Карантин актуалізував фундаментальне питання для суспільства: дистанційна освіта лише тимчасова заміна навчанню віч-на-віч чи ми всі досягли того моменту, коли це можна вважати альтернативою подальшого розвитку. Тут відповідь неоднозначна.
Коли пандемія COVID-19 поширилася по всьому світу, більшість країн оголосили про тимчасове закриття шкіл. Проте потім в багатьох державах застосування сучасних інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій дозволила продовжити освітній процес. Раптом мільйони сімей потрапили в ситуацію, коли формат освіти змінився на дистанційне навчання.
У ці складні часи навчальним закладам по всій країні потрібно ділитися думками та знаннями про те, як найкраще пом’якшити ризики для всіх учасників навчання. Адже незабаром вступ до вишів. Експерти, освітяни, керівники навчальних програм обговорили практичний досвід Рівненської області на онлайн форумі «Освіта, ситуація з ЗНО та вступом до ВНЗ». Співорганізатором та модератором події була сенатор Європейського економічного Сенату EES, віце-президент АППУ Олена Хотенко.
Всесвітньовідома компанія Майкрософт відкрила свій офіс в Україні у 2003 р. А вже у 2009 наша держава стала учасницею Програми урядової безпеки Microsoft (Government Security Program). Реалізовувались досить успішно інші проекти. Нині значна увага приділяється розвитку «Office 365 Education», доступ до якої надається компанією безкоштовно школам та учням. Про особливості функціоналу програмного продукту, розповіла на форумі координаторка освітнього проєкту Майкрософт в Україні Ніна Кутузова. Йшлося і про зберігання та спільне використання файлів, і про веб-конференції у форматі HD, і про захист даних. Тож можливості співпраці зі школами досить великомасштабні.
Експерт напрямку «Освіта» аналітичного центру «Українського інституту майбутнього» (UIF) Микола Скиба виділив 5-ть необхідних компонентів рушіїв університетської системи: 1. Приріст нового знання через фундаментальні та прикладні наукові дослідження і поточну соціально-політичну аналітику. 2. Активні методи навчання, орієнтовані на студента і такі, що у підсумку допомагають студенту долучитися до творення знань. 3. Система захисту оригінальних результатів досліджень. 4. Система передачі знань і технологій, де вони стають продуктом або сервісом. 5. Формування умов для академічного підприємництва.
Підтримав доповідача і Віктор Мошинський (ректор Національного університету водного господарства та природокористування), який додав, що реформування освітнього процесу має полягати в наданні більшої автономії університетам: позбутись радянських атавізмів в організаційній роботі, навчальнному процесі, фінансовій діяльності. А це потребує змін на загальнодержавному рівні. До речі, свої пропозиції ректор передав Президенту Зеленському кілька днів тому.
Керівники шкіл Рівненщини Наталія Тарасевич та Сергій Терентьєв, теж вважають, що необхідно впроваджувати сучасні технологічні інструменти, адже таким чином школярі почуватимуться більш звично і впевнено у дорослому житті. Їх підтримав заступник начальника управління освіти і науки Рівненської ОДА Олександр Набочук.
На думку Олени Хотенко, коронавірус різко, але досить чітко продемонстрував, що ми живемо в глобальному світі. Це означає не лише глобальні можливості, а й глобальні проблеми. А для їх вирішення всім потрібна взаємна підтримка та скоординовані дії. Для цього і був проведений онлайн форум «Освіта, ситуація з ЗНО та вступом до ВНЗ».
Помилково вважати, що дана ситуація є винятковою, а після карантину все повернеться до попереднього звичного способу навчання і життя. Освіта є одним з найважливіших викликів. Навчальний процес після карантину зміниться суттєво. Питання в наступному: наскільки швидко керівники навчальних закладів, фахівці зможуть переорієнтувати освітній процес у новий формат.
Олена ХОТЕНКО
