Великдень – одне з найбільших релігійних свят, яке має свої звичаї та традиції. Другий рік поспіль рівняни будуть змушені святкувати Воскресіння Христове в особливому режимі через пандемію COVID-19. Ми вирішили дізнатися у рівнян та мешканців Рівненської області про їхні традиції та звичаї, де будуть проводити святкові дні та що готуватимуть до великоднього столу.
Староста Квасилова Віта Кисільова
– Традиція у нашій сім’ї була завжди незмінна – іти на Великодню службу до храму. Дуже хочеться цьогоріч почути великодні дзвони вживу, але протиепідемічні заходи вносять корективи у наші плани… Загалом готуємося до свята, як і більшість українських сімей: печемо пасочки і різні смаколики, фарбуємо крашанки. Обов’язково приготую салат з тертої картоплі. Бажаю усім родинам нашої громади зустріти Світле Христове Воскресіння у доброму здоров’ї!
Салат з тертої картоплі: Чотири великі картоплини пропускаємо через корейську терку, додаємо 1,25 літра води і 70 грам оцту, варимо 40 хвилин на повільному вогні, промиваємо холодною водою, як вермішель. Потому додаємо 1 цибулину, 300 гр шинки, 250 гр крабових паличок, 1 баночку кукурудзи. Заправляємо майонезом, солим, перчим.
Депутатка Рівнеради Олена Хотенко
– Святкувати будемо в селі у моєї мами, в колі близьких та рідних. Дійсно пандемія внесла свої корективи, тому до церкви не підемо. Будемо дивитися богослужіння по телебаченню. До кошика обов’язково покладемо паску, крашанки, сирну паску, м’ясні смаколики, сіль та свічки. Цьогоріч паски пекти не будемо. Ми купуватимемо їх не через лінощі, а з метою підтримати невеликі виробництва Рівного у цей надскладний час. Адже не паскою важливий Великдень, а добрими справами.
Сирна паска
Інгрідієнти: 700 гр сиру кисло-молочного, 2 яйця, 70 г розм’якшеного вершкового масла, 0,5 л вершків (33%), 2 ч л ванільного цукру, сіль, 200 г різнокольорового мармеладу, 5 склянок цукрової пудри.
Спосіб приготування: взбити вершки з половиною цукрової пудри в густу піну. Відділити жовтки від білків. Білки взбити у густу піну з дрібкою солі. Сир кисло-молочний необхідно перетерти через сито та змішати з маслом, вершками та жовтками. Обережно ввести взбиті білки. Мармелад нарізати квадратиками та додати до суміші. Форму для паски застелити марлею та викласти туди масу. Краї марлі завернути всередину. Зверху потрібно поставити навантажувач. Поставити, як мінімум на ніч у холодильник.
Dj Borneo Павло Краснопольський
– Піду та послухаю службу Божу, посвячу паску, по приходу розговіємось з сім’єю – і досипати. А зранку по мамам, які стовідсотково пектимуть смаколики і чекатимуть внуків аби поздоровити їх з Великоднем. Щодо страв, то тут вони традиційні. Ковбаска домашня, шинка печена, нашпигована часником, настоянка на спеціях і холодець з хроном. Полюбляємо їздити на такі великі свята у село, бо певно, саме там можна відчути справжній колорит неймовірних українських застіль.
Учасниця вокального шоу «Голос країни», сарненчанка Галина Куришко
– Бережемо і завжди дотримуємось традицій, які передаються нам в спадок від покоління. Готуємо паску завжди самі. Це вже є традиційно і символічно. Зазвичай печемо за традиційним рецептом, але цього року хочу спробувати приготувати сирну паску, головним компонентом, якої є протертий сир. Також будемо готувати запечене м’ясо, ковбаску, рибу.
Запечена сирна паска з апельсиновою цедрою
Інгредієнти: 700 г сиру, 5 яєць, розділених на білки і жовтки, 1-1,5 склянки сметани, 1 склянка цукру, 0.5 – 1 ч л. меленої кориці, 3 ч л лимонної або апельсинової цедри, 1 склянка родзинок, 0,5-0,75 склянки борошна, 0,25 ч л пекарського порошку.
Спосіб приготування: Міксером на середній швидкості змішати всі інгредієнти в густе тісто, викласти в роз’ємну форму, змащену маслом і обсипану сухарями (діаметр 20-23 см). Помістити форму з сирною масою на холод на 25 хвилин. Верх змастити збитими білками і поставити в розігріту до 180 градусів духовку на 40-50 хвилин. За цей час пасха повинна підрум’янитися. За бажанням прикрасити варенням, цукатами, сухофруктами або горіхами.
Психологиня, батьківський консультант, експерт з грудного вигодовування Ольга Рудик
– Малою Великдень я завжди чекала з нетерпінням. В дома пахло чистотою (особливо вимиті вікна і тюлі, хоч я страшенно не любила це генеральне прибирання) випічкою і м‘ясом. Мама не дозволяла пробувати солодощі до свята, але ми їли не вдалі частинки горішків і облизувати пальці в «згущонці», коли перемазували їх напередодні свята. Але найбільше я чекала святої ночі на Пасху. Ми завжди їхали святити великодні смаколики в рідне село моїх батьків (В. Омеляна). Ця атмосфера мене заворожувала. Жителі села збирались біля церкви, виставляли свої кошики колом оточуючи святиню, самі ставали поруч них, запалювали свічки і чекали закінчення всеношної служби. Всі навколо вітали один одного Христос Воскрес! Воістину Воскрес! В обід йшли в гості чи до нас приходили родичі, збирались за великим столом, бились яйцями, раділи зустрічі. Хресні приносили «волочильно» (паску, яйця, солодощі, давали пару гривень на іграшки). Дитинство минуло, а я досі чекаю цієї святої ночі, гарно вбраних вишитими серветками кошиків і коли сяють свічки коло церкви. Тепер я сама мама, пекти паски і солодощі мій обов‘язок. Маю маленьку помічницю донечку Лізу якій 3,5 роки. будемо разом займатися приготуванням смаколиків – вона дуже вже чекає. А я хочу передати їй цей дух Великодня, наші традиції і показати, як то гарно у ночі біля церкви сяють свічки.
Горішки: вершкове масло перетерти борошном і смальцем, додати яйця, цукор, соду і вимісити тісто. Сформувати невеличкі кульки розміром під вашу форму і випікати до готовності.
Рівнянка Надія Вознюк
– Великдень – моє улюблене релігійне свято. З самого дитинства. Пам’ятаю, як бабуся випікала паски та пироги у печі. Пахло димом, випічкою і весною. Потім ми всією сім’єю йшли святити до церкви свої кошики. Мені завжди пекли маленьку, для мого кошечка. Я так чекала цього моменту і коли після служби вже зможу все спробувати та побитися крашанками з друзями. Свій кошик збираю з того, що хотіла б бачити щодня на своєму столі, а святковий стіл розділяю з тими, кого ціную. Люблю гостей та ходити в гості, смакувати випічку й гостинці від інших господинь та ділитися своїми. З рецептами люблю експериментувати. Вдруге, як і минулого року буду пекти крафін, додаючи прянощі (гвоздика, коріандр, кардамон, сушені ягоди та фрукти). Головне робити це з любов’ю, до себе, до близьких, до Бога ідо людей. Не важливо скільки їжі ми наготуємо і чи посвятимо в церкві, чи росою уранці, важливо, щоб наше світло в душі не гасло, а Ісус Воскрес.
Мереживна паска «Крафін»
Інгредієнти: борошно – 350 г, молоко – 110 мл, цукор – 90 г, яйця курячі – 2 шт., вершкове масло – 50 г, дріжджі сухі – 2 ч. л. сіль – ½ ч. л.
Прошарок: вершкове масло – 100 г, цукати – 150 г, мигдаль – 30 г.
Спосіб приготування: двічі просіяти борошно. Всипати сухі швидкодіючі дріжджі, сіль. Перемішати. В молоко всипати 1 столову ложку цукру. Окремо розбити 2 яйця, додати цукор. Збивати 5-7 хвилин. У збиті яйця влити молоко з цукром і борошно з сіллю та дріжджами. Замісити тісто. Частинами вводити розм’якшене вершкове масло. Вимішувати тісто 15-20 хвилин до тих пір, поки тісто не перестане липнути до рук. Тісто закрити плівкою і поставити в тепле місце на 40-60 хвилин. Цукати дрібно нарізати. Мигдаль подрібнити блендером. Тісто після того як воно постояло, обім’яти, розділити на 2 частини, сформувати в кулі. Накрити плівкою і залишити на 15 хвилин. Одну частину тіста розкачати в пласт товщиною 3 мм. Викласти половину розмягченого вершкового масла. Розмазати масло по всьому пласту тіста, розподілити цукати і мелений мигдаль. Згорнути в рулетик. Защипати рулет, перевернути на шов. Другий шар тіста розкачати і згорнути так само. Залишити на 10 хвилин. Гострим ножем розрізати рулет вздовж на 2 частини, не дорізуючи до кінця 3 см. Одну половинку рулету згорнути равликом так, щоб розрізи були зовні. Другу частину рулету закрутити зверху. Розкласти по формах. Поставити тісто відпочити на 60 хвилин. Випікати 35-40 хвилин при 180°С. Посипати зверху цукровою пудрою, щоб було видно шари.
Фотограф Олександр Харват
– Особливих традицій немає, мабуть стандартно. Вночі до церкви не підемо точно, у зв’язку з пандемією, а в день, мабуть – до Покровського Собору. Стравами, як правило, займається моя дружина на такі свята. У неї це набагато краще виходить і вона любить гарно та смачно готувати. А от на Різдвяні свята я долучаюсь робити смачну кутю.
Дизайнерка Яна Янковська
– Звісно, традиції є – спекти пасочки та м‘яско, розфарбувати яйця, зустрітися з родиною, відвідати всіх похресничків, гарно в теплій атмосфері провести час. Можливо, пішли б до церкви, дуже подобається саме дійство – збори людей, всі з красивими кошичками і різним наповненням. Але це не основне. Для мене важливо зустрітися з усіма близькими в ці три пасхальні дні.
Шинка запечена в духовій шафі: мариную наступним чином: оливкова олійка, приправа до м‘яса, сіль та перець горошком – цим натираю м‘яско. Після чого роблю надрізи в м‘ясі і в кожен надріз вкладаю слайс порізаного часничка, поверх м‘яска вкладаю лавровий лист, замотую у фольгу і відправляю в холодильник на добу для маринування. Потім у цій же фользі кладу у розпечену попередньо до 180‘ духовку і печу протягом 1-1,5 год.
Голкіпер рівненського «Вереса» Богдан Когут
– Ми в суботу з дітьми йдемо святити паску, а в неділю зранку – до церкви. Потім у сімейному колі проводимо це прекрасне свято. Малюємо з дітьми крашанки, а от паску пече моя мама і теща. Можливо цього року дружина спробує також спекти.
Адвокатка Вікторія Івченко
– Великдень – то насамперед сімейне свято. Тому традиційно буду проводити його в колі сім’ї і найближчих людей. Пандемія трошки обмежить наше перебування в місцях масового скупчення людей, проте такий час, що потрібно підлаштовуватися. Ну і для традиційного свята готуватиму домашні великодні смаколики – паска, м’ясний стіл, фарбуватиму яйця натуральними барвниками, хочеться зберегти відчуття свята.
Футболіст рівненського «Вереса», блогер Дмитро Поворознюк
– Великдень ми останні десять років святкуємо в родинному колі. Від найстарших – прабабусь і дідусів до наймололодших – правнуків. Всі зустрічаємося разом за столом. Співаємо, шануємо старших. Це єдиний день у році (+ ще Різдво), коли всі обов’язково мають зустрітися разом.
