Примітка: блог – це ресурс, сайт, сторінка в мережі інтернет, де кожна людина представляє особисто себе, свої думки, інтереси, захоплення, знання чи будь що, що їй забагнеться.
Коли мені погано я завжди слухаю «Скрябіна». Сьогодні якраз такий вечір (17.04.20). Не знаю яким чином, але Кузьма у своїх піснях завжди спонукав до роздумів і якихось дій. Коли слухаєш його композицію «Мам» – відразу хочеться зателефонувати найріднішій людині, «Старі фотографії» – згадуєш бурхливі роки і справжніх друзів, яким знову ж таки хочеться подзвонити. Не знаю, як Кузьмі це вдавалося, але він був своїм хлопцем для мільйонів українців – від високопосадовців до звичайного перехожого незнайомця! Мені завжди хотілося бути теж своїм хлопцем для всіх!
1.Коли амурні справи множаться на нуль!
Жінки… Справа всього мого життя. Пізнавати їх, захоплюватися ними, кохати їх. Це моя кара мабуть така. Ресторан, бар – не важливо, звичайна «скука», але кожен раз я ловлю себе на тому, що кажу дівчині, яка вона прекрасна – тому, що це правда. Кожна жінка красива по-своєму, в кожній щось є: посмішка, вигин, таємниця… Ви дивовижні створіння! Втім потім настає ранок і я розумію, що вже не такий веселий як вчора, а вона пішла. Дивно, що ті, ким я до безтями захоплююсь, роблять мені до чортиків боляче. Так, ви не повірите, але десь в глибині душі за маскою «роздовбая» і «пофігіста» є інший чоловік – той, якому не байдуже і дуже боляче! Десь у цьому житті, я щось явно роблю не так по відношенню до дівчат! Бо якимось дивним чином вони на мене впливають. Мені здається, заради них я готовий на все. І оцей мій підлітковий авантюризм, як показує практика ,завжди грає злий жарт – мене використовують, їздять на мені і в кінцевому результаті ти прокидаєшся один і нікого поруч немає…
2.«Пізальє» – відчайдушний крок у нескінченність!
Інколи мені здається, що такі вечори як цей, ніколи не закінчаться. В такі моменти починаєш розуміти, що ти дійсно у цьому світі випадковий чувак, як співав все той же Кузьма. Важко зрозуміти, чому тебе не розуміють (недостатня мовна грамотність). Ти ж наче стараєшся, рвеш «пукан» (варто пояснювати що це?) аби догодити всім, навіть не вимагаючи ефекту бумеранга для себе. А тебе просто юзають, а потім роблять підлість. В кінцевому результаті, ти ще й виходиш «хрєном моржовим»! І це мабуть не закінчиться ніколи. Можливо це я сам дозволяю іншим так до себе відноситись? Цілком вірогідно, що так і є. І від цього всього ти приходиш у патову ситуацію. Ти маєш зробити крок, але по суті його немає куди робити. Втім, завжди є Пізальє – відчайдушний крок у нескінченність!
3. А насправді все за****ь – «Не вешать нос…»
Якщо відкинути всі романтично-ідіотичні «соплі», то ви скажете: «Чувак», бабу тобі треба. Можливо й так, а може і ні. Біс його знає, що треба випадковому чуваку у цьому світі. Як не крути, а завтра настане ранок, я прокинуся і буду далі дивуватися цьому світу і радіти життю. Потім викурю цигарку і піду знову показувати того іншого чувака, в якого немає переживань, в якого все просто і стабільно: гумор, «розпіздяйство» і відкритість! Життя прекрасне не дивлячись ні на що. Посміхайтеся, радійте, кохайте і не будьте лицемірами.
Фото ілюстративні
