У Києві відбувся дводенний Міжнародний форум «Креативна Україна», мета якого – обговорення оптимальних шляхів підтримки розвитку креативної економіки держави.
Серед гостей та учасників форуму – представники української влади, чиновники ЄС та Великої Британії, відомі діячі креативних індустрій, викладачі Стенфорду і Гарварду, засновники та керівники провідних українських бізнесів, що працюють у креативному секторі економіки, повідомляють у Рівненській ОДА.
Одним із спікерів форуму став заступник голови Рівненської ОДА Сергій Гемберг.
У перший день форуму на секторальних модулях, присвячених кіно та індустрії моди, присутні поділилися ключовими тезами розвитку цих індустрій в умовах нової реальності. Другий день форуму розпочали із дискусійної панелі «Велика реставрація та можливості для інвестицій у регіонах».
Так, заступник голови Рівненської ОДА Сергій Гемберг презентував область, представивши нову концепцію «Рівненщини туристичної».
«Одною із найяскравіших візитівок нашого краю – є «Тунель кохання». Цей об’єкт відкрився за рахунок соціальних мереж та через них ми маємо акумулятивний ефект. За версією одного з найавторитетніших світових видань «Дейлі Телеграф» даний туристичний «магніт» увійшов у ТОП-10 найромантичніших місць світу. Також цю локацію для реклами використовує багато світових брендів. Саме це наштовхнуло нас переглянути стратегію і концепцію «Рівненщини туристичної» у цифровому «діджітал» напрямку», – розповів Сергій Гембег.
За його словами, перетворення «Рівненщини туристичної» відбулося силами місцевих гравців креативної індустрії. Для цього оновили брендбук концепції «Рівненщина туристична», залучивши новий яскравий дизайн, а оновили й сам бренд, який ідентифікує наш регіон.
Також згідно ініціативи голови ОДА Віталія Коваля – цей Рік промоції культурної спадщини Рівненщини. Адже наш край не тільки мальовничий, але й багатий на культурно-історичну спадщину.
«Наразі запрацював новий сайт RIVNE.TRAVEL, який є платформою для співпраці усіх, хто причетний до розвитку туризму. У рамках програми «Цифрове перетворення України», ми оцифрували майже сотню туристичних об’єктів краю і вони зараз є доступними у віртуальному 3D-турі на даному сайті», – повідомив Сергій Гемберг.
Також серед кампейнів спрямованих на популяризацію туристичних місць-магнітів регіону є промоційна кампанія #написала_листа, через яку ведеться діалог до інших областей та населених пунктів України, щоб вони відвідували туристичні перлини Рівненщини.
Ще одним досягненням – є цьогоріч представлений проєкт «Кулінарна спадщина». Він спрямований на пошук автентичних страв з кожного куточка області, а також виробників регіонального продукту. Відкриттям стали кулінарні експедиції Поліссям. На їх основі створили «Каталог автентичних страв», мета якого є популяризація поліської кухні до емоційного туризму.
«Нам вдалося досягти таких результатів, адже більшу увагу зосередили на написання проєктів. Акцент, який ми зробили на навчанні проєктному менеджменту дав хороший результат. А також стимулювали громадські організації та ОТГ дофінансуванням із обласного бюджету. Зокрема, в минулому році Рівненщина залучила тільки від «Українського культурного фонду» 19 млн грн., що дало змогу реалізувати багато культурних ідей. Та на цьому ми не зупиняємося і надіємося, що будуть втілені ідеї, які ми обговорили з Міністерством у рамках програми «Велика реставрація» на наступний рік», – підсумував свій виступ Сергій Гемберг.
«На прикладі Рівненської області ми можемо зрозуміти скільки можливостей та бажання ми маємо вкладати для розвитку привабливості нашої країни. Однією із форм є реалізація державно-приватного партнерства. Розпочинати потрібно із проєкту, маючи стратегію куди варто рухатися. Саме головне – це зусилля з поєднанням державних та приватних ресурсів, а також залучення громадськості для розвитку культурного потенціалу нашої держави», – резюмувала заступниця Міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк.
За її словами, перше завдання – це перетворення культури в основний ресурс розвитку України, це збереження і відтворення матеріальної та нематеріальної культурної спадщини як умова добробуту соціуму. Система державно-приватного партнерства набуває особливого значення, адже це довгострокові відносини, які визначають основну мету, спільну дію задля збереження об’єктів культурної спадщини. На сьогодні є два види – це договірне партнерство та інституційне. Інституційне партнерство в цьому випадку є на часі.
Також підписуйтеся на наш паблік у фейсбуці Rivne Online 2.0
