Антикризовий План заходів уряду дає надію на залучення масштабних інвестицій в економіку держави. Принаймні, якщо він буде прийнятий та буде розроблений дієвий алгоритм його реалізації, у інвесторів з‘являться нові стимули для того, щоб вкладати гроші в українські проєкти.
Магніт для іноземних коштів
Так чи інакше, урядовим планом пропонується розробити оновлену стратегію розвитку для України, де будуть визначені пріоритетні проблеми та сформована дорожня карта необхідних змін.
Логічно, що для реалізації амбітних цілей у залученні інвестицій, передбачається системне реформування податкової системи. Зокрема стимулювання інвестицій стане можливим через амністію капіталу для отримання додаткового внутрішнього інвестиційного ресурсу, а також заміну податку на прибуток податком на виведений капітал для заохочення реінвестування.
Звичайно, що відповідні зміни у законодавстві, вимагатимуть підтримки парламентарів, і, цілком можливо, ми почуємо голоси незгодних, але в умовах масштабного економічного спаду, бізнес сподівається на відповідальність і підтримку народних обранців.
До підготовки та реалізації інвестиційних проектів в Україні, урядовці пропонують активно залучати міжнародні організації.
Тим часом будуть врегульовані умови та особливості взяття довгострокових бюджетних зобов’язань в рамках здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії.
Для цього профільні міністерства навіть зобов‘язалися підготувати зміни до бюджету.
Також врегульованими будуть питання оподаткування деяких операцій в умовах дії концесійних договорів.
Питання розробки стимулів для інвестування в Україну має широкі перспективи, то ж список відповідних інвестпроєктів буде сформовано до 2023 року включно.
Держава також гарантує нефінансову підтримку інвестпрограм. Зокрема, консультативну допомогу, медіапідтримку, маркетинг та промоцію.
Цікавою новинкою може стати впровадження інституту так званого «е-резидентства» для ведення бізнесу з-за кордону онлайн.
Стимулюватиме уряд і створення регіональних кластерних програм та регіональних стратегій. Для цього чиновники залучать не лише локальні державні органи управління, а й представників бізнесу та університетів для створення регіональних інноваційних екосистем.
Розвиток «цифри» і науки
Логічно, що залучення коштів вимагає масштабного осучаснення інфраструктури. Саме для цього, запропонована стратегія цифрової трансформації держави.
Цікавою, але знову не конкретною ініціативою є підтримка розвитку інноваційних екосистем (наукові парки, бізнес-інкубатори, центри R&D й трансферу технологій) та інклюзивного доступу до ліцензійних прав на нові вітчизняні технології, створені за рахунок державних коштів. Цей пункт особливо привертає увагу, інтригуючи, бо жодних пояснень щодо реалізації таких новел уряд не дає.
Такими ж «обтічними» залишаються плани відносно відкриття наукових парків, що покликані комерціалізувати досягнення вітчизняних вчених.
Безумовно цікава урядова ініціатива за створення так званих Smart-міст для транспортного та комунального господарства, для системи охорони здоров’я та освіти, для допомоги особам з особливими потребами та особам похилого віку, для забезпечення безпеки і підвищення якості життя населення.
Звичайно, в аспекті інновацій уряд гарантує і широку підтримку освітніх програм. Та науково-дослідної діяльності. Особливо в галузі інформаційних технологій.
Крім обіцянки підвищити зарплату науковцям, можновладці врешті задумались над реформою застарілої моделі функціонування Національної академії наук України та запровадження пілотних цільових програм, які допомогли б наблизити науково-дослідну діяльність до потреб національних виробництв. Фактично, діяльність науковців планують переорієнтувати під потреби промисловості та підприємців.
Усі ці ініціативи виглядають цілком логічно і своєчасно, але багато з них вимагають конкретизації і пояснень, адже урядовий План має отримати підтримку депутатів, голосувати за «кота в мішку» народні обранці, сподіваюсь, не стануть.
Олена ХОТЕНКО
Також підписуйтеся на наш паблік у фейсбуці Rivne Online 2.0
