Традиційно на дев’яту неділю після Великодня за східним обрядом українці їдуть до села Пляшева на Рівненщині, щоб вшанувати пам’ять загиблих у битві під Берестечком.
Про це пише Андрій Карауш.
1649 рік – між польським королем Яном ІІ Казимиром та Військом Запорозьким на чолі з Богданом Хмельницьким укладено Зборівський договір. Документ легалізував самоврядність українських козаків у межах Речі Посполитої. Але ні поляків, ні українців він не влаштовував, тож сторони готувались до нового етапу війни;
1651 рік (373 роки тому) — Військо Запорізьке у союзі з кримськими татарами зійшлось у битві під Берестечком проти армії Речі Посполитої;
150 тисяч вояків з польської сторони, 100 тисяч козацько-селянського війська і 30 тисяч кримських татар – такі приблизні оцінки істориків щодо співвідношення сторін;
10 тисяч загиблих з українського боку (деякі джерела вважають, що мого бути до 30 тисяч) і близько 8 тисяч із польського, це також приблизні оцінки втрат. Військо Хмельницького з низки причин у битві під Берестечком зазнало поразки;
1652-й рік — Хмельницький з відновленим військом завдав полякам нищівної поразки у битві під Батогом, продовживши свою національно-визвольну боротьбу;
1912 рік — до місця будівництва церкви-меморіалу з села Острів перенесли дерев’яний Михайлівський храм, у якому, за народними переказами, козаки молились перед битвою;
1914 рік – в пам’ять про полеглих козаків і селян у Пляшеві збудували церкву-меморіал святого Георгія Переможця. Це пам’ятка архітектури національного значення;
1966 рік – створено Національний історико-меморіальний заповідник “Поле Берестецької битви”.
Нагадаємо, куди піти на вихідних 6-7 липня у Рівному.
