Ліану Диновську в Рівному знають, як відомого юриста, соціально активну та позитивну людину, котра чимало власного часу витрачає на допомогу людям. Тож наша редакція вирішила зустрітися з нею аби поговорити про закулісся її життя.
Ти в Рівному впізнаваний, навіть дуже, юрист. П’ять характеристик, які кажуть, що ти хороший юрист в своїй сфері.
Мене знають як соціального юриста. В Рівному людей, які працюють взагалі в юридичній сфері багато. В мене своя сфера – це цивільне право. Цим можуть займатися не всі. Все тому, що робота має приносити гроші. Така в мене є. Також в мене є і вільний час. Тому допомагаю людям, бо вважаю це своїм суспільним обов’язком. А які якості – це наполегливість, безстрашність, доброта, бути хорошим психологом. Вийшло чотири пункти. Думаю, що достатньо.
Робота така, що працюєш з незахищеними верствами населення. Бувають і погрози. Часто?
Взагалі ні. Якщо говоримо про прямі погрози, то разів чотири точно було. Якщо ж говорити про різне коментування і розмови, що можуть щось зробити, то не завжди вони це реалізують. Є і такі, що мають певні образи і їх ховають в собі. Того я таких більше боюсь. Вони своє надумують і не знаєш, де воно може потім вийти.
Страшно було в ті чотири моменти життя, коли погрожували?
Не страшно. Я завжди знаю, що ми всі ми люди і всі живемо на одній землі. Потрібно бути добрішими і з тобою траплятимуться хороші моменти. А з негативом всередині жити важко.
Ви з Любов’ю Романюк підняли не дуже популярну тему насильства сім’ї. Є проблеми, що чоловіки себе ведуть не дуже порядно відносно жінок. А наскільки часто і в якій формі жінки роблять насилля над чоловіками?
Реально, це існує і це не поодинокі випадки. Фактично, жінки і б’ють чоловіків. Є ж такі дівчата, які кремезні, а хлопці фактично чи менші, чи спортом не займалися, або ж взагалі нормально вихований і не вміє піднімати руку на жінку. Багато моментів, як юрист, я не маю права розголошувати, але таке дійсно є. Може бути і психологічне насильство чи маніпуляції через дітей. Це власне, актуально, коли пара розлучається і дитина використовується як метод тиску. Тут і дитина травмується. З нею вже має працювати психолог. Закордоном це нормальна практика – спілкування з конфліктологом і так далі. В нас цього майже нема.
Тут така цікава ще ситуація виходить по реакції суспільства. Якщо чоловік в сім’ї ображає жінку, то суспільство це обурює в публічній площині, люди об’єднуються і якось пробують допомогти вирішити дане питання. Як що ж жінка насильство здійснює над чоловіком, то в загальному, це чомусь викликає багато насмішок і якраз зі сторони “слабкої статі”. А насправді це велика біда.
В тебе четверо дітей. Це велика сім’я. Чимало пишеш на своїй сторінці Фейсбуку, що якраз по домашньому насиллю на термінову допомогу ви і вночі виїжджали. Важко встигати і людям допомогти і працювати і з сім’єю справлятися?
Звісно важко. Бо в зранку треба вставати. Кожний день о шостій підйом. Бо дітей потрібно в школу зібрати. Це як мінімум. Важко і психологічно, бо постійно стикаєшся з негативом. Болісні переживання, коли на власні очі бачиш ці конфлікти, сльози і так далі. Тому і хочеться допомогти, тому і їдемо.
Якщо так розібратися то через себе пропускаєш дуже багато негативу. А як розслабляєшся, відпочиваєш від отакої праці?
Ходжу на танці, провожу дуже багато часу з дітьми. Кожні вихідні спільний час з сім’єю. Звісно є форс-мажори, але максимальне спілкування з близькими.
Ще ти і подорожуєш багато. Це теж релаксація. Тому питання просте. Місце, яке тебе найбільше вразило позитивом, місце яке ти відвідала і тобі не сподобалось і місце куди хочеш поїхати.
Найбільше вразила остання поїздка в Шрі-Ланку. Я в захваті. Люди неймовірні. Природа просто казкова. Культура дуже цікава. Взагалі там привітні до туристів. Тож, це тільки позитив. Ми ще й спробували місцевий колорит напряму – і через громадський транспорт місцевий і кухню, і так далі. Дуже прониклася.
Повертатися не хочу у Венецію. Там була три дні і не могла дочекатися, щоб швидше звідти поїхати. Тут не повезло, бо якраз піднялась вода і запах був жахливий, багато сміття. І враження справила Венеція не дуже. Звісно там гарно, але оцей момент дуже зіпсував поїздку.
Куди хочу і планую поїхати? Та скрізь, в кожну країну. А якщо зконцентруватися, то це буде країна з природою. Це знову ж відголоски Шрі-Ланки. Напевне в Занзібар поїду.
А екзотичні країни це і екзотична кухня. ТОП-3 найнезвичніших страви які куштувала?
Їла скорпіона в Техасі в США. Там вони є і смажені і в цукерках. Змію їла. Ну і третя, ненавмисно спробувала якихось жуків на Шрі-Ланці. Я їх їла, бо подумала, що це маленька рибка, як наші анчоуси. А коли нормально так з’їла, то побачила там щей лапки якісь. Не знаю які то жуки, але вже як є.
Приблизно третина твоїх постів у Фейсбуці пов’язані зі спортом. Якісь заходи, змагання, особистості. Так любиш спорт?
Люблю спорт. Перше – це в мене діти займаються в секціях, тому і часто буваю на різного роду змаганнях і зустрічах. А взагалі-то і сама активно займаюсь. Як вже казала, я танцюю. А раніше я займалася самбо, легкою атлетикою дуже серйозно. Ще і в дитинстві я дуже хотіла потрапити в балетну школу. Я готувалася і відбір в спеціальну школу я пройшла, але не пустила мама.
А діти в мене спортивні. Займалися і займаються танцями, боксом, ММА, плаванням, дзюдо.
