Кожна родина мріє про власну оселю. Логічно, що попит на нове житло в українських містах з кожним роком лише зростає. Але турбуючись про житлове будівництво, котре зазвичай є надзвичайно вигідним проєктом для забудовників, влада забуває про інфраструктуру та місця для відпочинку рівнян. Останні роки демонструють впевнене нарощування темпів житлового будівництва у Рівному, натомість місць для відпочинку, спорту та розваг бракує.
11 лютого, на розгляд сесії Рівненської міської ради винесено десятки проєктів рішень щодо затвердження проєктів забудови міста. На жаль, інфраструктурних змін очікувати знову не доводиться: проєкти рішень не включають детального плану забудови, об’єктів соціальної, транспортної та рекреаційної бази. То ж, за декілька років ми знову отримаємо забудови, де буде передбачене виключно житлове і бізнес-будівництво без парків, шкіл, дитсадочків та територій для відпочинку.
Протягом останніх трьох років темпи житлового будівництва зростають, наближаючись до цифри в 100 тисяч квадратних метрів щорічно. І центр, і околиці міста прикрашають нові сучасні житлові комплекси, де часто-густо можна лише переночувати, бо ж ні для прогулянок, ні для розваг місця в них непередбачені. Проїзд по місту транспортом також не простий.
Як правило, забудовники обходяться лише типовим дитмайданчиком зі стандартними гойдалками. На цьому інфраструктурні потуги завершуються. Бо ж навіщо платити більше?
Таким чином рівняни втрачають можливість займатися спортом на свіжому повітрі, гуляти сучасними парками та алеями і просто милуватися красою рідного міста, що з кожним днем перетворюється на кам’яні джунглі. Окрім того, потопи на дорогах міста під час злив, коли ні проїхати, ні пройти – це вже норма, яка нікого не дивує.
За даними Мінфіну чисельність населення Рівного станом на перше січня 2020 року становить 246 003 людини.
З них, майже 43 тисяч дітей віком від 0-15 років.
Рівняни мають лише 42 спортивні майданчики, враховуючи і шкільні. Ще 4 перебувають в стадії будівництва. Про це йдеться у минулорічному інвестпаспорті міста. Звичайно, місто має футбольну, мініфутбольну, волейбольну й баскетбольну команди, власну команду зі спідвею, 10 басейнів, 12 футбольних полів і 5 досить великих стадіонів. Але це мізерні цифри, у порівнянні з будь-якою розвиненою країною в перерахунку на кількість населення.
Місто, де зростає більше 40 тисяч маленьких хлопчиків і дівчаток досі не в змозі виправити ситуацію з аварійними майданчиками та забезпечити встановлення нових і сучасних розважально-спортивних комплексів.
Фото Радіо Трек
Цей дитячий майданчик побудував приватний підприємець на замовлення міського управління ЖКГ за 126 тисяч гривень.
Часто ми можемо спостерігати замість якісних просторів для дітей, намагання чергового політика чи кандидата в депутати миттєво задовольнити потреби виборця. Таким чином замість різновікових і цікавих просторів, котрі б враховували інтереси дитини та були інклюзивними, ми бачимо типовий набір – гойдалка, пісочниця та гірка. І якість майданчика, як правило, не компенсується його яскравістю і часто з принизвилвим надписом: «Встановлено за участі …»
Кричущою така ситуація виглядає особливо тому, що інвестпаспорт констатує: реально рівняни мають лише десять парків та шість місць культурного відпочинку. Тобто доступ до якісного “перезавантаження” мають далеко не всі.
Всього 6 місць відпочинку зазначено в інвестпаспорті і чомусь не включно саме сюди органну залу.
Тим часом стретегія розвитку міста передбачає розвиток спортивної та рекреаційної інфраструктури.
Яким чином можна досягнути збільшення місць для відпочинку, щорічно нарощуючи темпи житлового будівництва, в яке не закладається нічого крім спальні, вітальні та кухні – питання відкрите. Станом на 2019 їх налічувалось 235. Вони були зведені за кошти міста. Принаймні таку інформацію надавало управління житлово-комунального господарства міста. Тобто 183 дитини на один дитячий майданчик у Рівному. Звернувшись до даних результатів досліджень львівської комунальної установи Інститут міста і співставивши кількість дітей на кількість дитячих майданчиків, у європейських містах сусідньої з нами Польщі, на один майданчик: Штутгарті – 101, Вроцлаві – 79, Бремені – 115, Кракові – 155. Різниця хоч і не сильно велика, але ж усе-таки відчутна, адже і якість, і площа таких зон абсолютно інша.
Це дитячий майданчик у Польщі із мережі інтернет. Його якість, як і площа вражає. Рівному про такий відпочинок для дітей лишається тільки мріяти.
Білосток має шість історичних парків, п’ять міських парків, численні скверів, але за чисельністтю населення не поступається Рівному, трохи менше – 300 тисяч осіб. В Бидгощі 363 930 населення, але на утриманні перебуває 18 міських та лісопарків, 37 скверів, майже 120 паркових територій. У два з полвиною рази більшому за Рівне Лодзі нараховується 40 парків. Тож бачимо, як міста сусідньої Польщі не лише зберігають, а й розвивають паркові зони.
І очевидно, нашому місту є куди рости, щоби хоча б приблизно стати схожим на європейські міста сусідньої Польщі. А тим часом, на чергову сесію Рівненської міськради винесено десятки «земельних» питань. Рівне забудовують, часто химерними та естетично непривабливими спорудами, мало дбаючи про дітей, молодь і, власне, рівнян.
