Рівно 10 років тому російські окупанти обвалили бетонне перекриття і стелю нового терміналу Донецького аеропорту. Українські бійці утримували його 244 дні – з вересня 2014-го по січень 2015-го. На 43 дні більше, ніж тривала оспівана радянсько-російською пропагандою оборона Севастополя і майже у вісім разів довше за оборону легендарної Брестської фортеці…
– У той час Донецький аеропорт був найбільш українським місцем в Україні, – згадує учасник тих боїв , лейтенант Кирило Недря, – тут стиралися усі протиріччя. Ніхто не згадував, хто якою мовою говорить, які політичні уподобання має. Спільною ідеєю було не віддати Україну ворогу.
Проросійські бойовики сатаніли: після нещодавно підписаних Мінських домовленостей контроль над міжнародним летовищем був необхідний як демонстрація великої політичної перемоги.
Українських бійців штурмували танками, труїли димом та газом, обстрілювали з усіх можливих видів артилерії, включаючи «Гради» та міномети «Тюльпан», здатні випускати боєзаряди вагою до 130 кг.
Наші захисники витримували усе, без жорстокого бою не здавали ані метра. Намагаючись пояснити російській аудиторії, чому до зубів озброєні загони терористів не здатні зламати опір кількох десятків українських стрільців, один з пропагандистів назвав їх «кіборгами».
Слово стало надпопулярним. Настільки, що фотопортрети наших «кіборгів» потрапили на передовицю «Лос-Анджелес Таймс». Коли упав новий термінал Донецького аеропорту, українці казали:
– Не витримав бетон – «кіборги» витримали.
Незалежний проєкт «Книга пам’яті полеглих за Україну» підрахував: у тих боях загинуло рівно 100 наших воїнів. Ще 440 бійців зазнали поранень. На росії кількість жертв називають більшою у майже 6 разів. Кулеметник 93-ї бригади Олександр Сергєєв в одному з інтерв’ю висловив думку:
– Якби росіяни хоч раз побачили купи трупів своїх співвітчизників навколо аеропорту, побачили, як бродячі собаки гризуть людські кістки і бігають з головами мерців у зубах по злітній смузі, вони б назавжди зненавиділи цю війну.
Особисто я не впевнений. Мені здається, ненависть росіян здатна проєктуватися на «укронацистав», «амєрікосав», «гєєв», «масонав» – кого завгодно, але тільки не на них самих. Це зомбі, які не знають інших почуттів, крім ненависті. І рахуватися вони здатні виключно з тим, хто очевидно сильніший і здатен вдарити…
Такі люди живуть серед нас. Це справжні, а не кіношні кіборги. Пам’ятаймо і цінуймо кожного з них. Саме вони люди мають стати прикладом для нових поколінь українців.
Нагадаємо, РІВНО 371 РІК ТОМУ УКРАЇНУ ПОЧАЛА ПОГЛИНАТИ МОСКВА.