які вони недоотримали через карантин за п’ять вищевказаних місяців, а якщо бути точними – це загалом 7 697 377 гривень.

Через що це сталося?

Обмеження у заробітній платі встановлені у період карантину  для усіх
посадових осіб через COVID-19

Верховна рада внесла зміни до Державного бюджету України на 2020 рік і встановила, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Станом на вказаний період мінімальна заробітна плата була 4 723 гривні. Якщо цю цифру помножити на десять, виходить 47 230 гривень – це максимум, який можуть отримувати щомісяця вищевказані посадовці згідно змін до бюджету. Звісно судді не змогли погодитися з таким рішенням, адже згідно з основним їхнім Законом «Про судоустрій і статус суддів», зарпл, ната судді – тридцять прожиткових мінімумів громадян. Станом на вказаний період мінімальний прожитковий мінімум – 2 102 гривні і цю цифру судді множили на тридцять і виходив базовий розмір посадового окладу.

Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить – 30 прожиткових мінімумів, а судді апеляційного суду – 50 прожиткових мінімумів, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Це значить, що суддя міського суду у 2020 році отримував “голими” 63 060 гривень, а апеляційного – 105 100 гривень на місяць.

Тут варто додати, що окрім вказаної суми посадового окладу, суддівська винагорода складається також з різного роду доплат за: вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Це значить, що вищевказана сума множилася на різні цифри та відсотки в залежності від вислуги тощо.

Приміром щомісячна доплата лише за вислугу років нараховується у розмірі, якщо суддя пропрацював: понад 3 роки – 15%, понад 5 – 20%, понад 10 – 30%, понад 15 – 40%, понад 20 – 50%, понад 25 – 60%, понад 30 – 70%, понад 35 – 80% до посадового окладу.

Отже, ті зміни до бюджету, які відбулися через карантин, суттєво вдарили по кишенях суддів, власне й інших посадових осіб. Верховна рада, коли формувала зміни до Закону “Про державний бюджет 2020” встановила виплати суддям, але до спеціального Закону, який врегульовує діяльність суддів зміни не внесла. А оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу і там прямо вказано, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій, а не змінами до бюджету.

Говорячи юридичною мовою, аналіз наведеного дає підстави для висновку, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на що безпосередньо вказує частина друга статті 130 Конституції України. Тобто Закон України «Про судоустрій і статус суддів» є спеціальним нормативно-правовим актом щодо встановлення розміру суддівської винагороди. При наявності розбіжностей між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Оскільки Законом України Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020” рік № 553-IX від 13.04.2020 не скасовано норму Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-VIII від 02.06.2016 щодо розміру суддівської винагороди, при визначенні якої потрібно керуватись вимогами статті 135 Закону “Про судоустрій і статус суддів”, а не змінами до бюджету, адже застосування вказаних змін щодо визначення суддівської винагороди прямо суперечить нормі статті 130 Конституції України. Нагадаємо, зміни до цих двох, основних суддівських законів, Верховна рада не вносила.

Власне, українські судді почали масово звертатися до суду і їхні позови задовольняють і зобов’язують виплатити суддям за рахунок коштів державного бюджету їхню винагороду.

Вісім суддів Рівненського апеляційного та дев’ятнадцять міського суду мають надбавки за вислугу років 60-80% до посадового окладу, а деякі із них ще мають до всього надбавки за доступ до державної таємниці, а також, науковий ступінь.

Формула розрахунку зарплати на прикладі одного міського судді, працює ось так:
Задовольняючи позови суддів, суд зазначає, що ст. 8 Конституції України зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Незалежність судової влади є гарантією ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

В основних принципах щодо незалежності правосуддя, схвалених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її, а кожна держава-член повинна надавати відповідні засоби, які давали б змогу судовим органам належним чином виконувати свої функції.

Відповідно до Європейської хартії та Закон “Про судоустрій і статус суддів” від 10 липня 1998 року рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість.

Оплата праці суддів повинна відповідати їхній професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки для догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які повинні відповідати попередньому рівню оплати їхньої праці. Винагорода суддів має бути відповідною їх професії та відповідальності, і бути достатнім для убезпечення їх від впливу на їх рішення та від ризику вчинення корупції. Також повинно бути гарантовано виплату пенсії за вислугу років, яка має бути в розумному відношенні до рівня їх винагороди в період здійснення повноважень. Певні положення закону повинні бути запроваджені як гарантія проти скорочення винагороди, в т.ч. суддівської (Рекомендація CM/Rec (2010) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки).

Резюмуючи, таким чином, суди, які задовольняють позови своїх колег, приходять до висновку, що при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди потрібно керуватися виключно Законом України “Про судоустрій та статус суддів”, а застосування статті 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” і змінами до нього – прямо суперечить статті 130 Конституції України, що своєю чергою виключає можливість застосовувати до правовідносин стосовно суддівської винагороди інші Закони.

Обмеження суддівської винагороди є посяганням на гарантії незалежності суддів 

Конституційний Суд України вважає, що обмеження відповідних виплат є допустимим за умов воєнного або надзвичайного стану. Однак такого роду обмеження має запроваджуватися пропорційно, із встановленням чітких часових строків та в жорсткій відповідності до Конституції та законів України. Таке обмеження також може застосовуватися й до суддів, однак після закінчення терміну його дії втрачені у зв`язку з цим обмеженням кошти необхідно компенсувати відповідними виплатами, оскільки суддівська винагорода є складовим елементом статусу судді, визначеного Конституцією України. Законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу.

Отже, Рівненський окружний адміністративний суд 10 листопада 2020 року прийняв рішення стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області на користь суддів Рівненського міського суду: суми недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року, загальна сума – 3 532 269 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати вказане рішення та постановити нове. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що виключно Законом про “Державний Бюджет України” визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Суди фінансуються згідно кошторисом і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах щорічної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік. Оскільки Закон №553-ХІІ прийнятий пізніше Закону України Про Державний бюджет України на 2020 та таким доповнено статтею 29 Закону щодо обмеження нарахувань суддівської винагороди 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, то виникла неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами. Апелянт каже, що застосовується акт, який виданий пізніше одним і тим самим нормотворчим органом, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. З цих підстав вважає, що Територіальне управління не мало правових підстав нарахувати та виплатити суддівську винагороду поза межами видатків державного бюджету та без застосування обмежень, встановлених Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік” в редакції Закону №553-ХІІ.

Постановою від 28 вересня 2021 року восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Рівненській області. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року про встановлення способу і порядку виконання рішення  – без змін. 

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. А це значить, що таку практику тепер будуть застосовувати інші судді і рішення буде на їхню користь.

А ось цю суму не доплатити суддям Рівненського апеляційного суду:

Загальна сума заборгованості суддям Рівненського апеляційного суду 4 165 107 гривень

16 червня 2021 року Рівненський окружний адміністративний суд задовольнив скаргу суддів апеляційного суду: стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь восьми суддів загальну суму в розмірі 4 165 107 гривень.

Ухвалою восьмого апеляційного адміністративного суду 26 жовтня 2021 року, державній судовій адміністрації України було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Із суддів судовий збір на вказані суми не стягувалися, до них застосували пільгу. “На підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі“.

Оскільки карантин ще й досі триває, очевидно позови від суддів будуть надходити й далі і це не завершаться аж доти, доки буде карантин.