Карантин красномовно продемонстрував згубність галузевих обмежень для бізнесу. Падіння економічних показників, закриття малих підприємств, кризові явища у бюджетній сфері – це лише початок списку сумних наслідків. Попри виділення мільярдних сум державного ковід-фонду на боротьбу з хворобою, фінансування основних витрат в цьому напрямку здійснюється на місцевому рівні. Це спустошує бюджети міст, гальмує реновації і головне – ставить під загрозу питання економічного зростання регіонів на найближчі роки. Рятувати муніципалітети центральна влада не поспішає. А отже, саме місцевим очільникам доведеться реанімувати спустошені бюджети. І зробити це можна лише за рахунок бізнесу, для якого державна підтримка сьогодні не менш важлива за кисень для ковід-пацієнта.
За чий рахунок хворіємо?
Каскад різнопланових локдаунів найбільше навантаження створив саме для місцевих бюджетів, позаяк компенсування витрат і субвенції для бізнесу, медицини і соціальної сфери в основному виділяються саме на місцевому рівні.
Міські очільники констатують, що гроші на кисневі концентратори для лікарень надходять саме з податків, від бізнесу.
“Але в той час, як президент і міністри віщають на камеру про якісь пільги і допомоги бізнесу, податківці нам прямо заявили, що штрафуватимуть за невиконання податкового законодавства, у тому числі за суботу й неділю. Керуючись податковим кодексом”, цитує мера видання zn.ua.
Шкода, але поки податкова “допомагає” погрозами, далі обіцянок урядова і президентська підтримка підприємців не йде.
Тим часом статистичні дані невблаганно демонструють руйнівні наслідки. Ринок праці за час першого повного локдауну скоротився ледь не в двічі. Скоротилася кількість працюючих підприємств, їхній обіг, а реєстрація нових ФОПів впала майже вчетверо.
Найбільший удар перенесли, як відомо, представники малого бізнесу. За даними Європейської бізнес-асоціації, третина опитаних асоціацією фізосіб-підприємців під час карантину втратили до 75% доходів. Але середній та великий бізнес у найбільш вразливих сегментах економіки також отримав серйозні наслідки. Кінотеатри, готелі, туристичні компанії, організатори виставок, ресторани та кафе, а також перевізники і будівельники стали найбільш вразливими під час коронакризи.
Фактично, економіку країни тримали на собі поштові оператори, освітні та медичні заклади. Саме вони, за даними Державної податкової адміністрації, сплатили найбільші податки у цей період.
Законодавча “підтримка”
Важливий аспект подолання бюджетних проблем – законодавче врегулювання. На жаль, і в цьому напрямку хизуватися не доводиться.
17 березня парламент ухвалив закон, яким скасував на два місяці податок на нерухомість і плату за землю. Асоціація міст України (АМУ) заявила, що сума втрат місцевих бюджетів за цими податками становить щонайменше 6,3 млрд грн. Альтернативний варіант вирішення питання, викладений у законопроєкті №3263 від 25.03.2020. не був ухвалений. Основна його ідея полягала у забезпеченні справедливого підходу до платників податків: органи місцевого самоврядування мали визначати найбільш постраждалі від пандемії галузі бізнесу і надавати їм пільги з місцевих податків і зборів (не індивідуально, а за галузями), а прибутковий бізнес, який не припиняв своєї роботи під час карантину, мав би платити внески. Однак голос місцевого самоврядування не був почутий.
Крім того у поточному бюджетному періоді вперше за останні п’ять років об’єднані територіальні громади не отримали субвенції на розвиток інфраструктури. Змінами до держбюджету ці кошти “зняли” на користь фонду боротьби з коронавірусом. Загалом внаслідок часткового та повного скорочення окремих бюджетних програм місцеві бюджети зазнали втрат в обсязі 9,65 млрд грн.
Ковідний фонд не фінансує пандемію
Все це було б логічним, якби коронавірусний фонд реально фінансував вирішення проблем. Але за даними Держказначейства, тільки за перші чотири місяці боротьби з COVID-19 з місцевих бюджетів здійснено платежів на суму 2,3 млрд грн. Тобто 72%, або понад дві третини всіх видатків на боротьбу з коронавірусом. Саме місцеві бюджети, на відміну від Міністерства охорони здоров’я, активно дофінансовують медичну галузь.
Дані з Порталу публічних фінансів щодо витрат Державного підприємства «Медичні закупівлі України», через які закуповується МОЗ, свідчать, що станом на 29 вересня 2020 року Міністерство охорони здоров’я витратило на закупівлі лише 44,2 млн грн (1,8%) із 2,4 млрд, виділених з Фонду боротьби з СOVID-19. Голова Рахункової палати України Валерій Пацкан 1 жовтня в ефірі Українського радіо заявив, що з ковідного фонду не закуплено жодного апарата штучної вентиляції легенів (ШВЛ). До слова, медики так і не дочекалися з державного бюджету обіцяних додаткових доплат до заробітної плати.
Левова частина навантаження по фінансуванню боротьби з пандемією лягла на місцеві бюджети. Так міста витратили на медикаменти втричі більше ніж держбюджет, вчетверо більше коштів з місцевих бюджетів було витрачено на медобладнання, перевезення медиків, харчування хворих, санобробка приміщень також, фактично, фінансуються на місцевому рівні. Про це свідчать дані Держкомстату.
Закономірно, що ковід-пандемія може відправити муніципалітети у довготривалу економічну кому, бо центральна влада приборкує вірус місцевими коштами. За даними АМУ обсяг втрат місцевих бюджетів вже нині становить 9, 65 млрд.грн. А якщо брати до уваги законодавче зрізання дохідної частини, ситуація видається ще більш загрозливою. Масштаб проблеми вражає, якщо розглянути її на прикладі конкретних міст. Скажімо, Чернігівський бюджет через пандемію вже недоотримав майже 100 млн. грн. За підсумками року ця цифра має зрости. Схожа ситуація і в Рівному. За даними ВРУ в місті спостерігається скорочення у багатьох галузях промислового виробництва, пандемія завдала серйозного удару по транспортній сфері, закладах суспільного харчування, туристичних організаціях. Значно скоротилося виробництво будівельної продукції.
Порятунок для муніципалітетів: ставка на розвиток
Зрозуміло, що місцеві очільники та переможці нещодавніх виборів в подібних умовах навряд чи зможуть втримати сталі темпи розвитку регіонів, котрі так впевнено нарощувалися останні роки. Отримуючи значну частину надходжень від державного бюджету у вигляді субвенцій та дотацій, місцеві бюджети не мають змоги вплинути на наповнення казни за цими статтями. Єдиним масштабним джерелом надходжень для муніципалітетів є податок на доходи фізичних осіб. А збільшити ці надходження можливо лише у разі ефективної підтримки підприємців.
Законодавство дозволяє містам приймати цільові програми орієнтовані на розвиток бізнесу і вони цілком можуть передбачати, скажімо, відшкодування відсотків за кредитами, ваучерну підтримку, або цільові програми для аграрного сектору.
Ще одним джерелом власних доходів є місцеві податки, серед яких вагому частку займає єдиний податок, що сплачується малим бізнесом.
Тобто єдина виграшна ставка нинішньому положенні – підтримка будь-яких видів підприємництва, що стимулюватимуть наповнення місцевих бюджетів.
Створення реально працюючих індустріальних парків як інфраструктурної підтримки для бізнесу, скорочення адміністративних бар’єрів та спрощення бюрократичних механізмів, перехід до ефективного електронного документообігу та автоматизація сервісів цілком може створити умови не лише для розвитку вже працюючого бізнесу, але і для генерації нових підприємств, котрі цілком можуть при розумному підході втримати економіку українських міст від колапсу, до якого їх щоденно та невблаганно наближає пандемія.
Олена ХОТЕНКО,
Голова ради Інституту податкових реформ, депутатка Рівненської міської ради
Також підписуйтеся на наш паблік у фейсбуці Rivne Online 2.0
Підписуйтесь на наш телеграм канал Рівне Online
Цікаві новини на інстаграм-спільноті rivne.online
