Блоги ЛЮДИ, ЯКІ ВВАЖАЛИ СЕБЕ ПРОВІДНИКАМИ НИМИ НЕ ВИЯВИЛИСЯ…

ЛЮДИ, ЯКІ ВВАЖАЛИ СЕБЕ ПРОВІДНИКАМИ НИМИ НЕ ВИЯВИЛИСЯ…

Зображення WhatsApp, дата_ 2025-01-22 о 14.10.33_6e530cd2

22 січня 1918 року Українська Центральна Рада нарешті ухвалила IV Універсал, який проголошував Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

Передбачалося, що українська держава забере у російської монополію на торгівлю, контроль над банками, передачу землі селянам та багато інших питань, вирішення яких давно назріло.

Зображення WhatsApp, дата_ 2025-01-22 о 14.10.34_3c11d8f3

Центральна Рада закликала народ боротися з більшовиками, які вже встигли проголосити кілька радянських республік на прифронтових територіях УНР. Але народ не квапився це робити… Як виявилося, багатьох почало дратувати саме слово «незалежність». Як так могло статися?

– Люди, які вважали себе провідниками ними не виявилися. Ми мали пройняті революційним ентузіазмом народні маси. Але час минав, умови змінювалися не на нашу користь і цей дорогоцінний матеріал псувався…

Так причину поразки ідеї української незалежності пояснює учасник тих подій Юрій Тютюнник. Згадує, що у 1917-му у російській армії, яка воювала у І Світовій війні, стрімко зросла кількість українізованих частин. Солдатів тяжко розчарувало, що українська влада не бажала чітко відмежуватися від російської.

Вони були стомлені і понад усе прагнули повернутися з незрозумілої імперіалістичної війни. Невдоволення російською владою охопило й інші верстви українців. Робітників на заводах обурювали низькі зарплати і небезпечні умови праці, селяни вимагали справедливого розподілу поміщицької землі.

Коли 23 червня 1917-го новостворена Українська Центральна Рада проголосила Універсал про національну автономію у складі росії, на вулиці Києва вийшли сотні тисяч українців.
Ці люди, 80% яких були не грамотні, відчували піднесення і щиро вирішили, що Україна стала по-справжньому незалежною. Що влада тепер своя, а отже далі усе точно буде по-справедливому.

Зображення WhatsApp, дата_ 2025-01-22 о 14.10.33_d966d1f1Абсолютна більшість тодішніх українців була національно не свідома, але відчувала ніжність до рідної мови та звичаїв. Їм подобалося, що тепер не доведеться соромитися свого походження, що і у них з’явився власний прапор.

На адресу Центральної Ради слали безкінечні вітальні телеграми від різних земств, рад, товариств, сільських зборів, військових частин… Натомість саму нову владу складали люди виключно освічені і політично грамотні.

Вони щиро вважали, що незалежну Україну хочуть лише особи, занадто хворобливо пройняті національним чуттям. Що мова може йти – максимум – про національну автономію у складі демократичної росії.

Завершення війни, реформи у промисловості та аграрному секторі – усім цим мають займатися у Петербурзі. А Київ може взяти на себе тільки українізацію та національне просвітництво.

Зображення WhatsApp, дата_ 2025-01-22 о 14.10.33_a6f7c2dbЦентральна Рада не спішила створювати навіть посади секретарів з військових та іноземних справ! Люди тяжко розчарувалися вже через місяць після проголошення, як вони вважали, самостійності. Це сталося, коли українська влада раптом взялася… душити повстання українського полку імені Полуботка!

Значна частина полуботківців були ідейними самостійниками. Цих бійців обурив ІІ Універсал Центральної Ради, де вона зобов’язалася підкорятися рішенням російського Тимчасового уряду.

– Так ось вона яка, їхня незалежність, – подумали десятки тисяч простих українців. З української влади, яка виявилися посіпаками російської, їх увага перемикається… на російських більшовиків, які вже невдовзі повалили Тимчасовий Уряд.

Розчарованим українцям припали до душі прості, як двері, гасла «Землю-селянам!», «Заводи – робітникам!». Вони захоплено споживають більшовицьку пропаганду про те, що українська влада – то виключно багаті буржуї, кожен з яких має по кілька будинків. Що на простий народ їм байдуже… Нічого не нагадує?

Один з очільників Центральної Ради Володимир Винниченко пізніше напише, що українську історію не можна читати без заспокійливого. Я не погоджуюся: історія має не заспокоювати, а вчити.

Влада мусить пам’ятати, що її головне завдання – відстоювати інтереси народу. Сам же український народ повинен не забувати: ЧУЖИНЕЦЬ НІКОЛИ НЕ СТАНЕ КРАЩИМ ЗА СВОГО, відстояти СВОЮ державу набагато важче, ніж втратити. А втратиш – легше точно не стане…

Нагадаємо: 371 РІК ТОМУ УКРАЇНУ ПОЧАЛА ПОГЛИНАТИ МОСКВА.

Facebook
YouTube
Instagram
Telegram
Tiktok