Українські міста щоденно обстрілюють російськими ракетами і авіаційними бомбами. Гинуть і військові і мирне населення, навіть маленькі діти. Ворог мертвою хваткою вгризся у нашу землю, союзники і досі не запропонували чогось, що бодай віддалено нагадує гарантії стабільної безпеки…
Водночас українців все відчутніше штовхають на вибори. Достатньо скласти докупи низку подій, які минулого місяця трапилися у США, росії та самій Україні – і картинка вимальовується усе об’ємніша.
Подія 1
Американський медіа-холдинг «Politico» повідомив, що представники Дональда Трампа таємно поговорили з людьми Юлії Тимошенко та Петра Порошенка про можливість провести президентські вибори в Україні.
Сам факт перемовин підтвердили і Тимошенко, і Порошенко. Тимошенко заявила, що говорили про якнайшвидше забезпечення справедливого миру «під сильним лідерством президента Трампа». Порошенко повідомив, що має постійний діалог з обома американськими партіями і весь час переконує їх в необхідності встановлення миру через силу.
Обоє, однак, поспішили запевнити: виступають категорично проти проведення будь-яких виборів під час війни…
Подія 2
Юлія Тимошенко заявила, що «ціною життів сотень тисяч українців хтось вирішив заплатити за «знесилення» росії заради безпеки у Європі». В такий спосіб відреагувала на інтерв’ю керівника німецької розвідки Бруно Каля, де пролунала думка:
– Якщо війна в Україні завершиться до 2030-го, росія раніше, ніж очікувалося зможе задіяти свої ресурси для агресії проти Європи.
Випадково чи ні заява Юлії Тимошенко з’явилася невдовзі після того, як більшість європейських лідерів – в тому числі і німецький канцлер Фрідріх Мерц – висловили готовність підтримувати Україну навіть, якщо вона втратить підтримку США. Виходить Європа нам допомагає… бо їй вигідно, щоб війна тривала чим довше. Думаю, так здається і багато-кому в адміністрації чинного американського Президента…
Подія 3
У великому інтерв’ю Віталію Портникову Петро Порошенко заявив, що українська влада має проблеми у комунікації з людьми Трампа і не має переговірників, здатних на рівних протистояти «вовкодавам-кадебешникам путіна». Але він сам – коли що – готовий надати свої послуги.
Одним словом: українська влада не здатна як слід домовитися ні з США, ні з росією. Треба хтось інший. Думаю, і так теж здається багато-кому в адміністрації чинного американського Президента…
Подія 4
У росії відбулася конференція так-званого «мєждународного клуба народного єдінства» на чолі з колишнім прем’єр-міністром України нікалаєм азаровим. Радилися, що казатимуть українцям під час майбутніх виборів…
Проросійські фріки на серйозному борщі кричали про необхідність поміняти українські підручники історії, повернути російські мову, ЗМІ та православ’я і – загалом – викорінити українську ідентичність…
Наприкінці слово взяв азаров. Сказав, що присутні загалом діло кажуть, але він, як рускій чєлавєк, керуючи свого часу українським урядом, відчув на собі, скільки багато українців стоять на позиції незалежної держави. Мовляв, російським політикам час замислитися, як агітувати цих людей? Бо їх там стільки, що ніякі фальсифікації не поможуть…
Що у сухому залишку?
Інфопростір звідусіль накачують інформацією з виразним передвиборчим контекстом. Ми, звісно ж, пам’ятаємо: вибори є для українців і звичним способом випустити політичну пару, і заледве не найулюбленішою національною розвагою. Багато у кого – і до ворожки не ходи – аж руки сверблять повернутися до улюблених політичних срачів.
Утім, поки обстріли не стихнуть, будь-які вибори лишатимуться для нас розкішшю, яку не можна собі дозволити. Вибори неминуче переключать увагу значної частини українців на пошук ворогів серед нас і це може просто вбивчо вдарити по національній єдності перед лицем агресора.
Все, що можемо тепер: іще наполегливіше підтримувати наші Збройні Сили. Єдині дієві гарантії бодай відносної безпеки нам поки що надають виключно і тільки вони. Щоб піти на вибори, маємо вибороти для себе таку можливість. У тих, хто нас обстрілює ніяких реальних виборів не буває…
Нагадаємо, «Протиотрута від фейків»: у Рівному говорили про механізми протидії дезінформації.
