Новостворена у Рівному муніципальна варта НЕ має права здійснювати фото, відео та аудіо фіксацію, викликати громадян і службових осіб під час здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення, одержувати від них письмові або усні пояснення, проводити огляд транспорту, отримувати документи, довідки, інші матеріали від керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, використовувати транспорті засоби за засоби зв’язку, що належать підприємствам, установам та організаціям і громадянам, – кажуть в Рівненській окружній прокуратурі.
У той час, коли муніципальна варта мала б слідкувати у Рівному за правопорядком – вона сама створена з порушенням закону та без необхідних для роботи повноважень. Ідея варти насправді хороша та правильна, але не у випадку кишенькової варти імені міського голови.
Для редакції Rivne.online старший партнер адвокатського об’єднання “Калька і Луцик” Ярослав Калька проаналізував Положення про муніципальну варту та виявив багато суперечностей та порушень.
– Бажання міського голови Рівного мати повністю підконтрольну лише йому структуру, яка була прописана виключно під міського голову, це стовідсотковий корупційний ризик, – зазначає Ярослав Калька.
До слова, працювали над цим проєктом та презентували його представники політичної сили «Європейська солідарність», від цієї ж партії висувався і міський голова Рівного Олександр Третяк.
Нагадаємо, 10 червня керманич міста призначив, без проведення будь-якого конкурсу, на посаду директора Департаменту муніципальної варти Андрія Пасічника, який більше як чотири роки працював на посаді слідчого Головного управління Національної поліції у Львівській області.
У Рівненській окружній прокуратурі виявили у прописаному Положенні, яке затвердили на черговій сесії Рівненської міської ради ще 29 квітня 2021 року – порушення. В прокуратурі кажуть, що Положення, яким має керуватися муніципальна варта, суперечить Конституції України та вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення. В порушення вимог ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення Департаменту муніципальної варти надано повноваження складати протоколи, однак даною статтею визначено вичерпний перелік уповноважених на те посадових осіб, які мають право складати такі протоколи й аж ніяк це не муніципальна варта.
Цей лист редакції надала депутатка Рівнеради Олена Хотенка, вона його отримала у відповідь на депутатський запит. В ньому йдеться про те, чому новостворена структура не може виконувати повноваження, які сама ж собі й присвоїла.
Чому новостворений Департамент не матиме права складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень у випадку їх виявлення, у чому саме існують корупційні ризики, чому використання коштів міського бюджету на цю структуру є нераціональними та інше, пояснює нам адвокат Ярослав Калька:
– Відповідно до п. 2 розділу 1 Положення: Департамент муніципальної варти Рівненської міської ради (далі – Департамент) є виконавчим органом Рівненської міської ради, а згідно з ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий орган міської ради є підконтрольним і підзвітним раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. У Положенні йдеться, що Департамент очолює директор, який призначається і звільняється з посади міським головою за поданням заступника міського голови (відповідно до розподілу обов’язків), а згідно з ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посаду керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Дана вимога, щодо оголошення і проведення конкурсу оголошеною не була. Це наштовхує на думки, що у міського голови свій власний ставленик, тобто кишеньковий керівник структури, який, як і працівники Департаменту, але вони не є посадовими особами місцевого самоврядування. Як наслідок – на них не будуть поширюватись вимоги про конкурсний відбір; про складення присяги; обмеження, передбачені ст. 12 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», вимоги антикорупційного законодавства, вимоги фінансового контролю, вимоги, щодо уникнення конфлікту інтересів.
За словами Ярослава Кальки, Положення про Департамент не містить жодної інформації щодо того, як повинно відбуватись заповнення вакантних посад, немає жодних критеріїв відбору, питання конкурсу, вимог до кандидатів. А це значить, що існує стовідсотковий корупційний ризик. Як ми зазначали вище Олександр Третяк, є представником партії Європейська солідарність.
– Також, згідно з ч. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення право складати протоколи про адміністративні правопорушення мають посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами міських рад (статті 44-3, 96-2, 103-1, 103-2, 103-3, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 127-2, 149 – 152, частини третя – п’ятої статті 152-1, статті 154, 155, 155-2, 156, частини перша – четверта стаття 156-1, статті 156-2, 159 – 160, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної міської ради), статті 183, 185-1, 186-5, 197, 198). Це види правопорушень, попередження яких належить до завдань Департаменту, – додає адвокат Ярослав Калька.
Усе це значить, що не будучи посадовими особами органів місцевого самоврядування, працівники Департаменту не матимуть права складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень у випадку їх виявлення. Тобто, 15 мільйонів з міського бюджету мають витратити на діяльність осіб без належних прав та повноважень.
Адвокат наголошує, що згідно з інформацією, викладеної у розділі 2 Положення та, яка стосується мети й завдань Департаменту вбачається, що Департамент має здійснювати діяльність, яка по своєму змісту і суті вже здійснюється громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону. Фактично розділ 2 Положення заснований на нормах розділу ІІІ ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону».
Варто зазначити, що у Рівному зареєстровано, як мінімум дев’ять таких громадських формувань – СОМ, СОКІЛ, Козацька самооборона, Захисник, Щит, Характерник, Антикримінал, Варта, Барс, які є чинними. В такому разі, стає повністю незрозумілим причина створення Департаменту, та ще й у вигляді виконавчого органу Рівненської міської ради» із бюджетом в 15 мільйонів гривень.
Усе вищесказане, доводить, що кошти міського бюджету використовуються нераціонально.
Абсолютна відсутність повноважень складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень нівелює саму ідею про муніципальну ватру, а дублювання функцій громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону черговий раз підтверджує, що виділених 15 мільйонів – це чергове «висмоктування» грошей з бюджету на своїх кумів, родичів та однопартійців.
Також, відсутність актуальних правил благоустрою міста Рівно та суміжних з ними локальних правових актів лише поглиблює проблему функціонування вказаного Департаменту.
