додому Інтерв'ю Рівненських підприємців можуть змусити працевлаштовувати фрилансерів

Рівненських підприємців можуть змусити працевлаштовувати фрилансерів

816

У Верховній раді України зареєстрували законопроєкт №5054 про нові критерії трудових відносин. Постраждати від прийняття цього закону можуть як працівники, так і роботодавці, коли, приміром, фрилансерів можуть примусово вписати в штат компанії. Подібне рішення здатне принести багато незручностей як працівникам, так і роботодавцям. Експертка та депутатка Рівнеради Олена Хотенко оцінила проєкт закону на прохання видання “Коментарі”. 

Варто зазначити, що під прописані урядом критерії легко підпадає як і фрилансер, так і фахівці на аутсорсі. Наприклад, програміст-фрілансер, який лише розробляє мобільні додатки для різних компаній, за кількома запропонованими критеріями має бути оформлений в штат однієї з них. Інакше штраф. Це нонсенс, кажуть експерти. По-друге — навіть якщо для якоїсь роботи, яку виконує працівник на аутсорсі, не знайдеться критеріїв у переліку Кабміну, їх зможуть додати контролюючі органи під час перевірки, оскільки перелік не є вичерпним.

Голова ради в Інституті податкових реформ, віцепрезидент Асоціації платників податків України, депутатка Рівненської міської ради Олена Хотенко вважає пропоновані зміни до трудового законодавства шкідливими як для окремих співробітників, так і в цілому для бізнесу і держави.

Якщо законопроєкт приймуть, постраждають багато видів підприємницької діяльності, а також компанії, які використовує сервіс-платформи, мобільні додатки, щоб залучати на договірних відносинах людей з метою виконання певних робіт. Мова, наприклад, про Uber, Uklon, про служби доставки Raketa, Glovo. Поняття трудових відносин чітко не встановлено. Тому вони можуть трактуватися, як позначено в даному законопроєкті, що співробітником вважається особа, яка виконує роботи в інтересах іншої особи (роботодавця). Таким чином, навіть ті співробітники, які не виходять в штат компанії (наприклад, водії Uklon, котрі просто використовують мобільний додаток, але діють в умовах жорсткого договору між організаторами платформи, підписують відповідні документи й платять за послугу замовлення), можуть бути віднесені до категорії співробітників компанії. І перейти на трудові відносини, — пояснює Олена Хотенко.

Експертка зазначає, що розуміє бажання уряду (законодавців) мінімізувати ризики прихованої трудової діяльності. І збільшити кількість співробітників, які офіційно працевлаштовані, зруйнувавши можливі схеми ухилення від сплати податків.

Але при цьому законопроєкт не може бути в вакуумі. Не може бути відділений від реальних процесів, від економіки. Потрібно враховувати нові форми трудових договорів, трудових відносин, змін, які відбуваються в сучасному світі. Не можна надавати право інспекторам трактувати на свою думку будь-які трудові відносини. Такі зміни не принесуть користі нікому. Ні співробітниками, ні компаніями, ні бізнесу, ні державі, — впевнена Олена Хотенко.

Вона підкреслює, що багато компаній не має своїх кадровиків і наймають співробітників, які займаються GR-технологіями. І це ефективно. Є водії, які не працюють на компанію-перевізника, знаходячи через мобільні додатки собі додатковий заробіток. Є студенти, які не працюють офіційно, а через систему мобільних додатків шукають собі роботу у вигляді служби доставки.

В цьому немає нічого поганого. І прирівнювати їх до найманих працівників — безглуздо і безвідповідально, — вважає Олена Хотенко. — Однією з причин, чому бізнес шукає такі форми консалтингових взаємин або фрилансу — те, що об’єктом оподаткування є мінімальна зарплата. Її встановлює законодавство. Зараз — 6 тисяч гривень. Якщо бізнес наймає за 2-3 тисячі на фриланс фахівця, який виконує певній обсяг робіт, то платять саме за цей обсяг — за договором. А якби це був найнятий працівник, йому довелося б платити не менше 6 тисяч.

На думку експертки, те, що податкове законодавство не дає можливості перераховувати податки й збори з реальної оплати праці співробітника, призводить до того, що бізнес шукає виходи з цієї ситуації.

– Такі протиріччя, нерозумний підхід до трудового законодавства будуть до тих пір, поки у нас не відбудеться ряд зміни в Трудовому кодексі й Податковому кодексі. Потрібно в комплексі розв’язувати питання, збалансувати інтереси і працівників, і роботодавців, і держави. А пропонований законопроєкт декларує однобокий підхід і є шкідливим, — резюмує Олена Хотенко.