додому в регіоні На Рівненщині чоловік стягнув з роботодавця матеріальну компенсацію через незабезпечення належних умов...

На Рівненщині чоловік стягнув з роботодавця матеріальну компенсацію через незабезпечення належних умов праці

1002
Внаслідок нещасного випадку, що трапився на дільниці виробництва аміачної води та розділення повітря одного з рівненських підприємств, апаратник втратив 30% працездатності та отримав статус інваліда ІІІ групи внаслідок трудового каліцтва. 

З матеріалів справи відомо, що на початку грудня 2016 року на одному з рівненських підприємств на естакаді наливу (зливу) рідкого аміаку через розрив гумового рукава, який використовується для приєднання до залізничних цистерн, стався витік аміаку. Внаслідок нещасного випадку апаратник підприємства був уражений водним розчином аміаку, що спричинило виробничу травму — відмороження гомілки І-ІІ-ІІІ ступенів.

Працівник підприємства впродовж місяця перебував на стаціонарному лікуванні, часткове фінансування за яке взяв на себе роботодавець, сплативши матеріальну допомогу в розмірі 30 000 гривень. Інші витрати на лікування були покриті коштом страхування.

Відповідно до довідки МСЕК чоловіку встановлено ІІІ групу інвалідності з ураженням опорно-рухового апарату та втрати працездатності в розмірі 30 відсотків.

У лютому 2018 року постраждалий направив на адресу відповідача заяву про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, в розмірі 600 000 гривень.

Оскільки підприємство заперечило вину в настанні нещасного випадку і відмовило у сплаті заявленої суми, громадянин В. звернувся до місцевого суду з позовом про стягнення моральної шкоди, завданої каліцтвом.

Рішенням Рівненського міського суду від 27 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з підприємства на користь позивача моральну шкоду, завдану трудовим каліцтвом, в розмірі 150 000 гривень.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Також до Рівненського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника підприємства, який просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким  позивачеві відмовити в задоволенні позову.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вирішала, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Залишаючи ухвалу місцевого суду без змін, Рівненський апеляційний суд зазначив, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Тому підприємство зобов’язане відшкодувати потерпілому кошти, оскільки йому була заподіяна шкода здоров’ю, пов’язаним із виконанням трудових обов’язків.

Власник або уповноваженим ним орган зобов’язаний відшкодувати моральної шкоди працівникові в разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, що вимагає від нього додаткових зусиль організації свого життя.

Крім того, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Такі складові підстави для відповідальності підприємства знайшли своє підтвердження у справі. Доведений факт ушкодження здоров’я позивача, не забезпечення відповідачем належних умов його праці, зокрема технічна несправність рукава розливу аміаку, з яким працював громадянин В., та причинний зв’язок між цими обставинами та вина підприємства.

Суд дійшов висновку, що посилання представників товариства на відсутність їх вини в спричиненні шкоди позивачеві не заслуговують на увагу, оскільки діяльність відповідача пов’язана з джерелом підвищеної небезпеки, зокрема з використанням хімічних речовин, від яких травмувався співробітник. Умислу з його сторони на таке травмування не встановлено, а розрив гнучкого гумового рукава для зливу аміаку не є непереборною силою.

При призначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд першої інстанції, з урахуванням глибини та ступеню моральних і фізичних страждань позивача, яких він зазнав, встановлення йому втрати професійної працездатності у розмірі 30 %, ІІІ групи інвалідності, характеру ушкодження здоров’я, що є незворотнім, а також з урахуванням принципів розумності та справедливості, належним чином обґрунтував свої висновки щодо стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000 гривень.

Прес-центр Рівненського апеляційного суду