Новини Рівненщини Європейська Хартія: чому частина депутатів Рівнеради лишилася у середньовіччі

Європейська Хартія: чому частина депутатів Рівнеради лишилася у середньовіччі

Зміна способу мислення це досить повільний процес, але результати того варті. Очевидно, саме через стереотипи та не бажання вчитися, пізнавати щось нове, частина депутатів Рівнеради не підтримали проєкт-рішення за приєднання міста Рівне до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. І на жаль, через таких обранців, Рівне лишається у середньовіччі.

Депутатка Рівнеради Олена Хотенко наголошує, що рівність стосується не тільки жінок, а й чоловіків, дітей та соціально незахищених верств населення.

Разом із тим, деякі депутати не розуміють, що мова не про одностатеві шлюби чи пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин. Багатьом чоловікам зручно жити у патріархальному світі домінувати в сім’ї, суспільстві та державі. Власне, у більшості саме чоловіки виступають проти гендерної рівності.

Депутат Рівнеради Анатолій Чугуєвець

Напевно місцевим обранцям не завадить ознайомитися з дорожньою картою розробки плану дій після приєднання міста до Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад, адже мова про існуючі форми дискримінації та зневаги, протидію гендерним стереотипам та гендерно обумовленому насильству і про те, як розв’язувати усі ці проблеми.

Питання гендерної рівності та запобігання дискримінації це важливе питання й однозначно, я буду відстоювати права усіх громадян. Люди мають різні між собою відмінності: біологічні, соціальні, культурні та інші. Фізіологічні відмінності між чоловіками та жінками не повинні бути підставою для нерівності. Увага до проблем і потреб людини призведе до покращення якості життя в громаді загалом, – зазначає лідерка міжфракційного депутатського об’єднання “Рівні можливості” Олена Хотенко. – У нас було два шляхи: короткий та довгий. Короткий це винести проєкт-рішення на розгляд сесії і якби депутати підтримали – розпочати впровадження окремих аспектів Хартії. На жаль, не підтримали, не зрозуміли про що мова, тому я обираю довший шлях. Ми будемо залучати громадськість, проводити обговорення, круглі столи, форуми та конференції, аби донести до депутатів позицію їхніх виборців, щоб вони врешті зрозуміли що це надзвичайно важливо. Якщо депутати не підтримали зараз, то ніщо не забороняє винести це питання на іншу сесію, але вже за рахунок громадського активу.

ЩО Ж ТАКЕ ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ РІВНОСТІ?

Будь-яка людина має рівну цінність з іншими, власне це право забезпечене і Конституцією України: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».

Отже, гендерна рівність є складовою концепції прав людини. Гендерна рівність стосується як жінок, так і чоловіків. Але серед жінок і чоловіків можна виділити різні групи людей, які мають відмінні виклики, а тому й способи та підходи до врахування їхніх потреб мають бути різними.

Сучасний світ тільки нещодавно заговорив про те, що жінки з чоловіками рівні, хоча і різні, а нерівність частіше за все є наслідком несправедливого й упередженого ставлення. Проте саме собою, лише одним проголошенням рівних прав жінок і чоловіків не забезпечити досягнення фактичної рівності. Реальної рівності може бути досягнуто в разі, якщо місцева політика використовуватиме гендерний підхід у своїй діяльності під час планування, реалізації, моніторингу й оцінки програм і проєктів. Такий підхід має назву гендерний мейнстримінг (gender mainstreaming).

У Європі до Хартії приєдналися понад 1000 міст, в Україні ж цей процес лише набирає обертів. Так, Вінниця, Одеса, Житомир, Харків, Ірпінь, Білгород-Дністровський та ін., прагнучи покращити якість життя своїх мешканців, уже долучилися до Хартії та розробляють свої плани дій і її реалізації.

ЯКІ ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ ГЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ?

Гендерна політика спрямована на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на подолання всіх проявів дискримінації.

Політика, у центрі уваги якої людина. Політика, під час формування якої враховують відмінності між жінками й чоловіками та метою якої є забезпечення їхніх рівних прав і можливостей.

Подолання домашнього насильства, адже за даними соціологічних досліджень, близько 90% потерпілих від домашнього насильства в Україні — жінки.

Рівність в економічному становищі. Українські жінки за роботу однакової цінності отримують у середньому на 25% меншу заробітну плату, ніж чоловіки.

Рівність у політиці. На сьогодні рівень представництва українських жінок у політиці вкрай низький, попри Закон про гендерну квоту, частка жінок у Верховній Раді дорівнює приблизно 12%. 30% жінок у політиці становлять ту критичну масу, яка здатна змінити правила гри, ефективніше розв’язувати проблеми, боронити інтереси всіх груп населення.

Врахування потреб чоловіків. Очікувана тривалість життя чоловіків в Україні менша на 10–12 років, ніж жінок. Рівень смертності за деякими захворюваннями в 5 разів перевищує рівень смертності жінок. Приміром, частка чоловіків, які скористалися можливістю взяти відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не перевищує 3%.

Протидія стереотипам. Наявні в суспільстві стереотипи перешкоджають реалізації потенціалу чоловіків і жінок у професійній, політичній, сімейній, соціальній сферах. Сексистські стереотипи закріплюють спрощену та спотворену модель відносин між чоловіком і жінкою, легітимізують дискримінацію та гендерно зумовлене насильство.

Європейські цінності, демократія та державна політика. Гендерна політика — це політика, що поважає права кожної людини. Повага, взаємоповага в різних сферах суспільства, починаючи від родини, сімейних стосунків і до відносин у суспільстві, політиці, економіці – важлива складова європейських цінностей.

Гендерне обстеження депутатів за результатами їхнього голосування, усе-таки вказує на те, що не все у нашому місті погано, адже за приєднання міста до Європейської Хартії рівності проголосували 21 депутат із 38 зареєстрованих і лише двоє – проти, серед яких і міський голова Рівного Олександр Третяк.