Інформаційна війна стала невід’ємною складовою сучасних міжнародних конфліктів. кремль активно використовує не лише державні та підконтрольні ЗМІ, а й мережу проросійських політологів і лідерів громадської думки для просування своїх наративів як всередині України, так і у цілому світі. Вони відіграють ключову роль у формуванні суспільної думки та легітимізації російської пропаганди, маскуючи її під аналітику та об’єктивне бачення міжнародних подій. І серед них є ті, хто доволі успішно пускає димову завісу патріотизму перед тою частиною суспільства, яка готова сприймати таких персонажів лише за те, що вони вміло маніпулюють фактами та вдало імітують любов до Батьківщини і готовність пожертвувати своїми інтересами заради неї. Про таких гауляйтерів українського медійного простору ми і поговоримо. Вмикайте VPN, щоб мати змогу зайти до інформаційного табору ворога.
росія використовує різні механізми впливу, як то створення або підтримка проросійських «експертних» платформ, вербування західних політологів та інтелектуалів, широкі дезінформаційні кампанії через лідерів громадської думки, розвиток фабрик тролів та ботоферм у соціальних мережах. У комплексі це все перетворюється на доволі потужну інформаційну зброю. Інститут країн СНД, Російська рада з міжнародних справ та аналогічні структури видають дослідження та публікації, що виправдовують російську зовнішню політику. І так, їхні висновки доволі часто поширюються у міжнародному дискурсі.
Але все ж основною складовою кремлівської пропаганди є вербування блогерів, журналістів, політиків, експертів різного ґатунку та громадських активістів. Ці «актори» діють через аналітичні центри, ЗМІ, соцмережі та міжнародні форуми, поширюючи вигідні для рф наративи. Звичайно, фундаментом таких взаємовідносини є фінансові стимули – ідейних дезінформаторів серед них майже немає. А за отримані гроші ці особи створюють ілюзію «незалежного» аналізу та ретранслюють саме те, що потрібно ворогу України. Переважно маскуючи свою страву з інформаційного лайна соусом патріотизму, волонтерства, гуманітарних ініціатив чи опозиційності до чинної влади.
Якщо вміти читати між рядків, та проаналізувати їхні матеріали на сайтах, дописи у соцмережах та прямі ефірі, можна виокремити кілька ключових функцій:
▪ Легітимізація дій росії. Виправдання агресивної політики кремля як в Україні, так і в інших країнах.
▪ Активна критика та дискредитація чинної влади в Україні. Разом з цим у комплекті йдуть підрив довіри до українських інституцій, дестабілізація суспільства та послаблення національної єдності.
▪ Послаблення західного консенсусу. Вплив на суспільну думку в країнах Євросоюзу та США, спрямований на зменшення санкційної та військової підтримки Україні.
▪ Формування антиамериканських та антиєвропейських настроїв шляхом поширення тез про «занепад Заходу» та «деградацію ліберальної демократії». Це було мейнстрімом до того, поки Трамп не прикрасив Овальний кабінет золотими фігурками.
І одну з основних ролей з розхитування українського човна відіграють ті, хто отримав від співвітчизників певний кредит довіри. І їм, власне, байдуже, чи зможуть вони повернути цей кредит. Адже батьківщина таких людей, як Вадим Новинський, Кость Бондаренко, Ігор Мосійчук, Андрій Деркач, Олександр Дубінський, Владислав Сидоренко, Віталій Дикий, Мирослав Олешко та ін., знаходиться там, де йдуть дощі з російських рублів та переважають циклони «сірого» спонсорства. І хоч інформація про зв’язки цих осіб та ресурсів з російськими спецслужбами часто базується на розслідуваннях журналістів та заявах офіційних органів, але не завжди підтверджена судовими рішеннями, вони самі не надто переймаються тим, аби маскування було стовідсотковим. Вони гібридні воїни кремлівської тіні, яку Спаська вежа кидає на Україну.
Православний колабораціонізм
У далекому 1963-му на Новгородщині народився Вадим Новинський, якого Вікіпедія називає українським проросійським політиком. Олігарх, депутат Верховної ради України трьох скликань, колишній член «Партії регіонів» та «Опоблоку», який навіть представляв нашу країну в Парламентській асамблеї Ради Європи. Після початку повномасштабного вторгнення Новинський склав повноваження депутата та втік за кордон, аби вже звідти мати змогу вести діяльність, яка підриватиме суверенітет України та слугуватиме підтримкою кремля для досягнення політичних цілей.
Переховується Вадим Новинський, який у базі «Миротворець» зазначений як агент впливу РПЦ на прізвисько «Сука православная», недарма: на початку цього року ДБР у співпраці з СБУ оголосило йому підозру у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі. Слідство встановило, що куратор рпц в Україні ще з 2014-го активно просуває російські наративи, а також активно формує в суспільстві антивладні настрої та виправдовує агресію росії. Чиї накази виконував Новинський? Безпосередньо патріарха рпц Кирила Гундяєва. Підпорядкований він головному фсб-шнику в рясі не тільки політично, але й ієрархічно, адже Вадим Новинський дияконом московської церкви, котрого висвятив сам Онуфрій.
Усього наведеного вище достатньо для того, аби мати уявлення про цю людину. Але список його «подвигів» можна продовжувати: саме Новинський був посередником між Януковичем та митрополитом УПЦ МП Володимиром Сабоданом, особисто літав до патріарха Ворфоломія у Стамбул і просив відмовити у наданні Україні Томосу – духовної незалежності. Українське громадянство олігарх отримав згідно указу Януковича за так звані «визначні заслуги перед Україною», тобто за розвиток агентурної мережі російської церкви в Україні. Подейкують, що це було зроблено за поданням тодішнього міністра економіки Петра Порошенка.
Після перемоги на проміжних виборах до Верховної Ради у 224 окрузі в Севастополі стало відомо, що фінансово-промислові групи «Смарт» Вадима Новинського та СКМ Ріната Ахметова перерозподілили свої фінансові активи, передавши свої пакети акцій до компанії «Метінвест», засновниками якої були все ті ж Ахметов та Новинський. Про що свідчила така консолідація? Про спільні інтереси та цілі, а також про єдиного господаря у цих осіб – москву. А Новинський тим часом офіційно став ще одним потужним агентом-лобістом, який працює на нарощування таємних кремлівських кас.
В травні 2024-го відділ зовнішніх церковних зв’язків московського патріархату написав про те, що митрополит Волоколамський Антоній взяв участь в урочистостях з нагоди освячення в місті Лімасолі храму святителя Миколи Чудотворця, побудованого для потреб місцевої російськомовної громади. Був помічений на заході і Вадим Новинський зі всіма атрибутами чекіста у ризі.
Як народний депутат України Новинський подав лише два законопроєкти: 1104-й пропонувалося ускладнити можливість переходу общин з однієї церкви у іншу, а 1107-й встановлював кримінальну відповідальність за перешкоджання діяльності релігійних організацій.
Була ще змова з метою витіснити колишнього митрополита Володимира Сабодана із заміною його на більш лояльного лідера УПЦ МП, а також спонсорство проросійської акції «Безсмертний полк» у Києві. Також Новинський називав війну на Сході України «громадянським конфліктом», виступав за прямі перемовини з російськими терористами та був одним із нардепів, які голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.
У 2013 році американська громадська організація «Центр перспективних оборонних досліджень» опублікувала звіт «Одеська мережа: досвід відстеження посередників при продажу російської і української зброї» про секретний український порт «Октябрьск». У документі йдеться про те, що росія зберегла контроль над портом на околицях Миколаєва, через який і вела торгівлю зброєю. За твердженням представників США, де-факто порт контролював Вадим Новинський. Це частково пояснює залучення до інформаційних атак анонімного телеграм-каналу Absolution Leaks, про який ми згадаємо нижче, і який також веде свій «родовід» з Одеси.
Свита Новинського: хто живе за російський кошт
Нещодавно Дмитро Корчинський оприлюднив список осіб, що працюють на рф. Він просто виніс у медійне поле те, що показав би доволі простий аналіз діяльності фігурантів його списку. І одним із посіпак Вадима Новинського лідер політичної партії «Братство» називає Костя Бондаренка. Останній мешкає у Цюріху, де іподиякон Новинський служить у «храмі воскрєсєнія хрістова Корсунської єпархії московської лжепатріархії».
Як відомо, вся «ватна» еміграція проросійських діячів, які регулярно натягають на себе українські вишиванки, зосереджена у Відні. У столицю Австрії частенько навідується і Кость Бондаренко, котрий не просто підбирає для кремля спікерів, але особисто готує їм тези. І платить їм за це кривавими рублями від Новинського та ефесбешного Деркача. Серед «дрібніших потвор», яким платить (а по факту недоплачує) Бондаренко, фігурує і Ігор Мосійчук, про якого трішки згодом.
Коли пересічний українець дивиться аналітичне політичне шоу або ефір із запрошеним експертом, то Кость Бондаренко може переконати його, по-перше, у своїй компетентності, а, по-друге, у своїй палкій відданості інтересам України. Нічого дивного, адже досвіду, який дозволяє йому добре заробляти на маніпуляціях, псевдопрогнозах і російських вкидах, більш ніж достатньо.
З часу виборів 2004 року він послідовно просував інтереси «донецьких». Потім брався завищувати рейтинги партії Тігіпка, піарив Наталію Королевську, ставав на захист Льовочкіна і навіть відбілював кримінального авторитета, а по сумісництву соратника Януковича – Юру Єнакіївського.
Після Революції Гідності підприємливий Бондаренко ліг під ОПЗЖ, медитуючи на ефірах ахметівського каналу «Україна». Справа у тому, що Україна у кожного своя – так, фамільяр Новинського тісно співпрацює з російським виданням Украина.ру, яке входить до складу медіагрупи russia today.
За рік до повномасштабного вторгнення Кость Бондаренко записав низку лекцій про ОУН, УПА та загалом український націоналізм російською мовою. І, увага, зробив він це разом з проросійським пропагандистом Анатолієм Шарієм.
Для Костя Бондаренка нічого не змінюється: він методично просуває кремлівські байки: маніпулює темою затримки поставок зброї від західних партнерів, яскраво описує українську злочинність у Європі, наполягає, що Україна здійснила історичну помилку, підтримавши білоруський народ, а не Лукашенка, не вірить в політичну конкуренцію в Україні після війни, критикує законопроєкт про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних з москвою, виступає проти запровадження в армії вітання «Слава Україні!» – «Героям слава!», вважаючи його ревізіоністським, пускає піну, коли хтось нехтує роллю срср у Другій світовій, переконаний, що Крим для України втрачений назавжди, а також вважає Києво-Печерську Лавру фатальною помилкою Зеленського, якого називає «жертвою революції».
Кость Бондаренко продовжує «експертно» коментувати події в Україні на проросійських майданчиках (Клименко Тайм, Політека та Шелест), виказує симпатії колишнім регіоналам і створює скептичні прогнози стосовно України для російських медіа.
Зрадники, «ждуни» та втікачі під прапором «Української Всесвітньої Асамблеї»
У листопаді 2024 року у тому ж Відні була створена так звана Українська Всесвітня Асамблея (УВА). З гучного тут тільки назва і заяви її представників, серед яких і Кость Бондаренко. Ні офіційного сайту, ні, тим паче, якихось впливових подій на міжнародній арені. До речі, народження цього левіафану проросійських міньйонів урочисто рекламувало «міжнародне детективне агентство» ABSOLUTION на своєму анонімному телеграм-каналі, який пов’язують з Костянтином Шпільовим – одеситом, котрий у 2011-2013 рр. працював в Адміністрації Президента України під керівництвом Сергія Льовочкіна, а у 2014-му балотувався в нардепи від «Опозиційного блоку». Сам себе Шпільовий позиціонує як СЕО ABSOLUTION. А ще він є засновником фейко-метального сайту 368.media, який дуже полюбляє згадувати Ігор Мосійчук. Останній теж є представником УВА.
Домен 368.media було зареєстровано наприкінці 2014 року. На сьогоднішній день сайт «хоститься» у Латвійській компанії Dominant Plius, UAB, очолюваній Володимиром Губаренко. Людина з таким самим ПІБ та реєстрацією ФОП з відповідними КВЕДами зареєстрована у місті Мерефа, що на Харківщині. Сайт розроблявся на програмному забезпеченні WordPress, і локалізація його «адмінки» написана анлглійською, російською та польською мовами. Ще один нюанс – веб-архів почав активніше архівувати сайт за місяць до повномасштабного вторгнення. Так буває, коли сайт стає «живішим»: частіше публікує матеріали чи іншим чином стає активнішим. Напрошується висновок: росія мала швидко окупувати Україну, тому сайт мав зробити основним споживачем свого контенту польських громадян. До того як стати начебто всеукраїнським сайтом, 368.media мав чітку регіональну приналежність – він був одеським. Раніше був розділ окремо під Одесу і адреса була вказана 65012, ул. Уютная 13, офис 33, за якою було зареєстровано багато юридичних осіб. Зараз на сайті вказана Київська адреса БЦ «Леонардо».
До того як позиціонуватися всеукраїнським сайт був більше одеським. Раніше був розділ окремо під Одесу і адреса була вказана одеська: 65012, ул. Уютная 13, офис 33. За цією адресою були зареєстровано багато юридичних осіб. Зараз на сайті вказана Київська адреса БЦ «Леонардо». 368.media неодноразово ставав об’єктом критики різних громадських об’єднань та ЗМІ: колектив сайту дружньо попереджала Комісія з журналістської етики, ставав фігурантом дослідження інформаційного ринку Одеси.
Цікаво, що домен сайту ABSOLUTION, який можна читати англійською, італійською та російською мовами, зареєстрований в Естонії. За цією ж IP-адресою зареєстровані ще два сайти – netolab.com та glavtrest.com. І усі вони дуже схожі за діяльністю (навіть логотипами).
«Главтрест» вказує контактний імейл [email protected], і пов’язаний він з тим самим Шпільовим, про що свідчать дані компанії Опендатабот.
Не будемо сперечатися, є в складі УВА і достойні люди, яких просто використали у якості маскування. А от якщо уважніше придивитися до ядра цієї організації, то «українців з усіх куточків світу» представляють: прислужник Медведчука та путінського режиму Кость Бондаренко, дестабілізаційний рупор кремля втікач та ухилянт Ігор Мосійчук, колишній народний обранець і член президії політради Партії Регіонів Олександр Марченко, втікач Валерій Карпунцов, який був чиновником у часи Януковича, а також утікач-адвокат Юрій Демченко, котрий з-за кордону навчає українців ухилятися від призову та систематично дискредитує не тільки ТЦК, але й ЗСУ.
Ми зробили поверхневий аналіз публікацій та ефірів усіх цих дійових осіб, та дійшли висновку, що вони працюють по російській методичці, виконуючи колективне завдання. Головні їхні меседжи полягають у тому, що українська влада втратила легітимність, вибори в Україні мають відбутися за будь-яку ціну і якнайшвидше, а капітуляція – це єдиний для українців вихід.
Гроші на свою всесвітньо-українську авантюру «ждуни» в еміграції взяли у такого собі Сеяра Куршутова – колишнього українського громадянина, а тепер росіянина, який керував «Офісом контрабанди» і був «правою рукою» одіозного Олександра Грановського. Куршутов, який фігурує у базі «Миротворець», дуже хоче повернутися на ринок української контрабанди, а для цього йому потрібна зміна влади (російський наратив). Ось він і використовує зрадників в екзилі, паралельно розповсюджуючи фейки у телеграм-каналі «Тьомний рицарь» разом зі Свєтою Крюковою і фінансуючи ще одного «майбутнього президента» – Олексія Арестовича.
Членами цієї організації є і нескандальні представники українського політикуму та наукових кіл. Справа у тому, що і тут спрацьовує «методичка» кремля. Вони використовують для наповнення подібних структур різні стратегії – від грошей і компромату, до залучення «ідейних» та «ображених» на чинну владу. І такі люди з відносно незаплямованою репутацією необхідні саме для того, аби легітимізувати колишніх корупціонерів, на кшталт Ігоря Мосійчука, які, незважаючи на те, що паплюжать усе українське, все ще мріють прийти до влади в Україні.
Багато хто з втікачів сьогодні мешкають саме в Австрії. Феномен «віденської опозиції» та концентрацію проросійських діячів з України у країнах ЄС, таких як Австрія, доволі легко пояснити.
По-перше, наприкінці вересня вперше в історії цієї країни на парламентських виборах перемогли відверті друзі росії – Австрійська партія свободи (АПС). Після анексії Криму ця політична сила відкрито стала на бік агресора. З грудня 2016 року АПС має офіційну угоду про співробітництво з кремлівською партією влади «Єдіная росія». Партія свободи скептично ставиться до Євросоюзу та прагне реформувати його. І це не дивно, адже вона входить до євроскептичного міжпартійного об’єднання «Патріоти за Європу», яке заснував Віктор Орбан. Тобто у Відні, як і в Будапешті, українські псевдопатріоти мають гарантії того, що вони можуть спокійно «працювати» та дестабілізувати ситуацію в Україні ззовні.
Також потрібно пам’ятати про те, що від початку повномасштабного російського вторгнення австрійські суди відхилили декілька запитів України про екстрадицію. Згадаймо і те, що наприкінці 2024 року австрійський суд не погодився на екстрадицію Дмитра Фірташа. І це все виглядає ніби страховка для злочинців, які використовують австрійське законодавство і політичну ситуацію у країні як гарантію своєї недоторканності.
Новинський – Бондаренко – Мосійчук: скажи мені, хто твій феодал, і я скажу, хто твій васал
Отже, ми бачимо чітку ієрархію у всій цій історії проросійських псевдоукраїнців: Новинський є куратором Бондаренка, котрий зі свого боку контролює діяльність Ігоря Мосійчука, який затято і невтомно декларує себе справжнім українським націоналістом. Це той самий Мосійчук, який у 1990-х активно боровся з корупцією, а тепер Вікіпедія зазначає його самого як корупцінера. Як і Кость Бондаренко, він розповсюджує свої вбивчі для України ідеї на каналах Фабрика Новин, Politeca Online, Шелест, Newsroom. Це той Мосійчук, який не зміг пояснити свої статки і кричав про американські біолабораторії під час пандемії коронавірусу.
Сьогодні він бере гроші Новинського, хоча подейкують, що останній гидує Мосійчуком, тому платить йому через Бондаренка. Можна багато говорити про гаряче серце Мосійчука-націоналіста, але він добре справляється зі своєю роллю проросійського спікера, який говорить про те, що українські патріоти не проти миру на умовах росії, стає на захист рпц-фсб, недолюблює ПЦУ та перепощує замовні матеріали вже згаданого телеграм-каналу Absolution Leaks. Недарма у березні минулого року Центр протидії дезінформації вніс TikTok Мосійчука до списку тих, що поширювали російські фейки.
Прямим доказом співпраці Ігоря Мосійчука зі структурами фсб є плідна колаборація з телеграм-каналом Свободный, який належить Владиславу Сидоренку. Це медійний аватар держзрадника Олександра Дубінського, який транслює таким чином свої заяви після блокування його YouTube-каналу. На телеграм-каналі самого Мосійчука понад 1600 репостів зі Свободного. Ще 152 дописи екснардеп-втікач спрямував на відбілювання власне Дубінського-Буратіно.
Як пишуть ЗМІ, нещодавно у Відні відбулася зустріч Костянтина Бондаренка та Ігоря Мосійчука, під час якої перший подарував своєму підопічному книгу «Джокер» та передав те відео, у якому начебто Олену Зеленську зустрічають на розкішному Rolls-Royce після прибуття на фешенебельний швейцарський курорт. Мосійчук, не маючи ніяких доказів, використав цей відеоматеріал для того, що робить завжди – дискредитації чинної влади в Україні. Тут радше було замінити слово «використав» на «виконав наказ».
У Мосійчука на руці витатуюваний тризуб, але навіть це не заважає російським пропагандистам використовувати його контент. Після російського ракетного обстрілу Мосійчук поширював недостовірну інформацію про ураження військових об’єктів та загибель військових у Василькові. Це підхопив один з найбільших болотних z-каналів. Наразі канал Операция Z: Военкоры Русской Весны використали 25 заяв істинного українського патріота Ігоря Мосійчука: в основному це дописи про масову загибель воїнів ЗСУ, удари по нашій енергетичній інфраструктурі, насильницьку мобілізацію та брехню режиму Зеленського.
Про що ж говорить улюбленець російської пропаганди Ігор Мосійчук? Він звинувачує в вторгненні росії українську владу, вказуючи, що війни можна було уникнути дипломатичним шляхом. Він пише про «білого господаря» Офісу Президента України, який називає «колоніальною адміністрацією», «зеленими недоумками та ліквідаторами».
Також утікач постійно торочить про нелегітимність Зеленського, який нібито узурпував владу, прикрившись війною. Мосійчук відкрито стає на сторону УПЦ МП і називає захист ПЦУ політичним піаром (це пряме замовлення вже його «білого господаря» Вадима Новинського). Доходить до того, що васал росії змовниками вбивства Ірини Фаріон називає Петра Порошенка і Володимира Зеленського.
Чи потрібно ще щось, аби сформувати особливу думку про ренегата у вишиванці? Запитання, коли що, суто риторичне.
Нехрещене фсб: Деркач – Дикий – Дубінський
Це інше русло все тієї ж ворожої річки, яка впадає в широке море інформаційних спецоперацій проти України.
Колись народний депутат Верховної Ради України аж п’яти скликань Андрій Деркач вже сьогодні внесений до санкційного списку США як «російський агент з понад десятирічним стажем», а також член комітету Ради федерації росії з безпеки та оборони і сенатор Ради федерації росії від Астраханської області. Біографія цієї особи говорить сама за себе: член «Партії регіонів», радник колишнього прем’єр-міністра Миколи Азарова і керівник, за даними СБУ, агентурної мережі ГУ Генштабу рф в Україні, що повинна була допомагати ворогу в захопленні нашої країни.
Після повномасштабного вторгнення він передбачувано втік на болота, після чого його було позбавлено українського громадянства. Органічно вплітається в його біографію і відмивання коштів, і прихильність до московитської церкви, і часте гостювання на телеканалах, які пов’язують із кумом путіна Віктором Медведчуком. До речі, щодо його релігійно-фінансових вподобань, то це саме він у часи президентства Януковича вносив законопроєкт про передачу комплексу монастиря у Києво-Печерській лаврі у власність московського патріархату.
На жаль, незважаючи на те, що Деркач був завербований ще у 2016-му, СБУ викрила агентурну мережу ГУ ГШ рф лише у червні 2022 року. Тобто вже після початку повномасштабної агресії. Слідство встановило, що зрадник координував створення кількох приватних охоронних фірм у різних областях, які потім повинні були посприяти швидкому захопленню України. І це все про людину, яка протягом 25 років була членом українського парламенту!
Цікаво те, що Андрій Деркач доводиться сином колишньому голові СБУ Леоніду Деркачу, який помер у 2022 році, перед повномасштабним вторгненням росії. Батько нині російського сенатора є фігурантом записів Мельниченка, а також його вважали опонентом Леоніда Кучми, причетним до вбивства Георгія Гонгадзе. А ще Леонід Деркач у 1999 році був причетний до передачі росії українських бомбардувальників, які сьогодні руйнують українські міста: 8 важких Ту-160 і 3 Ту-95МС. А ще 575-ти крилатих ракет Х-55, за що рф списала борг України за газ на суму $275 млн. Передача літаків та ракет відбулась без погодження Верховної Ради – лише за підписом тогочасного голови СБУ Леоніда Деркача.
Важливо пояснити, що означає посада сенатора на росії. В сучасному держустрої цієї країни така посада зовсім не про владу, а радше про можливість лобіювати приватні інтереси як в кремлі, так і в різноманітних державних структурах. Це є свідченням того, що Андрій Деркач має неабиякі заслуги перед спецслужбами росії. Якби Деркача призначили сенатором, наприклад, від якогось анексованого регіону, це означало б «політичну пенсію». Але крісло представника «корінної» Астраханської області – це ознака того, що зрадника України прийняли у коло російської еліти.
Ще одна особа українського медіапростору, яка втекла з України в 2023 році – це Віталій Дикий. І він безпосередньо пов’язаний з держзрадником Андрієм Деркачем. Через фінансово-промислову групу «Група Андрія Деркача», до якої входило ТОВ «ЕРА-МЕДІА». Віталій Дикий був керівником у телерадіокомпанії «Радіо-Ера», а також в «ЕРА-МЕДІА». Пізніше за протекцією все того ж Деркача пан Дикий працював ведучим NewsOne, яким володів спершу одіозний Мураєв. Сьогодні ж кінцевим бенефіціаром цієї ТОВки вказаний Тарас Козак – посіпака Медведчука.
Свого часу Віталій Дикий виконував роль ведучого на медведчуківському телеканалі «112», заснувавши з Оленою Кирик ГО «Слово». Ця громадська організація нібито фінансувала «Перший незалежний» Медведчука. І якщо до війни він постійно говорив про те, що миру не хоче саме українська влада, а найефективнішим прем’єром називав Миколу Азарова, то сьогодні на своїх ефірах на Youtube його наративи не залишають сумнівів у тому, що оплачується його мовленнєвий апарат саме російськими рублями: Дикий постійно наголошує на тому, що Україна не потрібна західним партнерам, що війну на фронті ми програємо, що всі втомилися від війни, що «НАТО нас не бачить», і що у нас все дуже погано. Тобто та сама методичка під копірку.
Цікаво те, що Віталій Дикий є також частиною «віденської опозиції» і добросовісно виконує поставлене перед ним завдання – дискредитація чинної української влади шляхом організації маніпулятивних інтерв’ю. На останніх частим гостем є вже згадані вище Кость Бондаренко та Ігор Мосійчук, який енергійно виставляє ці високоінтелектуальні «експертні» бесіди на своєму телеграм-каналі:
https://t.me/mosiychuk72/40261
https://t.me/mosiychuk72/39977
https://t.me/mosiychuk72/39719
https://t.me/mosiychuk72/39541
https://t.me/mosiychuk72/39151
Також Мосійчук активно включився в кампанію по підтримці ще одного фігуранта, який йде по «лінії Деркача» – Олександра Дубінського. Останнього США назвали «частиною пов’язаної з росією мережі іноземного впливу». І зробили це небезпідставно. Навіть поверхневий аналіз діяльності колишнього «найкращого фінансово-економічного журналіста України за версією премії PRESSZVANIE» (дуже промовиста назва) показує, що Дубінський весь час маніпулював своєю аудиторією та розповсюджував недостовірну інформацію. Це засвідчує і аналіз платформи «Детектор медіа». Але цікаво навіть не це, а те, що спонсорував конкурс «Премія ділових кіл «PRESSzvanie»» олігарх… Вадим Новинський. Як бачите, це лише ланки однієї тісної і добре фінансованої мережі, від якої свої шматки безбідної старості намагаються увірвати ті, для кого гроші не пахнуть.
Під час Революції Гідності Дубінський створював на замовлення антимайданівські фейки, потім прогулював засідання Верховної Ради, відмовлявся підписувати звернення до голови ВРУ стосовно позбавлення повноважень нардепів і депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій, волав про гоніння на УПЦ мП, YouTube заблокував його канал. Закінчилося все підозрою у державній зраді: Дубінський виявився російським агентом з позивним «Буратіно», який входив до складу злочинної організації, сформованої російським ГРУ.
Дрібніші «агенти», такі як Ігор Мосійчук, перетворилися на адвокатів Дубінського з дуже простою риторикою: «Буратіно» сидить лише тому, що так захотів Зеленський. Вони рекламують заклики щодо імпічменту Президента України, підтримують Дубінського у його заявах щодо майбутнього балотування у президенти, розбирають і аналізують план розбудови та модернізації повоєнної України, складений в Лукʼянівському СІЗО «політвʼязнем» режиму Зеленського та штампують зрадницькі інтерв’ю Дубінського.
Отже, як бачите, усе, що пов’язане з такими іменами, як Вадим Новинський та Андрій Деркач, Кость Бондаренко та Віталій Дикий, Олександр Дубінський та Ігор Мосійчук, Анатолій Шарій та Олексій Арестович, заплітається в один міцний «опозиційний» вузол, який власноруч зав’язують російські спецслужби. І такий вузол може легко перетворитися на зашморг української державності без активної протидії діяльності цих колишніх політиків, колишніх радників, колишніх журналістів та колишніх гідних людей.
Та якщо вам мало фактів, які б могли переконати вас у тому, що усі ці люди є гвинтиками однієї великої імперської пропагандистської машини, то пропонуємо вам проаналізувати їхні медійні активи та зв’язок між ними. Російська пропаганда ніколи не робить ставку на риторів-одинаків. Вона завжди збирає їх у зграю, гарантуючи гарний догляд, непогане утримання і свіже м’ясо фейкових інсайдів.
Канали розповсюдження фейків: клубок співробітництва на умовах росії
За основу ми візьмемо Telegram та Youtube-канали, які дозволяють усім охочим чи то відкрито, чи то анонімно давати волю своєму замовному почуттю справедливості:
▪ Кость Бондаренко (людина проросійського політика та держзрадника Вадима Новинського): телеграм-канал Бондаренко: Былое и Думы та youtube-канал Константин Бондаренко: на злобу дня
– Захист Новинського та УПЦ мП: https://t.me/kost1969/732, https://t.me/kost1969/449
– Ефіри з Віталієм Диким: https://t.me/kost1969/241, https://t.me/kost1969/196
– Захист Дубінського: https://t.me/kost1969/765, https://t.me/kost1969/587
▪ Віталій Дикий (людина держзрадника Деркача): телеграм-канал Дикий LIVE та youtube-канал Дикий live
– До півсотні інтерв’ю з Костем Бондаренком: https://www.youtube.com/@Dikiylive/search?query=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE
– Приблизно така ж кількість ефірів з Ігорем Мосійчуком: https://www.youtube.com/@Dikiylive/search?query=%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA
– Ефіри з Дубінським: https://www.youtube.com/watch?v=DMlKOqoJDYc
▪ Олександр Дубінський (підозрюваний в держзраді): телеграм-канал Dubinsky.pro та youtube-канал Дубинский
– Перепости дописів Костя Бондаренка: https://t.me/dubinskypro/19665, https://t.me/dubinskypro/19318
– Публікації усіх інтерв’ю з Віталієм Диким: https://t.me/dubinskypro/14180
– Численні перепости та колаборації з Ігорем Мосійчуком: https://t.me/dubinskypro/20070 – прохання до своєї аудиторії підписатися на новий YouTube-канал Ігоря Мосійчука
– Згадування Владислава Сидоренка та перепости телеграм-канала Свободный: https://t.me/dubinskypro/11736, https://t.me/dubinskypro/11680
– Перепости з НОВИНИ ПРАВДИ: блог Олешко: https://t.me/dubinskypro/20573 (загалом 58)
– Рекомендація читати Шептун: https://t.me/dubinskypro/8163
– Понад 170 згадувань Деркача
▪ Ігор Мосійчук (блогер-утікач, народний депутат VIII скликання, політик, корупціонер, підпорядковується Костю Бондаренку): телеграм-канал Ігор Мосійчук
– 100 перепостів і згадувань Костя Бондаренка: https://t.me/mosiychuk72/41223
– Постить усі ефіри з Віталієм Диким: https://t.me/mosiychuk72/40261
– Адвокація Олександра Дубінського: 152 дописи https://t.me/mosiychuk72/40013
– 743 перепоста Absolution Leaks: https://t.me/mosiychuk72/40856
– 1615 репостів телеграм-каналу Свободный
– 100 репостів телеграм-каналу НОВИНИ ПРАВДИ: блог Олешко
– 258 репостів каналу Шептун
– 1023 репоста каналу Ревізор
▪ Absolution Leaks: анонімний телеграм-канал, який позиціонує себе як міжнародне детективне агентство, пов’язують з Костянтином Шпільовим – одеситом, котрий працював в Адміністрації Президента України під керівництвом Сергія Льовочкіна, а у 2014-му балотувався в нардепи від «Опозиційного блоку»
– 254 репости дописів Ігоря Мосійчука: https://t.me/absolutionlab/4879
▪ Владислав Сидоренко (медійний аватар Дубінського): телеграм-канал Свободный та youtube-канал Свободный
– Адвокація Олександра Дубінського: https://t.me/the_capital_of_freedom/21 (39 дописів)
– 130 репостів Ігоря Мосійчука: https://t.me/the_capital_of_freedom/3354
▪ Мирослав Олешко (блогер-ухилянт, який втік за кордон, має підозру від СБУ, послідовник Шарія, мешкає в Австрії): телеграм-канал НОВИНИ ПРАВДИ: блог Олешко
– 124 дописи на захист Олександра Дубінсьукого: https://t.me/novynypravdy/23068
– Комплементарні репости Ігоря Мосійчука: https://t.me/novynypravdy/20811
Шептун: анонімний телеграм-канал, цитує кремлівських пропагандистів, розміщує дезінформаційні «інсайди» та фейки, з початком повномасштабного російського вторгнення різко приховав проросійську позицію під псевдопатріотичну. Його колишній адміністратор Артем Давидченко – колабораціоніст, який вів канали «Легитимный», «ЗеРада», «Картель» та ін.
– Реклама книжки Костя Бондаренка: https://t.me/sheptoon/39721
– Репост Мосійчука про утворення Української Всесвітньої Асамблеї (УВА): https://t.me/sheptoon/39404
– Понад 200 дописів на захист Олександра Дубінського: https://t.me/sheptoon/41738
– 244 репоста Ігоря Мосійчука: https://t.me/sheptoon/41913
– Репости Absolution Leaks: https://t.me/sheptoon/41622
– Численні репости з каналу Свободный: https://t.me/sheptoon/40532
Ревізор: телеграм-канал Міжнародного детективного бюро з розшуку корупційних активів, як і Absolution Leaks базується у Одесі. Вказує ту саму електронну пошту [email protected].
– Понад 110 репостів Ігоря Мосійчука: https://t.me/revizor_odessa/5950
– Понад 75 посилань на Absolution Leaks: https://t.me/revizor_odessa/5704
– Репости каналу Свободный: https://t.me/revizor_odessa/3336
Як бачите, тісний зв’язок та співпраця цих медіаресурсів не потребують особливих доказів. Їх взаємозв’язок є очевидним, що свідчить про те, що усі ці канали транслюють приблизно одні й ті самі наративи, дезінформуючи українців, а інколи навмисно спотворюючи факти на догоду кремля. Середньостатистичний українець не переймається питаннями фактчекінгу. Громадян не цікавить репутаційний профіль подібних телеграм-каналів та надійність джерел. Особливо якщо вважати на той факт, що навіть пристойні та офіційні медіа часом легітимізують анонімні телеграм-канали, беручи з них матеріали. Українці можуть не вірити вкидам, які можна чітко ідентифікувати як російські. Але вперто продовжують вірити анонімним каналам.
Ми не знаємо, скільки сьогодні коштує патріотизм за кордоном під час великої війни в Україні, але в інформаційних війнах XXI століття маски швидко зношуються. Те, що вчора здавалося палким патріотизмом, сьогодні виявляється добре зрежисованою виставою. Можливо, ключовою рисою цієї вистави є не те, що її актори переконані у своїй правоті, а те, що вони чудово вміють переконувати інших. Роспропаганда давно опанувала майстерність створення «корисних ідіотів», які навіть не підозрюють, що їхні слова йдуть на користь агресору. Проте ще небезпечніші є ті «розумники», які роблять це свідомо, прикриваючись національними символами, патріотичними гаслами та «турботою» про майбутнє України. Вони виглядають праведно обуреними й непримиренними до «незаконних» рішень влади. Їхні дописи у соцмережах наповнені пишномовними закликами до «правди», «честі» та «справедливості». Їхні тіла часто прикрашають татуювання тризубів, а у фейсбук-профілях не бракує патріотичних кольорів. Проте за цією лояльністю часто стоїть банальний прагматизм: гроші, вплив або просто бажання бути «голосом правди», якого всі бояться.
Маніпуляція в руках псевдопатріотів – це витончена зброя: роздмухування внутрішніх конфліктів, мовне питання, релігія, історична пам’ять, міфи про «зраду» чинної влади через будь-які дипломатичні перемовини або послаблення вимог до союзників. Згодиться будь-яка больова точка суспільства. Вони створюють фейки, що виглядають правдиво. Маніпулюють фактами або ж, навпаки, створюють альтернативні «правди», які вкорінюються у суспільній свідомості через постійне повторення. Інколи ж – просто змушують сумніватися у всьому, перетворюючи сумнів на маленьку, але перемогу пропаганди. Вони вміють знаходити втомлених, ображених, наляканих та зневірених, які прагнуть простих відповідей на складні питання. І найкращою зброєю у цьому випадку є критичне мислення, перевірка фактів, розуміння контексту і здатність мислити аналітично. Так, інколи «патріоти» обирають мову злості, нетерпимості та ворожнечі. І тоді вони самі перетворюються на ворогів – тих, які ховаються у тіні татуйованого тризуба.
Нагадаємо, нещодавно вийшло наше розслідування «Терапія жадібності: «Феофанія» – власний бізнес її головного лікаря?»
