Примітка: блог – це ресурс, сайт, сторінка в мережі інтернет, де кожна людина представляє особисто себе, свої думки, інтереси, захоплення, знання чи будь що, що їй забагнеться.
“Вмілий лікар один від людей багатьох є вартніший –вийме стрілу і вигойними ліками рану посипле”. Гомер (8 ст. до н.е.), давньогрецький поет.
Ми часто бачимо проблему з одного боку. З моменту, коли цілий світ почав жити і боротися з пандемією COVID-19, на плечі медиків лягло чимало. Їм багато дістається і в більшості випадків, є за що. Сімейна лікарка Катерина Почтар на своїй сторінці у Фейсбуці пише чимало постів про коронавірус, про те, як долати хворобу, але особисто для мене, вона є уособленням позитивного і заспокійливого медика! Втім, їй теж накипіло. І я вважаю, що її варто підтримати, як і більшість медиків. На своїй сторінці у Фейсбуці Катерина Почтар написала черговий пост. Текст подаємо без змін (Ред.).
“Привіт. Пропоную Вашій увазі один день з життя сімейного лікаря. О сьомій вихожу з дома. Годину треба добиратися на роботу. Половина лікарів на лікарняному. Працювати треба за трьох.
Всі місця в електронній черзі розібрані ще тиждень тому. Екстрені випадки приймаємо поза чергою. Вибачайте, хто не зайшов до мене чітко у свій час. Коли є загроза для життя та здоров’я, ми мусимо робити виключення.
Весь цей час йде майже безперервний потік дзвінків. Брати трубку не маю права. Людина чекала більше тижня, щоб до мене попасти. Взяти та вигнати її у коридор та почати відповідати на дзвінки не можна. Це неповага.
Нарешті прийом закінчено. Переходимо до тих, хто під спостереженням. Це ковідні пацієнти плюс підозри. Сьогодні їх 84. Всім звичайно не зателефонуєш. Починаємо з найтяжчих ( так. Тяжких ми теж спостерігаємо. Вони часто відмовляються від госпіталізації) та тих, хто чекає на результат. Робочий день давно закінчився. Але треба ще продовжувати лікарняні. Сьогодні таких лікарняних 51. Самі себе вони не продовжать.
Думаєте можна йти додому? А як же ті 156 пропущених дзвінків? Може люди потребують допомоги? Треба перетелефонувати…
Хоча слово “треба” тут не зовсім підходить. Згідно чинного законодавства лікар має право консультувати пацієнтів по телефону. Право, а не обов’язок. Тому коли я консультую більше сотні пацієнтів в день у свій вільний час, це МОЯ ДОБРА ВОЛЯ. Я маю право замість цього бути вдома з родиною.
Близько восьмої вечора ще залишається пара номерів, на які ще не дзвонила… Заглядає в кабінет молодша медична сестричка. “Дмитрівна, ще довго будете сидіти? Скоро поліклініка закриється. Ідіть додому.” Так. Дійсно.
Дев’ять вечора. Нарешті вдома… Лежу обличчям в подушку. “Мама, я вечеряти хочу. Що у нас є?” Нічого. Що ти в обід їла, те і поїж. Думаєте можна відпочивати? А як же нічні дзвінки? Ооох. Ще забула про сотні повідомлень у всіх месенджерах.
Так ось… Ви вважаєте, що коронавірус не є загрозою та можна продовжувати жити так, як ми жили до нього? Пора знімати рожеві окуляри. Я не знаю, чи вистачає у нас апаратів ШВЛ, але персоналу первинки може “не вистачити”.
Вибачаюсь перед всіма, кому не так допомогла, як Ви хотіли. Я жива людина. Я не можу приймати мільйон пацієнтів у день та мільйон дзвінків у день. Всім моїм колегам бажаю сил та міцного здоров’я. Обіймаю вас усіх. Тримайтеся. Всім здоров’я”.
P.S. Дякую всім, хто написав на мене скаргу. Я скарг не боюся. Я працюю багато та добре. А скарги – це потрібна річ. Вони показують, що щось у нашій роботі йде не так. Та ТРЕБА ЩОСЬ МІНЯТИ. Впевнена, що сумісними зусиллями ми знайдемо вихід з даної ситуації.
Читайте також: На Рівненщині 555 нових випадків COVID-19, четверо людей померли
Також підписуйтеся на наш паблік у фейсбуці Rivne Online 2.0
Підписуйтесь на наш телеграм канал Рівне Online
Цікаві новини на інстаграм-спільноті rivne.online
