Нещодавно перший заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін повернувся з лікарняного. Посадовець два тижні провів на самоізоляції через те, що інфікувався коронавірусом. Як і більшість публічних осіб, чоловік одразу відкрито заявив про свій діагноз.
Де підхопив вірус та як протікала хвороба, журналісти видання «Rivne Online» розпитали безпосередньо у самого Сергія Подоліна.
– Сергію Вікторовичу, скажіть, чи підозрюєте, де могли інфікуватися COVID-19?
– Є декілька варіантів. Проте основний – під час відвідування обласної лікарні. Ми приїхали туди в масках і рукавичках, а в захисні костюми переодягалися вже на території цього закладу. Наскільки відомо, навіть чув лікаря Комаровського, багато заражень відбувається саме в місцях, де люди переодягаються у захисні комбінезони, маски… Тому, мабуть, все ж таки інфікувався у лікарні.
– Як зрозуміли, що захворіли? Які з характерних симптомів проявлялися?
– Не було відчуття, що захворів. Але, усвідомлюючи, що маю родину – жінка, дитина, старша донька живе в Києві, але приїжджає до нас із чоловіком, і я щодня контактую зі своїми колегами, – якось інтуїтивно вирішив перевіритися. Спочатку зробили експрес-тести. У дружини та доньки був негативний результат, а мені порекомендували зробити ПЛР-дослідження. І ПЛР-тест показав позитивний результат. На всяк випадок на полімерно-ланцюгову реакцію перевірили й моїх рідних, отримали «негативчик». Потім перевірили «контактних» на роботі. І там інфікованих не зафіксували. Я відчував відповідальність за тих, хто поруч і, як показав кінцевий результат, я не помилився: вчасно перевірився і нікого не заразив.
– Отримавши позитивний результат, Ви вирішили піти на самоізоляцію. Як готувалися до цього періоду?
– Перед тим, як піти на самоізоляцію, повідомив про це голову ОДА – Віталія Станіславовича (Віталій Коваль – авт.). Сім’я одразу ж переїхала на дачу. Я залишився дома сам.
– Як протікала хвороба?
– Характерних симптомів, зникнення смаку чи задишки, не було. Отримавши позитивний результат, за рекомендацією лікарів Рівненської ЦМЛ обстежив легені. КТ показало, що все добре. На другий-третій день хвороби підвищилася температура, щоправда, максимум до 37,5 градусів. Зранку все було добре, вдень – температура, а до вечора знову все в нормі. Проте весь період, мінімум 14 днів, певні процеси відбувалися. Відчувався дискомфорт в організмі. Якихось дуже негативних симптомів не було.
– Доки були на самоізоляції, Вам призначали медикаментозне лікування?
– Так. У мене є сімейна лікарка, з якою ми постійно контактуємо, наша подруга Тетяна Шевчук. Це хороший фахівець, який консультує нашу родину. На період, поки хворів, вона призначила мені чотири чи п’ять препаратів: антивірусні, вітамін С, для шлунку, печінки. Тобто профілактичні препарати, потрібні для того, щоб організм нормально функціонував.
– Наскільки було просто, чи навпаки – не просто, сприйняти свій діагноз? Які емоції (настрої) тоді домінували?
– Скажу так: скільки ми прочитали і те, що відбувається з коронавірусом, то це, звичайно, було не дуже приємно. Але ж я, все-таки – чоловік, тому не «розкис». Оптимізм завжди був присутній. Рятувало те, що в дочки й дружини вірусу немає. Також всі мої колеги, які пройшли тестування як контактні особи, не були позитивними, це підняло мені настрій, що я вчасно зорієнтувався і пішов на самоізоляцію.
– Як близькі сприйняли новину про Ваше захворювання?
– Після того, як я поборов COVID-19, дружина написала один пост у фейсбуці, де розказала про всі етапи хвороби. Але коли я ще не мав результату ПЛР-тесту, на одному з місцевих «інформаційників» з’явилася новина, що я захворів. Інформацію оприлюднили після результатів експрес-тесту, який вірус не підтвердив, а просто показав незрозумілий результат. Це було не приємно… Тому що мої батьки, дружина, діти – все це читають. В першу чергу, дуже сильно почали хвилюватися вони. Переживали за мене…
– Як, власне, Ви провели ці два тижні?
– Жив у будинку один. Зі мною була наша собака Лілу – йоркшир-тер’єр, два папуги та рибки. Крім того, іноді приїжджав водій, привозив продукти. Часом щось домашнє приносили батьки, залишали під дверима, а я потім забирав. Згодом стала приїжджати дружина, заходили друзі. За 7-8 метрів стояли від мене, так ми спілкувалися. Багато дзвонили, підтримували… Це було дуже приємно. Також вирішував певні робочі питання.
– Доки Ви були на самоізоляції, в місті ширилися чутки, що, начебто, Сергій Подолін насправді не хворий. Мовляв, Ви просто скористалися можливістю, аби піти на лікарняний. Що скажете з цього приводу?
– Я ніколи цього не підтверджу. Бо я не такий. Коли ще працював у Рівненській РДА, за більш як десять років взяв один чи два лікарняні. А тут піти на лікарняний на 15 діб? Точно не про мене. Тому це камінь не в мій город.
– Дякую за розмову! Залишайтеся здоровим!
