Примітка: блог – це ресурс, сайт, сторінка в мережі інтернет, де кожна людина представляє особисто себе, свої думки, інтереси, захоплення, знання чи будь що, що їй забагнеться.
Сайт “Rіvne online” продовжує вас знайомити з творчістю мешканців нашого міста. Сьогодні, свій клінарний блог презенує людина, яка не залишить читачів байдужими. Ladies and gentlemens, зустрічайте – Вікторія Івченко.
Для тих, хто просив мене писати) не судіть строго) («не судіть мене»» – гарний гумористичний підтекст від без п’яти хвилин, адвоката. Ред. )
Захотілося мені кави ☕️
Пішла на кухню – столицю нашої квартири, і вже там зрозуміла, що каву вдома я не п’ю… але я ж Овен, а Овени легко не здаються)
Знайшла какао, дістала з холодильника молоко, ще на ходу захотілося тостів французьких (це коли батон обмочують в збитому яєчку з молоком і обсмажують на вершковому маслі, можна ще підсолити). (навіщо та лірика? на салові «забабахала» яєчко тай все. Ред.)
Продукти надихнули на шоколадні млинці, тому за 2 хв перший вже смажився, а мозок швидко придумував начинку) ??? тільки морожену, разом з вишнею витягла ще смородину і порічку на компот)
І тут майже все ідеально – компот вариться, вишня розігрівається з цукром, млинці виходять тоненькі, до них тільки сметану збити з ванільним цукром. (мабуть смачно? Принаймні звучить смачно. Ред)
Сметани лишилося достатньо – то чому не зробити до неї вареників? ??? (а чому не зварити до неї зеленого борщу?)))) Ред.)
А далі як в тумані – картопля вариться, збоку поставила тушкувати капусту, а оскільки родом я наполовину з Конотопу, то там зі мною поділилися секретом найсмачніших голубців і капусти. (Розумничка, зіграла на випередження. Ред)
Поки готувала все до вареників, вирішила звільнити місце в морозилці, адже об’єми наготовленого уже могли забезпечити безперебійне сидіння вдома під час навіть продовженого карантину. (Сподіваюся, це не прочитають діти з Африки. Ред.)
Тому з морозилки було звільнено: куряче філе, пакет зі спаржевою квасолею і ще порцію грибів – на всяк випадок, кудись знадобиться ?
На звільнення поступило відразу замовлення – нагетси, ну і спаржа, чомусь моє дитя її обожнює) Але чомусь з того філе вийшла ще невеличка каструлька бульйончику з травами. (Боже дамочко, Ви такі нестабільні. Ред.)
Вареники уже були зліплені, а начинка ще лишилася. Тепер увага! Питання: що роблять господині в таких випадках? (Ліпити чи не Ліпити? Кулінарне “мать його” питання? Ред.)
Зазвичай, замішують ще тісто. Але ж у нас форс-мажорні обставини, перед оголошенням карантину всі швидко перекваліфікувалися в пекарів і позмітали по засіках все борошно в супермаркетах) (А гречка, туалетний папір і пляшка ігристого? Я з таким набором ходив на своє перше і останнє побачення в житті. Ред.)
Тому було прийнято рішення зробити ще зразів – картопля лишилася, гриби і капуста – одні з найсмачніших начинок.
За 2 години перебування в столиці Квартири я пила своє холодне какао з млинцем з вишнями і підводила підсумки: морозилка забита варениками і зразами, на вечерю сьогодні – вареники, 2 види, зрази, 2 види, бульйон, нагетси, спаржа і компот ❤️ (Виходь за мене! Ред.)
Ну і посудомийка виспівує мені оду!
Здається, по закінченню карантину я зможу влаштовуватися кухарем ???
Попила, називається, кави ☕️ (Захотілося їсти читачі? Всім смачного! Ред.)
